01 листопада 2016 року (о 15 год. 10 хв.)Справа № 808/2703/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря Лялько Ю.В.,
представника позивача Нікітіної О.Ю.,
представника відповідача Москаленко Л.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Електротехнологія»
до Дніпровського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області
про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії
Публічне акціонерне товариство «Електротехнологія» (далі - ПАТ «Електротехнологія», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду зі скаргою до Дніпровського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - Дніпровський ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області, відповідач), в якій просить:
визнати протиправною та скасувати постанову Москаленка Л.П. №ВП 51878997 від 05.08.2016 про відкриття виконавчого провадження;
зобов'язати відповідача повернути незаконно стягнений виконавчий збір позивачу.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладені у позовній заяві. Зокрема, вказують, що 11.07.2016 підприємство одержало витяг №49829235 від 23.06.2016 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, з якого з'ясувалось, що виконавцем Дніпровського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Москаленко Л.П. було накладено арешт на все рухоме майно підприємства, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.06.2016. Зауважує, що жодних документів до 11.07.2016 позивачем не отримано. Пояснює, що з метою встановлення обставин накладення арешту на майно, юрист підприємства 12.07.2016 звернувся до відповідача та з'ясував, що постанови у межах виконавчого провадження направлялись поштою, а арешт на майно боржника накладено на підставі податкової вимоги ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області №Ю-25-13-23 У від 10.05.2016 на суму 152 179,84 грн., проте вказана заборгованість за вимогами податкової інспекції була добровільно сплачена ще до обтяження рухомого майна підприємства, а саме 15.07.2016 в повному обсязі. Зазначає, що 27.07.2016 ПАТ «Електротехнологія» отримано поштою від відповідача постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.05.2016 №ВП51136455, постанова була отримана вже після добровільної сплати заборгованості, а надіслана державним виконавцем Москаленко Л.П. 21.07.2016, чим порушено норми статей 25, 27, 31, 35 Закону України «Про виконавче провадження». Вказує також, що позивачем було надано до Дніпровського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області підтвердження про самостійно сплачений борг, а саме лист про сплату від 29.07.2016 №68/291 та заяву про закінчення виконавчого провадження від 04.08.2016, однак державний виконавець надані документи проігнорував. У зв'язку з вищевикладеним, вважає, що у відповідача відсутні підстави для стягнення виконавчого збору, оскільки ПАТ «Електротехнологія» своєчасно не було повідомлено про відкриття виконавчого провадження, а сама заборгованість була самостійно погашена ще 15.07.2016, але державним виконавцем Москаленко Л.П. не зважаючи на норми Закону України «Про виконавче провадження» було стягнуто виконавчий збір у розмірі 15 217,98 грн. та суму витрат у розмірі 402,05 грн. Крім того, посилається на практику Верховного суду України та зазначає, що для того, щоб виникли підстави для стягнення виконавчого збору, державний виконавець повинен фактично виконати рішення, якщо ж боржник виконав рішення самостійно навіть після спливу строку, встановленого для добровільного його виконання або ж заходи з примусового виконання рішень державним виконавцем не вчинялись, виконавчий збір не стягується. У зв'язку із викладеним, вважає спірне рішення підлягає скасуванню, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню, адміністративний позов просить задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі із підстав, наведених у запереченнях. Зокрема, пояснює, що 17.05.2016 до відділу на виконання надійшов виконавчий документ, а саме: вимога №2513-23У, видана 10.05.2016 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про стягнення з ПАТ «Електротехнологія» 152 179,84 грн. Також стягувачем було додано копію конверту рекомендованого листа з повідомленням з відміткою пошти про те, що боржнику було направлено вимогу ДПІ, але листа боржником не отримано, а за закінченням терміну зберігання в поштовому відділенні даний лист було повернуто стягувачу. Вказує, що 19.05.2016 державним виконавцем керуючись статтями 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та направлена сторонам виконавчого провадження, якою встановлено боржнику строк для самостійного виконання до 25.05.2016. Проте, рішення боржником самостійно не виконано, у зв'язку із чим розпочаті дії для примусового виконання, а саме 20.05.2016 направлено запити до ДПІ, АІС автомобіль, Головного управління статистики у Запорізькій області, 23.06.2016 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яку направлено до відома та для виконання, 23.06.2016 було направлено також постанову про розшук майна боржника. Зазначає також, що 12.07.2016 до відділу з'явилась представник за довіреністю Нікітіна О.Ю. та ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження, також повторно отримала постанову про відкриття виконавчого провадження. Посилається на приписи статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» та вказує, що наданим законодавством правом представник боржника, який був ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження, не скористався, жодних заяв по відкладенню виконавчих дій до відділу не надходило. Проте, 28.07.2016 надійшло повідомлення від ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про сплату позивачем заборгованості, у зв'язку із чим 05.08.2016 було закінчено виконавче провадження, а виконавчий збір та витрати виведено в окремі виконавчі провадження, 17.08.2016 - було закінчено також виконавче провадження по виконавчому збору та витратам на проведення виконавчих дій у зв'язку з повним погашенням. З урахуванням викладеного, вважає, що дії державного виконавця по виконавчому провадженню виконані в повному обсязі та відповідають вимогам чинного законодавства, підстав для скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору відсутні, а тому у задоволенні позову просить відмовити.
На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
17.05.2016 до Дніпровського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області надійшла заява ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про примусове виконання вимоги №2513-23 У, виданої 10.05.2016 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про стягнення з позивача суми боргу у розмірі 152 179,84 грн., до якої додано податковою інспекцією копію поштового конверту про направлення на адресу ПАТ «Електротехнологія» вимоги, але кореспонденція повернулась до податкового органу із відповідною відміткою відділення поштового зв'язку.
У зв'язку із надходженням відповідної заяви державним виконавцем відділу Москаленко Л.П. відкрито виконавче провадження ВП №51136455, про що 19.05.2016 винесено постанову. Установлено боржнику строк для самостійного виконання до 25.05.2015. У вказаній постанові у пункті 6 сторонам виконавчого провадження доведено до відома про право ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, унесеними до ЄДРВП за адресою в мережі Інтернет, зазначивши ідентифікатор доступу. Супровідним листом від 19.05.2016 №23509 указану постанову направлено на адресу сторін виконавчого провадження рекомендованим листом. Як встановлено судом із копії Реєстру на відправку рекомендованої кореспонденції від 21.05.2016, фіскального чеку від 21.05.2016, а також інформації з офіційного сайту Укрпошти (http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/OperationList.aspx?id=6900610253027) поштове відправлення (штрих кодовий ідентифікатор 6900610253027), яке містило постанову про відкриття виконавчого провадження, було направлено на адресу ПАТ «Електротехнологія» 21.05.2016 та вручено поштою уповноваженому представнику позивача за довіреністю 27.06.2016.
Крім того, 20.05.2016 державним виконавцем направлено запити до податкової інспекції про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржником, АІС автомобіль про зареєстровані на боржника транспортні засоби, а також Головного управління статистики у Запорізькій області. Крім того, згідно реєстру прав власності було виявлено право власності за боржником на базу відпочинку «Юг» та об'єкти нерухомості колективної власності за адресою: м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3.
У зв'язку з невиконанням боржником рішення в добровільному порядку в строк до 25.05.2016, державним виконавцем винесено постанову від 26.05.2016 ВП№511366455 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 15 217,98 грн.
В межах виконавчого провадження ВП№511366455 у зв'язку з не виконанням боржником виконавчого документу, 23.06.2016 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також постанову про арешт коштів боржника. Вказані документи були направлені на адресу підприємства поштою. Проте, як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу органу державної виконавчої служби без вручення боржнику.
Із матеріалів справи вбачається, що супровідним листом від 23.06.2016 №27386 постанову про арешт майна боржника від 23.06.2016 для виконання відповідачем направлено до Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області.
Супровідним листом від 23.06.2016 №27387 постанову державного виконавця про арешт коштів на рахунках боржника від 23.06.2016 для виконання направлено до відповідних банківських установ, а саме: ПАТ КБ «Приват банк», АТ «Імексбанк».
Згідно із витягом №49829235 від 23.06.2016, наданим позивачем до матеріалів справи, 23.06.2016 14:12:22 Запорізькою філією державного підприємства «Національні інформаційні системи» в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі постанови Дніпровського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 23.06.2016 ВП№511366455 зареєстроване публічне обтяження у виді арешту рухомого майна боржника ПАТ «Електротехнологія» та заборони його відчужувати.
12.07.2016 представник позивача Нікітіна О.Ю. звернулась до Дніпровського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області та отримала повторно постанову про відкриття виконавчого провадження, про що свідчить відповідна відмітка на супровідному листі від 19.05.2016 №23509.
Листом від 29.07.2016 №68/291 підприємство повідомило відповідача про погашення боргу в повному обсязі в сумі 152 179,84 грн. та просило скасувати арешт грошових коштів.
03.08.2016 від Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області до відповідача надійшов лист №4158/10/17-00, у якому додаткового до Повідомлення від 28.07.2016 №4000/10/17 по підприємству ПАТ «Електротехнологія» повідомлено, що недоїмка з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 152 179,84 грн. згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2513-23 У від 10.05.2016, за терміном нарахування 20.01.2016-20.02.2016 сплачена у повному обсязі 15.07.2016.
Крім того, 04.08.2016 на адресу відділу надійшла заява позивача про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із добровільною сплатою 15.07.2016 боргу у сумі 152 179,84 грн. на користь ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя на підставі податкової вимоги №2513-23У від 10.05.2016.
У зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі боржником рішення згідно з виконавчим документом та керуючись п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Дніпровського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області винесено постанову від 05.08.2016 про закінчення виконавчого провадження ВП №51136455.
При цьому, постанови про виконавчий збір та витрати на організацію та проведення виконавчих дій виділено в окремі виконавчі провадження (постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2016 ВП №51878997 в частині стягнення з ПАТ «Електротехнологія» на користь держави виконавчого збору 15 217,98 грн. та постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2016 ВП №51879040 в частині стягнення з позивача на користь держави суми витрат на проведення виконавчих дій 402,05 грн.). Супровідними листами від 05.08.2016 № 31563, №31562, №31561 вищевказані постанови були направлені на адресу позивача та отримані останнім 16.08.2016, про що свідчать відповідні відмітки (вх. №112, №112а, №112б).
09.08.2016 на рахунок з обліку депозитних сум відділу згідно із меморіальним ордером №G0809YMRYD від 09.08.2016 на суму 27 819,34 грн. надійшли кошти по сплаті виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у повному обсязі, у зв'язку із повним погашенням 17.08.2016 було закінчено виконавчі провадження по виконавчому збору та витратам на проведення виконавчих дій, що саме представником позивача не заперечене.
У подальшому 17.08.2016 державним виконавцем Дніпровського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області винесено також постанову про зняття арешту з коштів боржника, звільнено майно боржника з-під арешту та припинено розшук транспортних засобів.
01.09.2016 представник підприємства Нікітіна О.Ю. звернулась до відповідача із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, із яким у той самий день її було ознайомлено, про що свідчить відповідна відмітка на заяві №69/330.
Вважаючи постанову державного виконавця від 05.08.2016 ВП №51878997 в частині стягнення з ПАТ «Електротехнологія» на користь держави виконавчого збору 15 217,98 грн. протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду про її скасування та зобов'язання відповідача повернути незаконно стягнений виконавчий збір позивачу.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 606-XIV).
За приписами статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частинами першою, другою статті 2 Закону № 606-ХІV зазначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці).
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11 Закону № 606-ХІV).
У відповідності до пункту 8 частини другої статті 17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Так, за приписами частини четвертої статті 25 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 07.07.2010 №2464-VI вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Частинами першою, другою статті 25 Закону № 606-ХІV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, у відповідності до частини першої статті 31 Закону № 606-ХІV надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №51136455 від 19.05.2016 боржнику встановлено строк для самостійного виконання до 25.05.2016.
Щодо твердження представника позивача, що постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена відповідачем 21.07.2016 та отримано підприємством 27.07.2016 суд вважає за необхідне зауважити.
Частиною п'ятою статті 71 КАС України передбачено можливість збирання доказів судом з власної ініціативи.
Так, згідно із інформацією з офіційного сайту Укрпошти судом встановлено, що поштове відправлення (штрих кодовий ідентифікатор 6900610253027) направлено на адресу позивача поштою 21.05.2016, 23.06.2016 повернуто за зворотною адресою: за закінченням встановленого терміну зберігання, а 27.06.2016 - вручено поштою уповноваженому представнику позивача за довіреністю 27.06.2016.
Крім того, згідно частини першої статті 35 Закону № 606-ХІV за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Проте, наданим законодавством правом, передбаченим статтею 35 Закону № 606-ХІV, боржник, якому ще з 27.06.2016 було відомо про відкриття виконавчого провадження ВП №51136455, а 12.07.2016 повторно отримано постанову про відкриття виконавчого провадження, не скористався, жодних заяв по відкладенню виконавчих дій до відділу не надсилав, що саме представником позивача визнано в ході судового розгляду.
Отже, враховуючи наведені вимоги Закону, судом встановлено, що з боку державної виконавчої служби було вжито всіх необхідних заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», та створено всі необхідні умови для своєчасного повного та добровільного виконання боржником виконавчого документу, а саме винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено її сторонам, яка, на думку суду, не була вчасно отримана позивачем з незалежних від відповідача причин.
Частиною першою статті 28 Закону № 606-ХІV передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Судом також встановлено, що недоїмка з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 152 179,84 грн. згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2513-23 У від 10.05.2016, за терміном нарахування 20.01.2016-20.02.2016 сплачена позивачем у повному обсязі 15.07.2016, тобто вже після того, як державним виконавцем розпочато дії щодо примусового виконання рішення.
Так, судом встановлено, що в межах виконавчого провадження ВП №51136455 державним виконавцем накладався арешт на все майно боржника та була оголошена заборона здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику, а також на кошти боржника, які знаходяться на відповідних рахунках у банківських установах. Виносились також постанови про розшук майна боржника. Вказані постанови направлялись державним виконавцем до відповідних установ для виконання. Крім того, 23.06.2016 14:12:22 Запорізькою філією державного підприємства «Національні інформаційні системи» в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі постанови Дніпровського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 23.06.2016 ВП№511366455 зареєстроване публічне обтяження у виді арешту рухомого майна боржника ПАТ «Електротехнологія» та заборони його відчужувати.
Ураховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим твердження представника позивача щодо добровільного виконання боржником рішення та заходи з примусового виконання рішення державним виконавцем не вчинялись, а тому дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення та стягнення з позивача виконавчого збору, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку
Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як встановлено частинами першою, другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, відповідно до ст.86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Батрак