Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 листопада 2016 р. Справа №805/3753/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 10 год. 15 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В. та представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 14 454, 30 грн.,
Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулась до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 14 454, 30 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач має податковий борг з податку на доходи з фізичних осіб в розмірі 14 454,40 грн., в зв'язку з несплатою грошового зобов'язання, визначеного платником податків у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік за № 1500002244 від 09.04.2015 року. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши у судовому засіданні всі обставини справи і перевіривши їх наявними в ній доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Згідно п.49.18.4 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб до 1 травня року, що настає за звітним.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, 85320, АДРЕСА_1) до податкового органу була подана податкова декларація про майновий стан і доходи за 2014 рік від 09.04.2015 року за № 1500002244, в якій самостійно визначено податкове зобов'язання в сумі 14 454,30 грн.
Проте свої податкові зобов'язання відповідач з податку на доходи з фізичних осіб в розмірі 14 454,30 грн. не виконав, отже заборгованість відповідача складає 14 454, 30 грн., що підтверджується зворотнім боком відповідача з податку на доходи з фізичних осіб.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України, - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.
Пунктом 38.1. ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З метою погашення податкового боргу відповідачу було направлено податкову вимогу за № 423-23 від 21 жовтня 2015 року, засобами поштового зв'язку, але на адресу податкового органу був повернутий поштовий конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, вимогу не відкликано та не скасовано.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).
На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів щодо її стягнення.
Станом на момент розгляду справи податковий борг з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 14 454, 30 грн. відповідачем не сплачено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 14 454, 30 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, 85320, АДРЕСА_1) заборгованість з податку на доходи з фізичних осіб в сумі 14 454 (чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят чотири) гривні 30 (тридцять) копійок на користь держави на р/р № 33114341700034, отримувач: рахунок розмежування казначейства, код ЄДРПОУ 39882614, банк одержувача - ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, код платежу 11010500.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 09 листопада 2016 року.
Постанову складено у повному обсязі 14 листопада 2016 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Бабіч С.І.