79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
з питань сплати судового збору
07 листопада 2016 року справа № 813/3492/16
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кухар Н.А., перевіривши матеріали адміністративного позову Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області до Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» про стягнення заборгованості,-
13.10.2016 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області до Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» про стягнення заборгованості.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою судді від 17.10.2016 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору.
Позивачем 01.11.2016 року повторно заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
З приводу вказаного клопотання суддя зазначає наступне.
Зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат визначено статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно частини 1 якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI. (далі - Закон № 3674-VI), який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ст.8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити від сплати судового збору, є майновий стан сторони. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору ні Закон № 3674, ні КАС України не передбачають.
Доводячи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на цільове призначення коштів Пенсійного фонду України та відсутність асигнувань для сплати судового збору.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір”, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи.
Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року № 2 “Про судову практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”.
УПФУ є бюджетною установою, однак спірні правовідносини виникли в результаті реалізації владних управлінських функцій (здійснення контролю за своєчасністю та повнотою відшкодування страхувальниками витрат територіальних органів Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій).
Наведене зумовлює висновок про відсутність передбачених ч. 1 ст. 8 Закону № 3674 та ч. 1 ст. 88 КАС України підстав для звільнення від сплати судового збору.
Щодо доводів позивача про те, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, то суд враховує, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та Європейський суд з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Таким чином, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.
Керуючись ст.ст.88, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кухар Н.А.