"25" жовтня 2016 р. м.Київ К/800/1698/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Стрелець Т.Г.,
Швед Е.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 11 вересня 2015 року, просив: визнати незаконним та необґрунтованим рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07 листопада 2013 року №1 про відмову в зарахуванні періоду роботи позивача з 22 серпня 1992 року по 03 грудня 1993 року за професією підземний кріпильник на Державному підприємстві «Рудоуправління ім.Кірова» до пільгового стажу за Списком №1, передбачений ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; визнати стаж роботи з 22 серпня 1992 року по 03 грудня 1993 року за професією підземний кріпильник на Державному підприємстві «Рудоуправління ім.Кірова» таким, що підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1, передбачений ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 18 грудня 2013 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити нарахування позивачу пенсійних виплат з 18 грудня 2013 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про незаконність рішень відповідачів щодо неможливості призначення йому пенсії на пільгових умовах; посилаючись на те, що на момент звернення до відповідача 18 грудня 2013 року досяг 50 років, має стаж роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років працював повний робочий день на підземних роботах на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, вважає, що має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постановою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю; визнано незаконним та необґрунтованим рішення Комісії при Головному Управлінні від 07 листопада 2013 року №1 про відмову в зарахуванні ОСОБА_2 періоду роботи з 22 серпня 1992 року по 03 грудня 1993 року за професією підземний кріпильник на Державному підприємстві «Рудоуправління імені Кірова» до пільгового стажу за Списком №1, передбаченим ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; визнано неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу від 04 лютого 2014 року про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах; визнано стаж роботи ОСОБА_2 з 22 серпня 1992 року по 03 грудня 1993 року за професією «підземний кріпильник» на Державному підприємстві «Рудоуправління імені Кірова» таким, що підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах та здійснити нарахування пенсійних виплат з 18 грудня 2013 року.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року задоволено апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області; постанову Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 жовтня 2015 року скасовано; в позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року та залишити в силі постанову Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 жовтня 2015 року.
Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, постанову апеляційного суду - без змін.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 з 01 січня 1990 року по 03 грудня 1993 року працював на посаді підземного кріпильника на дільниці №31, 33 ШБУ в рудоуправлінні ім.Кірова Державного виробничого об'єднання «Південруда» та з 20 грудня 1993 року по 30 грудня 1996 року підземним кріпильником дільниці №1 на шахті «Саксагань» рудоуправління ім.Дзержинського виробничого об'єднання «Кривбасруда», що підтверджується записами в трудовій книжці, а також довідками ДП «Кривбасшахтозакриття» від 17 травня 2013 року №135.
18 грудня 2013 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України від 07 листопада 2013 року № 1 підтверджено період роботи позивача з 01 січня 1990 року по 21 серпня 1992 року та з 20 грудня 1993 року по 30 грудня 1996 року для зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 (9 років 19 днів).
Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України від 04 лютого 2014 року (витяг з протоколу № 5) відмовлено позивачу в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
У п.20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 (далі - Порядок) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з п.4 Порядку та п.п.1.5 п.1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень п.п.8, 9 Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Згідно п.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731 (далі - Порядок застосування Списків № 1 і № 2) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до п.4.2 зазначеного Порядку застосування Списків № 1 і № 2 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно п.4.3 Порядку у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось (п.4.5 Порядку).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені п.4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених п.4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Наказом директора Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» від 22 серпня 1995 року №770 «Про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №1 за результатами атестації робочих місць» (п.1) затверджено перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій на підприємстві, яким підтверджено право на пільгове пенсіонування за Списком №1, до професій, стаж за якими надає право на пільгове пенсійне забезпечення віднесено професію кріпильника (1010100г-13139).
При цьому, відповідно до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162, професія кріпильник віднесена до списку №1 саме за кодом 1010100г-13139.
Зазначені обставини свідчать, що період роботи позивача з 22 серпня 1992 року по 03 грудня 1993 року на посаді кріпильника має бути включений до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Отже, висновки апеляційного суду щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії є помилковими та такими, що зроблено без урахування усіх доказів, наявних в матеріалах справи та дійсних обставин.
За вказаними обставинами колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на призначення пенсії на пільгових умовах у зв'язку з тим, що його робота на посадах, віднесених до Списку №1, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, копією трудової книжки, довідками про уточнюючий характер роботи від 04 липня 2013 року №934 та від 02 липня 2013 року №913, а також копією Наказу директора Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» від 22 серпня 1995 року №770 «Про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №1 за результатами атестації робочих місць», які є належними та допустимими доказами на підтвердження пільгового стажу роботи позивача.
У відповідності із ст.226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року скасувати.
Постанову Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 жовтня 2015 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді