"25" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/19997/16
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),
Олендера І.Я.,
Шипуліної Т.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2015 року
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2016 року
у справі № 814/3877/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім «Фаворит»
до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім «Фаворит» звернулось до суду з адміністративним позовом до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2015 року у справі № 814/3877/14, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2016 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо зміни в базі даних «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» внесену інформацію щодо податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту ТОВ «АТД «Фаворит» за період червень-липень 2014 року на підставі акту перевірки від 24.10.2014 року № 767/14-20-22-31/38990469. Зобов'язано відповідача вилучити з інформаційної бази даних «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» внесену інформацію щодо податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту ТОВ «АТД «Фаворит» за період червень-липень 2014 року на підставі акту перевірки від 24.10.2014 року № 767/14-20-22-31/38990469. Зобов'язано відповідача відновити в інформаційній базі даних «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію щодо податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту ТОВ «АТД «Фаворит» за період червень-липень 2014 року на підставі акту перевірки від 24.10.2014 року № 767/14-20-22-31/38990469.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та рішення суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом замінено Жовтневу об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Миколаївській області правонаступником - Баштанською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області.
Згідно із пунктом 1 частини першої ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу № 457 від 20.10.2014р., співробітниками Жовтневої ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім «ФАВОРИТ».
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період червень-липень 2014 року, відповідачем складено акт від 24.10.2014 року № 767/14-20-22-31/38990469Ю, яким встановлено порушення: - п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено загальну суму податкових зобов'язань на суму 228 739, 00 грн.; - п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено загальну суму податкового кредиту на суму 207 745, 00 грн.
Податкове повідомлення-рішення відповідачем не приймалося.
Результати звірки щодо коригування податкового кредиту і податкових зобов'язань позивача відповідачем відображено в базі даних «Податковий блок».
Не погоджуючись із діями податкового органу щодо внесення змін до електронної бази даних, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дії по коригуванню даних електронних баз задекларованих платником податків податкового кредиту та податкових зобов'язань є протиправними.
Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК).
У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).
Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до статті 74 ПК податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).
У справі № 21-511а14, постанова в якій ухвалена 09.12.2014 року, Верховний Суд України висловив свою позицію щодо застосування статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України. Він дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.
Таким чином, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Дії контролюючого органу щодо внесення до АІС змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України і в постанові від 03.11.2015 року (№ 21-99а15).
Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є помилковими.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвели до ухвалення незаконного судового рішення.
За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 6 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
В силу ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Враховуючи те, що відповідачем судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, не здійснювались, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Касаційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області задовольнити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2016 року у справі № 814/3877/14 скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.І.Цвіркун
Судді І.Я.Олендер
Т.М.Шипуліна