Справа: № 754/7895/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочко І.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.
Іменем України
02 листопада 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Тищенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
14.06.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії, виходячи із розміру 90% від суми заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Донецької області № 18-57-1009 від 24.05.2016, без обмеження її максимального розміру та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії призначеної у 2005 році на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ, виходячи із розміру 90% від суми заробітної плати, зазначеної у довідці у розмірі 90% від суми заробітку, згідно з довідкою прокуратури Донецької області № 18-57-1009 від 24.05.2016, без обмеження її максимального розміру.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 р. адміністративний позов було задоволено частково: визнано протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2 та зобов'язано Лівобережне обєднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_2, починаючи з 01 червня 2016 року на підставі довідки прокуратури Донецької області №18-57-1009 від 24 травня 2016 року, виходячи з розрахунку 80% від суми місячної зарплати без обмеження її максимального розміру . В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачу відповідно до законодавства України припинено виплату пенсії з 01 квітня 2015 року, а тому підстав для перерахунку пенсії немає.
Сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули. За приписами ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, ОСОБА_2 з 16 травня 2005 р. перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії, призначеної на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру".
Пенсія позивачу була призначена в розмірі 80% середньої заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
01 червня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок раніше призначеної йому пенсії на підставі виданої довідки прокуратури Донецької області №18-57-1009 від 24 травня 2016 року про заробітну плату позивача.
02 червня 2016 Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, зв'язку з тим, що чинним законодавством не передбачено здійснення перерахунку пенсії працівників прокуратури, відсутній механізм здійснення такого перерахунку, а також з тих підстав, що з 01.06.2015 р. на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 р. № 213 пенсії, призначені в порядку Закону України "Про прокуратуру", не перераховуються.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. № 1789-XII у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1789-ХІІ), Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У ч. 1, 12, 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакція, яка була чинною на момент призначення позивачу пенсії, визначено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 3668-VI передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Отже, статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, було регламентовано його право на перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
При цьому, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі в органах прокуратури. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що їх служба пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей, а тому це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).
Крім того, слід враховувати, що призначення органами Пенсійного фонду України особі пенсії та проведення її перерахунку є різними формами реалізації права громадянина на пенсійне забезпечення, а тому при проведенні перерахунку пенсії особи застосуванню підлягає редакція статті Закону, яким визначався порядок та розмір відповідного пенсійного забезпечення такої особи саме на момент призначення їй пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справах № 21-348а13 та № 21-420а13, а у відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Також, апеляційний суд відзначає й те, що якщо пенсіонер набуває право на підвищення його пенсії за минулий час, то граничним періодом перерахунку і виплати відповідної різниці пенсії є 12 місяців, які слід рахувати з дня його звернення до УПФУ з відповідною заявою, тобто у даному випадку з 01.06.2016 р.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 01 березня 2016 року, від 25 травня 2016 року у справах №№ 161/20170/14-а, 164/1904/14-ц.
Крім того, з огляду на те, що на момент призначення позивачу пенсії законодавством було регламентовано його право на її перерахунок у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, то позивач, звернувшись до відповідача з вимогою здійснити перерахунок його пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівника прокуратури на підставі відповідної довідки Прокуратури Донецької області від 24.05.2016 р. № 18-57-1009, діяв на виконання вимог законодавства.
Таким чином, враховуючи наведені правові норми та обставини цієї справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем було неправомірно відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку його пенсії в розмірі та порядку, визначеному в статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, чинній на момент призначення йому пенсії, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
Доводи апелянта про те, що пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" з 01.06.2015 р., зокрема скасовані норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, призначались, відповідно до Закону України "Про прокуратуру", колегія суддів вважає такими, що не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначена правова норма підлягає застосуванню лише щодо призначення нових пенсій.
Аналогічний правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України у справі № 463/2228/15-а.
Доводи апелянта щодо необґрунтованості рішення суду в частині перерахування пенсії позивача у розмірі 80% заробітної плати без обмеження максимальним розміром, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки, як відзначалось вище, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 3668-VI передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що станом на момент призначення позивачу пенсії, стаття 50-1 Закону України "Про прокуратуру" діяла в редакції, чинній до вступу в силу Закону від 08.07.2011р. № 3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", яким були внесені зміни, зокрема до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" щодо порядку обчислення пенсії.
Також апеляційний суд враховує висновки Верховного Суду України, зокрема, в постановах від 10 грудня 2013 року у справах № 21-348а13 та № 21-420а13, ВСУ зазначив, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, яка діяла на момент призначення пенсії.
Разом з тим, у рішеннях Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005, від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 наголошено на тому, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Отже, всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.
Водночас, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 у даній справі апелянту відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 606,32 грн. до ухвалення судового рішення у справі.
Оскільки апелянтом на час розгляду апеляційної скарги судовий збір не сплачений, він підлягає стягненню.
Повний текст ухвали виготовлено 04.11.2016 р.
Керуючись ст. 41, 195 ч.1, ст. 196 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 р., залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без змін.
Стягнути на користь спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів бюджету: 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО): 820019) судовий збір в сумі 606 (шістсот шість) гривень 32 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 40379527), адреса: 02225, м. Київ, вул.Каштанова,6).
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
М.І. Кобаль
Головуючий суддя Карпушова О.В.
Судді: Кобаль М.І.
Епель О.В.