03 листопада 2016 року справа № 331/5436/16-а(2а/331/157/2016)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя
на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 серпня 2016 року у справі №331/5436/16-а (2а/331/157/2016) за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
05 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії у розмірі 90% від заробітної плати з усіма додатковими виплатами; зобов'язати відповідача провести ОСОБА_1 з 01.12.2015 року перерахунок пенсії у розмірі 90% від заробітної плати за відповідною посадою з усіма додатковими виплатами на підставі довідки, виданої управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя без обмежень максимального розміру пенсії, виплатити не отриману з 01.12.2015 року пенсію та здійснювати у подальшому виплату пенсії у перерахованому розмірі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.12.2015 року у позивача виникло право на перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням заробітної плати відповідним категоріям державних службовців, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 року №1013, яка застосовується з 01.12.2015 року, однак відповідач ОСОБА_1 відмовив в проведення перерахунку призначеної пенсії у зв'язку з відсутністю на це законних підстав. Позивач вважає, що відмова відповідача в проведенні перерахунку її пенсії є протиправною, оскільки зміна пенсійного законодавства значно звужує її права щодо перерахунку пенсії, натомість право на проведення перерахунку призначеної пенсії позивач отримала на час призначення пенсії на підставі діючого на той час законодавства.
Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії у розмірі 90% від заробітної плати з усіма додатковими виплатами, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя провести ОСОБА_1 з 01.12.2015 року перерахунок пенсії у розмірі 90% від заробітної плати за відповідною посадою з усіма додатковими виплатами на підставі довідки, виданої управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя без обмежень максимального розміру пенсії. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що станом на час виникнення спірних відносин Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року №76-УІІ (чинний з 01.01.2015 року) ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» викладено в новій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначається Кабінетом міністрів України», тобто норма щодо перерахунку виключена з Закону. Отже, правова норма на підставі якої позивач просила здійснити перерахунок їй пенсії втратила чинність, а нова редакція статті не є підставою для проведення перерахунку у спосіб заявлений позивачем.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 21.10.2010 року управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя позивачу призначено пенсію державного службовця на підставі ЗУ «Про державну службу».
В липні 2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії у зв'язку зі збільшенням заробітної плати відповідним категоріям державних службовців, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 року №1013, яка застосовується з 01.12.2015 року.
Листом від 02.08.2016 року №146/к-9 відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії, з огляду на п. 5 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213, та зазначив про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії у зв'язку зі збільшенням заробітної плати окремих категорій державних службовців.
Правомірність та обґрунтованість відмови управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя в проведення перерахунку пенсії є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що чинна редакція ЗУ «Про державну службу», зокрема ст. 37-1 Закону, не поширюється на спірні відносини, оскільки чинна редакція закону регулює лише права осіб на пенсійне забезпечення при призначенні пенсії, натомість перерахунок вже призначеної пенсії має здійснюватись на підставі норм які були чинні на час призначення пенсії. Відтак, з урахуванням того, що пенсію позивачу було призначено в 2010 році, вона має право на перерахунок розміру пенсії у зв'язку підвищенням розмірів заробітних плат відповідних держаних службовців.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 37-1 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16 грудня 1993 року (в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014 року) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Таким чином, зазначеною нормою права було визначено таку підставу (умову) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014 року, який набрав чинності 01 січня 2015 року, статтю 37-1 Закону України "Про державну службу" викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Одночасно, пунктом 16 Прикінцевих положень Закону №76-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.
На момент звернення позивача до суду Кабінетом Міністрів України умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям не визначені.
Між тим, пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (далі - Постанова №865) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Отже, вказана норма права передбачала проведення перерахунку пенсій, призначених державним службовцям, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Однак, Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" до Постанови №865 внесено зміни, які застосовуються з 01 грудня 2015 року та якими, зокрема, виключено пункт 4.
Таким чином, у період часу, з якого позивач просив здійснити перерахунок пенсії (з 01.12.2015р.), такої підстави (умови) перерахунку раніше призначених пенсії як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям законодавством визначено не було, відтак у відповідача були відсутні законні підстави для проведення перерахунку на підставі ст. 37-1 ЗУ «Про державну службу»
Крім того, 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" №889-VIII від 10 грудня 2015 року.
Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII.
Відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В свою чергу, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено такої підстави для перерахунку пенсії як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.
Отже, на час звернення позивача до органу пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії та до теперішнього часу Кабінетом Міністрів України не визначений порядок, а діюча норма закону не передбачає підстав для перерахунку пенсій державним службовця на підставі підвищення заробітної плати окремих категорій державних службовців.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність, а тому висновок суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача про відмову в перерахунку пенсії у зв'язку зі збільшенням посадових окладів працівникам прокуратури, не ґрунтується на нормах діючого закону, чим порушено принцип законності, закріплений статтею 9 КАС України.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити й про те, що в даному випадку не має місця звуження соціально-правових гарантій відповідних категорій осіб, які отримують пенсію державного службовця, з огляду на наступне.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В свою чергу, жодні соціальні права не є абсолютними, вони можуть бути обмежені у визначеному Законом порядку. Так, у відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За своєю правовою природою право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників за відповідною посадою є разовою формою підвищення грошової винагороди (пенсії) особам, які звільнені зі служби на пенсію. Вона може бути здійснена з метою забезпечення відповідності розміру пенсії особи порівняно із заробітною платою працюючих на відповідних посадах осіб, з метою стимулювання до довгострокового виконання особами професійних обов'язків до виходу на пенсію. В свою чергу, право на перерахунок пенсії не належить до таких соціально-правових гарантій державних службовців, як заробітна плата, спеціальні умови праці, пенсія, оскільки не є основним джерелом матеріального забезпечення та не має постійного характеру, безпосередньо не покриває соціальних ризиків, пов'язаних, зокрема, із хворобою, інвалідністю, старістю та виникає лише після звільнення на пенсію.
У рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Більш того, виключення законодавцем статті, що передбачала право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних державних службовців не може бути розцінено як звуження соціально-правових гарантій, порушення принципу передбачуваності Закону, та відповідно не створює обов'язку держави для здійснення перерахунку пенсії без правових на те підстав.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відтак, з урахуванням того, що станом на час звернення до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» вже діяла в редакції, що не передбачає право на здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати відповідних працівників, відсутніми є підстави для застосування норми Закону, яка втратила чинність.
Також, суд звертає увагу на те, що в даному випадку не виникло спору з приводу визнання відсоткового розміру пенсії позивача у відношенні до посадового окладу працюючого на відповідній посаді працівника, який було призначено на час виходу на пенсію, відтак вимоги ОСОБА_1 стосовно зобов'язання відповідача здійснити перерахунок із визначенням 90% відсотків від окладу не підлягають задоволенню в силу приписів ст. 6 КАС України оскільки не потребують судового захисту.
За викладених обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30.08.2016 року із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст. 195, ст. 197, ст..198, ст. 202, ст. 207 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя - задовольнити.
Постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30.08.2016 року у справі №331/5436/16-а (2а/331/157/2016) - скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів у відповідності до ст. 212 КАС України.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова