Справа № 495/6543/16-ц
02 листопада 2016 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді: Мишко В.В.
при секретарі судового засідання: Левченко А.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 495/6543/16-ц
за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
25.08.2016 року Публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі по тексту - позивач) звернулося до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості (а.с.1-2).
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 31.03.2011 року між сторонами було укладено кредитний договір № ABAARL33770024, відповідно до умов якого позивач надав, а відповідач отримав кредит у розмірі 1 583 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Невиконання відповідачем зобов'язань по укладеному договору зумовило звернення ПАТ «Акцент-Банк» до суду із відповідним позовом.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.08.2016 року відкрито провадження по справі № 495/6543/16-ц за позовом ПАТ «Акцент -Банк»до ОСОБА_1про стягнення заборгованості. Справу призначено до розгляду (а.с.25).
У судові засідання представник позивача не з'явився, але подав до суду заяву, згідно якої просив розглянути справу за його відсутності та зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.23).
Відповідач - ОСОБА_1, відзив або заперечення на позов ПАТ «Акцент-Банк» до суду не надала та в судові засідання не з'явилася без поважних причин, про причини неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань не заявляла, хоча була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду.
Відповідно до ч.5 ст.74 Цивільного процесуального кодексу України, судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Згідно із ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну місця свого проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про місце проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Так, ухвала та повістки суду про призначення слухання справи, а також копія позовної заяви ПАТ «Акцент-Банк» з додатками до неї були надіслані на адреси ОСОБА_1 (Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Шабо, вулиця Леніна,3-а; Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Шабська,77/21), яка наявна в матеріалах справи та за якою вона зареєстрована. Між тим, вказані документи з зазначених адрес були повернуті до суду без вручення адресату у зв'язку із закінченням терміну зберігання (а.с.31-32, 33-49, 55-56).
Згідно із ч.2 ст.77 Цивільного процесуального кодексу, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.169 Цивільного процесуального кодексуУкраїни, суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно із ст.157 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більше як на п'ятнадцять днів.
Відповідно до ч.4 ст.169 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно із ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи викладені обставини, норми чинного законодавства та ті факти, що відповідач в судові засідання не з'явився, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, представник позивача в судове засідання не з'явився, але просив розглянути справу без його присутності та проти винесення заочного рішення не заперечував, строк розгляду справи, відповідно до ст.157 Цивільного процесуального кодексу України, закінчився і ніхто із сторін не заявив клопотання про його подовження, суд вважає за можливе і необхідне, у відповідності до ч.4 ст.169, ч. 1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України, розглянути справу без участі сторін або їх представників, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.
Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.
31.03.2011 року ОСОБА_1, ознайомившись з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (а.с.6-11), просила ПАТ «Акцент-Банк» надати відповідні послуги, про що нею було підписано відповідну Заяву позичальника № ABAARL33770024 (а.с.4-5).
Так, 31.03.2011 року між ПАТ «Акцент-Банк» (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено кредитний договір № ABAARL33770024, який складається з Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт).
Відповідно до Заяви Позичальника, Банк надає Позичальнику строковий кредит у сумі 1 583 грн. на строк 10 місяців з 31.03.2011 року по 30.01.2012 року включно на наступні цілі: придбання товару, а також у розмірі 0,00 грн. на сплату страхового платежу, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,01 % на місяць, на суму залишку заборгованості за кредитом, єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 грн. та щомісячної винагороди за надання фінансового інструмента у розмірі 36,41 грн. в обмін на зобов'язання Позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в Заяві та Умовах строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «26» по «30» число кожного місяця Позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 194,80 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами. Дата останнього погашення заборгованості має бути не пізніше ніж 30.01.2012 року.
Відповідно до пункту 2.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит шляхом перерахування на рахунок торігвельно-сервісному підприємству. Строк, термін повернення, розмір кредиту, цілі, відсотки, винагороди, розмір щомісячного платежу та період уплати платежів визначені в заяві Позичальника, підписанням якої Клієнт та Банк укладають Кредитно-заставний договір. Розмір річної відсоткової ставки дорівнює двадцяти місячним відсотковим ставкам. Кредит надається в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені у заяві строки.
Позичальник зобов'язується: використати кредит на цілі, зазначені у заяві; погашати кредит у порядку та строки відповідно до заяви; сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до заяви та п.п. 4.1, 4.2 даних умов та тарифів. Повну сплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту; сплатити Банку винагороду у строки та розмірі згідно тарифів, заяви та умов; погасити заборгованість по кредиту в повній сумі, сплатити нараховані за весь період користування кредитом відсотки, винагороду й неустойку (штраф, пеню), не пізніше дати, зазначеної в повідомленні Банку; надавати Банку кошти для погашення заборгованості за даними умовами, включаючи кредит, винагороду й відсотки за користування кредитом, які передбачені заявою; повністю повернути кредит до дати, зазначеної в заяві. При непогашенні кредиту в строки, зазначені в заяві, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченої суми кредиту нарахування відсотків здійснюється відповідно до п.4.2 цих умов з дати виникнення простроченої заборгованості (п.п. 3.2.1-3.2.4, 3.2.7-3.2.9 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт).
Згідно із п.п. 4.1-4.2 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), за користування кредитом у період з дати укладання даного договору до дати погашення кредиту Позичальник щомісяця в період сплати сплачує відсотки в розмірі, зазначеному у тарифах та заяві. Згідно ст.212 ЦК України, при порушенні Позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених заявою та п.п. 3.2.2, 3.3.3 даних умов, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі, вказаному у заяві, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом. Розраховані відповідно до цього пункту умов відсотки сплачуються Позичальником окремо понад зазначену в заяві суми щомісячного платежу по кредиту, разом з несплаченим залишком попереднього щомісячного платежу.
Відповідно до п.п. 5.1, 5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених заявою та п.п. 3.2.2, 3.2.3 даних умов, Банк має право нарахувати, а Позичальник зобов'язується сплатити Банку пеню в розмірі 1,25 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу. При порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості.
Терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним Договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років (п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт).
На виконання умов Договору № ABAARL33770024 від 31.03.2011 року, ПАТ «Акцент-Банк» надало ОСОБА_1, а остання отримала споживчий кредит у розмірі 1 583 грн., що підтверджується підписаною ОСОБА_1 Заявою позичальника.
В свою чергу, ОСОБА_1 в порушення умов Договору № ABAARL33770024 від 31.03.2011 року не надавала своєчасно ПАТ «Акцент-Банк» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, що підтверджується відповідними розрахунками банку (а.с.3), у зв'язку з чим станом на 05.07.2016 року у ОСОБА_1 перед ПАТ «Акцент-Банк» виникла заборгованість по Договору № ABAARL33770024 від 31.03.2011 року на загальну суму 13 733,39 грн., яка складається з:
- 1 424,75 грн. - заборгованість за кредитом;
- 0,90 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;
- 323,45 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;
- 10 854,13 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;
- 500 грн. - штраф (фіксована частина);
- 630,16 грн. - штраф (процентна складова).
В добровільному порядку ОСОБА_1 виниклу та непогашену заборгованість по Договору № ABAARL33770024 від 31.03.2011 року на загальну суму 13 733,39 грн. не погасила.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань по вищезазначеному договору зумовило звернення ПАТ «Акцент-Банк» до суду із відповідним позовом.
Відповідно до ст.ст. 509. 510, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (ст.ст. 525, 625 ЦК України).
Згідно із ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч.1 ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, що витікають з кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.ст. 1047, 1055 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).
Крім того, відповідно до абз.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 в порушення умов Договору №ABAARL33770024 від 31.03.2011 року та зазначених вище норм чинного законодавства не надавала своєчасно ПАТ «Акцент-Банк» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, тобто свої зобов'язання, визначені цим договором, виконувала несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 05.07.2016 року у ОСОБА_1 перед ПАТ «Акцент-Банк» виникла та залишається і наданий час непогашеною заборгованість по Договору № ABAARL33770024 від 31.03.2011 року, яка, за розрахунком банку, становить 13 733,39 грн. та складається з:
- 1 424,75 грн. - заборгованість за кредитом;
- 0,90 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;
- 323,45 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;
- 10 854,13 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;
- 500 грн. - штраф (фіксована частина);
- 630,16 грн. - штраф (процентна складова).
Рішенням Конституційного Суду України від 11.07.2013 року по справі № 7-рп/2013 піддано конституційно-правовому аналізу правовідносин зі сплати пені що виникають між фізичними особами - споживачами та банками і іншими фінансовими установами у правовідносинах споживчого кредитування в якому зокрема робиться висновок про те, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Конституційний Суд України вважає, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту.
Цей висновок узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09.04.1985 року № 39/248, в якій наголошено: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.
Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10.11.2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.
Таким чином, з урахуванням вищевказаних обставин, до визначеного банком розміру неустойки в частині пені підлягає застосуванню ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, оскільки нарахований банком розмір пені в сумі 10 854,13 грн. є завищеним та значно перевищує заборгованість за кредитом у розмірі 1 424,75 грн., а тому розмір пені підлягає зменшенню до 1 000 грн. Саме такий розмір неустойки, на думку суду, відповідає вимогам закону і засадам розумності та справедливості.
Отже, стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акцент-Банк» підлягає заборгованість по Договору № ABAARL33770024 від 31.03.2011 року в загальному розмірі 3 879,26 грн., яка складається з:
- 1 424,75 грн. - заборгованість за кредитом;
- 0,90 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;
- 323,45 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;
- 1 000 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;
- 500 грн. - штраф (фіксована частина);
- 630,16 грн. - штраф (процентна складова).
Згідно із ст.1 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст. 10, 11 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 6 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 57-58 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст.212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст.213 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість, правомірність та законність позовних вимог ПАТ «Акцент-Банк», у зв'язку з чим позовна заява ПАТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 79, 88 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати понесені ПАТ «Акцент-Банк» при розгляді справи підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 509, 510, 525, 526, 530, 551, 610-612, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 169, 157, 197, 208, 209, 212-215, 218, 224-228 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк»до ОСОБА_1про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Шабська,77/21, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк»(49074, місто Дніпро, вулиця Батумська,11, рахунок № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570):
- заборгованість по кредитному договору № ABAARL33770024від 31.03.2011 року в розмірі 3 879 (три тисячі вісімсот сімдесят дев'ять) гривень 26 (двадцять шість) копійок;
- сплачений судовий збір за розгляд позовної заяви в розмірі 389 (триста вісімдесят дев'ять) гривень 14 (чотирнадцять) копійок.
В задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк»- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя В.В. Мишко