04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"25" жовтня 2016 р. Справа№ 910/11415/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
за участю представників:
позивача: не з'явився,
відповідача: Лях К.М., довіреність № Ц-2/3-04/182-16 від 29.04.2016,
третьої особи: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"
на рішення Господарського суду
міста Києва від 29.07.2016
у справі №910/11415/16 (суддя Отрош І.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача "Державне підприємство "Донецька залізниця"
про стягнення 35368 грн 21 коп.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.07.2016 у справі №910/11415/16 у позові відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду, ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд рішення Господарського суду м. Києва від 29.07.2016 у справі №910/11415/16 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2016 для розгляду справи №910/11415/16 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" було сформовано колегію суддів під головуванням судді Андрієнка В.В., суддів Шапран В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2016 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" було прийнято до провадження у визначеному складі суддів та призначено до розгляду на 27.09.2016.
13.09.2016 до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) КАГС від представника відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на рішення Господарського суду м. Києва від 29.07.2016 у справі №910/11415/16 залишити без задоволення.
27.09.2016 в судове засідання не з'явились представники позивача та третьої особи. Головуючий суддя ставив на обговорення питання щодо можливості розгляду справи за відсутності представників позивача та третьої особи. Представник відповідача вважав можливий розгляд справи без участі представників.
Пунктом 3.9. постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами та доповненнями) визначено, що розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.
Суд може відкладати розгляд справи в межах строків, установлених у ст. 69 ГПК. Отже, враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про відкладення розгляду справи на 06.10.2016 (ухвала суду від 27.09.2016).
06.10.2016 в судове засідання не з'явились представники позивача та третьої особи, причини неявки суду не повідомили, про час та місце були повідомленні належним чином. Представник відповідача поклався на розсуд суду у вирішенні даного питання. Розгляд справи було відкладено на 13.10.2016.
11.10.2016 до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) КАГС від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.
13.10.2016 до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) КАГС від представника відповідача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання, яке відбулось 13.10.2016 не з'явились представники учасників судового процесу. Розгляд справи було відкладено на 25.10.2016.
25.10.2016 в судове засідання повторно не з'явились представники позивача та третьої особи. Враховуючи належне повідомлення всіх учасників судового процесу, також повторне не з'явлення представників, колегія суддів ухвалила слухати справу без участі позивача та третьої особи. Представник відповідача надав суду усні пояснення стосовно доводів наведених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представника відповідача, встановила наступне.
Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до накладної №50687227 16.12.2015 на адресу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (позивач) зі станції відправлення "Авдіївка" Донецької залізниці до станції Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці було відправлено, зокрема, вагони №56255771, №53506549, №60454436, №53547352 з вантажем кокс доменний, вантажовідправником якого є Публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" (копія накладної долучена до позову).
Відповідно до комерційного акту від 17.12.2015 РА №008103/262/1579, стосовно вагону №60454436, маса нетто вантажу, що зазначена у документі, становить 42300 кг, а в дійсності маса нетто вантажу при прибутті становила 41180 кг. Вказаний комерційний акт також містить опис виявленого вантажу з недостачею, а саме: на станції Пологи було здійснено контрольне переважування вагону №60454436 на справних електронних 150 т вагонних вагах №89 ст. Пологи (повірка 01.07.2015). В документі вказано вагу 42300 кг, тара 23500 кг. Фактично виявлено масу брутто 64680 кг, тара з документу 23500 кг, нетто 41180 кг, що менше, ніж вказано в документі, на 1120 кг. Завантаження здійснено шапкою, вище рівня бортів на 0,3 м., марковано 1 поздовжньою стрічною вздовж вагону, над 1-2 люком порушено маркування, має місце виїмка довжиною 2,1м. на всю ширину вагону глибиною 0,5 м. В технічному плані вагон справний, люки закриті щільно.
Відповідно до комерційного акту від 17.12.2015 РА №007350/259/1576, стосовно вагону №53506549, маса нетто вантажу, що зазначена у документі, становить 40300 кг, а в дійсності маса нетто вантажу при прибутті становила 36240 кг. Вказаний комерційний акт також містить опис виявленого вантажу з недостачею, а саме: на станції Пологи було здійснено контрольне переважування вагону №53506549 на справних електронних 150т вагонних вагах №89 ст. Пологи (повірка 01.07.2015). В документі вказано вагу нетто 40300 кг, тара 22500 кг. Фактично виявлено масу брутто 58740 кг, тара з документу 22500 кг, нетто 36240 кг, що менше, ніж вказано в документі, на 4060 кг. Завантаження здійснено шапкою, вище рівня бортів на 0,3 м., марковано 1 поздовжньою стрічною вздовж вагону, над 1,2 люками має місце виїмка довжиною 2,4м. на всю ширину вагону глибиною 0,7 м., над 6,7 люками виїмка довжиною 3,4 м. шириною вагону, глибиною 0,7 м. В місцях виїмки маркування переривається. В технічному плані вагон справний, люки, двері закриті щільно (оригінал комерційного акту долучений до позову).
Судом встановлено, що відповідно до комерційного акту від 17.12.2015 РА №007349/258/1575, стосовно вагону №56255771, маса нетто вантажу, що зазначена у документі, становить 40150 кг, а в дійсності маса нетто вантажу при прибутті становила 38540 кг. Вказаний комерційний акт також містить опис виявленого вантажу з недостачею, а саме: на станції Пологи було здійснено контрольне переважування вагону №56255771 на справних електронних 150т вагонних вагах №89 ст. Пологи (повірка 01.07.2015). В документі вказано вагу нетто 40150 кг, тара 22100 кг. Фактично виявлено масу брутто 60640 кг, тара з документу 22100 кг, нетто 38540 кг, що менше, ніж вказано в документі, на 1610 кг. Завантаження здійснено шапкою, вище рівня бортів на 0,3 м., марковано 1 поздовжньою стрічною вздовж вагону, над люком має місце виїмка довжиною 1,4 м. на всю ширину вагону глибиною 0,6 м., над 7 люком виїмка довжиною 2м. на ширину вагону глибиною 0,7 м. В місцях виїмки маркування переривається. В технічному плані вагон справний, люки, двері закриті щільно (оригінал комерційного акту долучений до позову).
Відповідно до комерційного акту від 17.12.2015 РА №008102/261/1578, стосовно вагону №53547352, маса нетто вантажу, що зазначена у документі, становить 42900 кг, а в дійсності маса нетто вантажу при прибутті становила 38480 кг. Вказаний комерційний акт також містить опис виявленого вантажу з недостачею, а саме: на станції Пологи було здійснено контрольне переважування вагону №53547352 на справних електронних 150т вагонних вагах №89 ст. Пологи (повірка 01.07.2015). В документі вказано вагу 42900 кг, тара 21800 кг. Фактично виявлено масу брутто 60280 кг, тара з документу 21800 кг, нетто 38480 кг, що менше, ніж вказано в документі, на 4420 кг. Завантаження здійснено шапкою, вище рівня бортів на 0,3 м., марковано 1 поздовжньою стрічною вздовж вагону, над 1-2 люком порушено маркування, має місце виїмка довжиною 3м. на всю ширину вагону глибиною 0,7 м., над 6 та 7 люками має місце виїмка довжиною 3,1м. на всю ширину вагону глибиною 0,6 м. В технічному плані вагон справний, люки закриті щільно (оригінал комерційного акту долучений до позову).
Вартість недостачі вантажу у вагонах №56255771, №53506549, №60454436, №53547352 була розрахована позивачем відповідно до рахунку-фактури №90639721 від 16.12.2015 до договору №МДМ-13.50-14-1256/828Сб від 20.12.2014, за яким на адресу позивача було відправлено спірний вантаж (копія рахунку-фактури №9
Отже позивачем заявлено до стягнення з відповідача 35368,21 грн збитків, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні.
Так, за змістом ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Статтею 52 Статуту, встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.
Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно із статтею 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ст. 114 Статуту).
Згідно ст. 115 Статуту, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Матеріалами справи підтверджується, що договір перевезення вантажу (накладна №50687227) був укладений між Публічним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" та Державним підприємством "Донецька залізниця"; вагони із вантажем №56255771, №53506549, №60454436, №53547352 були прийняті до перевезення Державним підприємством "Донецька залізниця", однак у зв'язку з недостачею вантажу 17.12.2015 було складено комерційні акти РА №008103/262/1579, РА №007350/259/1576, РА №007349/258/1575, РА №008102/261/1578. При цьому, позивач є одержувачем вантажу, який відповідно до п. 130 Статуту має право на подання позову.
В той же час, судом першої інстанції було зазначено, що позов про стягнення збитків, завданих позивачу, за твердженням останнього, Державним підприємством "Донецька залізниця", заявлено до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", що, як зазначив позивач, є правонаступником прав та обов'язків Державного підприємства "Донецька залізниця".
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Частиною 1 ст. 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Отже, Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулось з даним позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", оскільки вважає, що воно є правонаступником всіх прав та обов'язків Державного підприємства "Донецька залізниця" відповідно до переліку підприємств, які було реорганізовано шляхом злиття в Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця".
Судовою колегією встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Держаної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.
Так, за змістом пунктів 4 і 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", проведенню реорганізації (злиття) має передувати проведення інвентаризації майна підприємств, що реорганізуються (зливаються), та складання актів інвентаризації майна, після чого мають складатися та затверджуватися передавальні акти майна та зведені акти майна, що вносяться до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".
За таких обставин, сама по собі вказівка в Законі України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", Постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 та статуті відповідача про те, що Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, не означає автоматичного правонаступництва без проведення інвентаризації майна та затвердження передавальних актів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2015 № 815 затверджено склад правління Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", а розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 1239-р- склад наглядової ради та ревізійної комісії.
Державна реєстрація Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" здійснена 21.10.2015 (номер запису: 1 070 134 0000 0 60039).
Судовою колегією встановлено, що серед підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття у Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є й Державне підприємство "Донецька залізниця".
За приписами ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
При цьому, згідно зі ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до ч.3 ст. 59 ГК України, у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.
Моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи слід вважати дату внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
З вказаного вище вбачається, що до внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи, її цивільна правоздатність не припиняється. До правонаступника (у разі припинення шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) переходять усі права та обов'язки припиненої юридичної особи лише з моменту внесення такого запису.
При цьому, доказів укладення договору на перевезення вантажу саме з Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на дату здійснення перевезення за накладною №50687227 від 16.12.2015, та відповідно здійснення перевезення саме відповідачем, - позивачем не надано.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" не стало правонаступником Державного підприємства "Донецька залізниця", оскільки процедура реорганізації підприємств, розміщених на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, та передача всіх їх прав та обов'язків Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця", відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604, призупинена до завершення проведення антитерористичної операції (так, згідно з передавальним актом ДП "Донецька залізниця" від 05.08.2015 усе майно, права та обов'язки третьої особи, розташовані на території проведення антитерористичної операції, не було включено до зведених актів інвентаризації, а закріплено в частині активів за відповідачем на підставі господарського відання до проведення його інвентаризації і оцінки, відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 №604).
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки відсутні докази переходу в порядку правонаступництва прав і обов'язків Державного підприємства "Донецька залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" та, відповідно, порушення прав Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", позов Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 35368,21 грн збитків не підлягає задоволенню.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїх постановах № 34/16 від 15.12.2015, № 5015/4612/11 від 06.06.2012, № 910/24774/15 від 07.06.2016.
Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 29.07.2016 у справі №910/11415/16 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" задоволенню не підлягає.
Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення Господарського суду м. Києва від 29.07.2016 у справі № 910/11415/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" - без задоволення.
2. Матеріали справи № 910/11415/16 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов