07.11.2016 Справа № 904/8674/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кузнецова В.О.,
суддів: Науменка І.М., Вечірка І.О.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Фінростбанк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2016 р. у справі
за позовом публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Фінростбанк", м.Одеса
до товариства з обмеженою відповідальністю "ТГ "Промшина", м.Дніпро
про стягнення 1 874 538,56 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2016 р. у даній справі (суддя Мілєва І.В.) повернуто позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Не погодившись з даною ухвалою, публічне акціонерне товариство "Фінростбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Фінростбанк" подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області
Частиною 3 статті 94 ГПК України передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до п.п 7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмірі мінімальної заробітної плати.
Скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Водночас, у поданому клопотанні, з посиланням на наявність у позивача значної заборгованості по заробітній платі перед своїми працівниками, скаржник просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Колегія суддів вважає, що зазначене клопотання підлягає відхиленню, враховуючи таке.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Пунктом 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Посилання скаржника щодо поважності причин для відстрочки сплати судового збору є безпідставними, оскільки положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право, а не обов'язок суду надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.
При цьому, колегія суддів враховує, що статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.
Крім того, частиною 2 статті 3 ГК України передбачено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Відповідно до ст.ст. 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Таким чином, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, а тому, користуючись правом самостійного залучення фінансових ресурсів, здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій та самостійно нести комерційні ризики їх несприятливості, що можуть настати в результаті діяльності товариства. Юридична особа самостійно має розрахувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій, та самостійно прийняти рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво. Отже, скаржник повинен був при здійсненні своєї господарської діяльності допускати можливість настання несприятливих фінансових наслідків такої діяльності, зокрема, звернення до суду за захистом своїх прав, та, відповідно, сплати судового збору при такому зверненні.
В силу п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 1 ст. 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції 04.10.2016 р., отже останній день подачі апеляційної скарги був 09.10.2016 р.
Апеляційна скарга подана скаржником лише 19.10.2016 р., тобто з пропуском встановленого процесуального строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Скаржником не надано клопотання про відновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги.
Згідно п.4 ч.1 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику без розгляду.
Керуючись ст.ст.53,86,93, п.п.3,4 ч.1 ст. 97 ГПК України, суд, -
Клопотання публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Фінростбанк" про відстрочку сплати судового збору відхилити.
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Фінростбанк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2016 р. повернути заявнику без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга та додані до неї документи, всього на 10-ти аркушах; конверт.
Головуючий суддя: В.О.Кузнецов
Суддя: І.М.Науменко
Суддя: І.О.Вечірко