Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"31" жовтня 2016 р. Справа № Б-39/134-10
вх. № 14188
Суддя господарського суду Швидкін А.О.
при секретарі судового засідання Трофименко С.В.
за участю сторін:
ліквідатора - ОСОБА_1, свідоцтво № 593 від 21.03.2013 р.
прокурора - Ткаченко К.О., службове посвідчення № 036249 від 12.11.2015 р.
представника ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька атомна електрична станція" - ОСОБА_2, довіреність від 28.04.2016 р.
представника трудового колективу СУРФ "Інек" у формі ТОВ - ОСОБА_3
представника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області - ОСОБА_4, довіреність № 9895/8/20-30-10
Розглянувши матеріали
по справі за заявою публічного акціонерного товариства "ОСОБА_5 ворота", м.Харків
до спільної українсько-російської фірми "ІНЕК" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків
про визнання банкрутом
Ухвалою суду від 29.09.2016 р. розгляд скарги ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на дії ліквідатора був відкладений на 19.10.2016 р., зобов'язано ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" надати суду додаткові документи.
18.10.2016 р. до суду від ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" надійшло правове обґрунтування підстав взяття на баланс ДП НАЕК "Енергоатом" парогенераторів ПГВ-1000М зав. № 77, № 78.
19.10.2016 р. до суду від ліквідатора надійшли доповнення до заперечення на скаргу ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на дії ліквідатора про включення майна до ліквідаційної маси.
19.10.2016 р. у судовому засіданні була оголошена перерва до 31.10.2016 р.
Присутній у судовому засіданні представник скаржника підтримав скаргу на дії ліквідатора у повному обсязі; надав клопотання про відкладення розгляду справи та витребування господарським судом доказів у Київської місцевої прокуратури № 6 (Печерський район) в порядку ст. 38 ГПК України, а саме: матеріалів кримінальної справи №50-3151 та копій висновку спеціалістів-економістів лабораторії судово-економічних досліджень КНДІСЕ № 5347, а також висновків за результатами перевірки, проведеної Департаментом контррозвідувального захисту економіки держави Служби безпеки України. Зазначені клопотання обґрунтовані відмовою прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 у наданні матеріалів кримінальної справи № 50-3151 (порушеної 10.07.2002 р. слідчим з особливо важливих справ прокуратури м. Києва за фактом зловживання службовими особами ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, на підставі матеріалів перевірки, проведеної Департаментом контррозвідувального захисту економіки держави Служби безпеки України, зокрема, стосовно укладання угод щодо поставки-передачі парогенераторів ПГВ-1000М зав. № № 77, 78, на виконання договору комісії №01NEN/98 від 03.07.1998 р., укладеного між ДП НАЕК "Енергоатом" та СУРФ "Інек" у формі ТОВ) для ознайомлення.
Ліквідатор у судовому засіданні проти клопотань ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про витребування доказів та відкладення розгляду справи заперечував, обґрунтовуючи це тим, що кримінальна справа № 50-3151, на яку посилається скаржник, була закрита ще у 2003 році, у зв'язку з чим, вважав дії ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" такими, що спрямовані на затягування судового процесу; проти скарги на дії ліквідатора заперечував у повному обсязі, з підстав, викладених у запереченнях на скаргу.
Присутній у судовому засіданні прокурор проти клопотань ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про витребування доказів не заперечував.
Представник трудового колективу СУРФ "Інек" у формі ТОВ у судовому засіданні підтримав заперечення ліквідатора на скаргу та клопотання ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція".
Присутній у судовому засіданні представник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області залишив вирішення питання щодо клопотань ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на розсуд суду.
Розглянувши клопотання ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про витребування господарським судом доказів в порядку ст. 38 ГПК України та відкладення розгляду справи, суд зазначає.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів про рух грошових коштів боржника.
У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" не надав доказів відмови прокурора в ознайомленні з матеріалами кримінальної справи № 50-3151, тобто, не довів суду неможливості самостійно отримати необхідні документи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах встановлених строків розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає їх достатніми для розгляду скарги ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на дії ліквідатора про включення майна до ліквідаційної маси.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотань ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про витребування господарським судом доказів в порядку ст. 38 ГПК України та відкладення розгляду справи відмовити.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.10.2010 р. порушено провадження у справі про банкрутство Спільної українсько-російської фірми "ІНЕК" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.
Постановою господарського суду Харківської області від 20.10.2010 р. СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом", призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_6
28.04.2014 р. до суду від ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" надійшла скарга на дії ліквідатора про включення майна до ліквідаційної маси, в якій скаржник просив виключити з ліквідаційної маси СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ майно, а саме: парогенератори ПГВ-1000М зав. № 77, 78. В обґрунтування наданої скарги ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" послалось на те, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 р. у справі № 5023/9032/11 було скасовано рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2011 р. у цій справі в частині задоволення зустрічного позову СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ про визнання права власності на парогенератори ПГВ-1000М зав. № № 77, 78, у зв'язку чим скаржник вважав відсутніми підстави для включення до ліквідаційної маси банкрута вищезазначених парогенераторів.
Згідно з абз.1 ч. 4 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону №784-ХІV від 30.06.1999 р.), у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону №784-ХІV від 30.06.1999 р.), дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.01.2015 р., зокрема, усунуто від виконання обов'язків ліквідатора СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ арбітражного керуючого ОСОБА_6 та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_1
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.02.2015 р. визнано вимоги ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС" у сумі 6228,39 грн. та зобов'язано ліквідатора при задоволенні вимог кредиторів СУРФ "ІНЕК" у формі ТзОВ врахувати вимоги ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС" в сумі 6228,39 грн. в 4 чергу.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.04.2015 р. (суддя - Міньковський С.В.) відмовлено ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" у задоволенні скарги на дії ліквідатора.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 р. апеляційну скаргу ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 02.04.2015 р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2015 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 02.04.2015 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.02.2016 р. (суддя - Савченко А.А.) відмовлено державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" у задоволенні скарги на дії ліквідатора.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 р. (головуючий суддя Плахов О.В., судді Здоровко Л.М., Крестьянінов О.О.) апеляційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 02.02.2016 р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2016 р. касаційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 02.02.2016 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Розпорядженням керівника апарату суду № 700 від 26.08.2016 р., у зв'язку з недопустимістю повторної участі у справі судді Савченко А.А., відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, був призначений повторний автоматизований розподіл скарги по справі № Б-39/134-10.
Повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддями скарга по справі № Б-39/134-10 призначена для розгляду судді Швидкіну А.О.
Ухвалою суду від 29.08.2016 р. скарга ДП НАЕК "Енергоатом" на дії ліквідатора про включення майна до ліквідаційної маси банкрута була призначена до розгляду в судовому засіданні.
21.01.1992 р. між виробничим об'єднанням "Запорізька АЕС" (Україна) та заводом ВО "Атоммаш" (Росія, м. Волгодонськ) був укладений договір № 4-92 на виготовлення для потреб Запорізької АЕС 4-х парогенераторів ПГВ-1000М та комплектуючих матеріалів до них. Згідно з п. 14 вищезазначеного договору, строк його дії встановлено до 31.12.1993 р. Розділом 7 договору визначено, що ціни є умовними та підлягають погодженню з покупцем не пізніше 20 календарних днів з моменту отримання протоколу вільних оптових цін.
Сторонами також було підписано специфікацію до вищезазначеного договору.
Судом встановлено, що надані копії договору та специфікації свідчать про те, що договір було підписано з протоколом розбіжностей, якого до матеріалів справи не подано. За відсутності протоколу розбіжностей визначити які саме умови договору були належним чином погоджені сторонами та в якій редакції, та визначити дату укладення договору у відповідності до норм чинного на час підписання договору законодавства є неможливим.
06.06.1992 р. між орендним підприємством "Виробництво №1" ВО "Атоммаш" та Запорізькою АЕС було укладено договір № 38 на зберігання та відвантаження продукції, за умовами якого, враховуючи стан монтажних робіт та відсутність умов для зберігання на Запорізькій АЕС, виготовлені парогенератори № № 77, 78 були прийняті орендним підприємством "Виробництво №1" ВО "Атоммаш" на відповідальне зберігання безоплатно, з послідуючим відвантаженням в 3 кварталі 1993 року, про що між сторонами цього договору підписано відповідні акти.
17.08.1994 р. між заводом АТ "Атоммаш" та ВО "Запорізька АЕС" було укладено договір № П1-94-24 на виконання робіт з розробки конструкторської документації та технологічної документації з модернізації зазначених парогенераторів.
Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт та послуг від 31.12.1996 р. вартість виконаних робіт з виготовлення документації склала 312648 доларів США.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1268 від 17.10.1996 р. на базі майна атомних електростанцій України та їх інфраструктур було створено державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
Розглянувши посилання скаржника на проведення Запорізькою АЕС у 1992 році повної оплати за парогенератори №№ 77, 78 відповідно до договору від 21.01.1992 р. № 4-92, як на обґрунтування безпідставності включення парогенераторів № № 77, 78 до ліквідаційної маси банкрута, суд зазначає.
Згідно зі ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
В разі подання копії документу, вона повинна бути засвідчена відповідно до вимог чинного законодавства України (Закону України "Про нотаріат", Закону України "Про адвокатуру" або ін.).
Натомість, надані скаржником копії платіжних документів не містять усіх необхідних реквізитів засвідчення, передбачених п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), що унеможливлює визнання їх в якості письмових доказів.
Крім того, судом встановлено, що надані державним підприємством НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" платіжні документи стосуються низки інших договорів, які не є предметом судового розгляду, а часткова оплата на підставі платіжних доручень № 957 від 21.02.1992 р. та № 1316 від 23.06.1992 р. не оскаржується ліквідатором та врахована при укладенні додаткової угоди № 2 до договору комісії № 01NEN/98 від 03.07.1998 р.
Судом встановлено, що фінансування ВО "Запорізька АЕС" договорів № 4-92 та № П1-94-24 було проведено частково, що підтверджується листом ВАТ "ЕМК-АТОММАШ" № ВМП/821-403 від 16.05.2000 р., внаслідок чого завод ВО "Атоммаш" реалізував ПГВ-1000М зав. № № 73, 74, 77, 78 іншому підприємству - фірмі "VIMCOM Technology Pte LTD", Сінгапур.
Згідно з матеріалами справи, 10.07.2002 р. було порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовими особами НАЕК "Енергоатом" службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Постановою слідчого прокурора Печерського району м. Києва від 16.05.2003 р. кримінальну справу № 50-3191 було закрито, у зв'язку з відсутністю в діях службових осіб НАЕК "Енергоатом" та СУРФ "Інек" у формі ТОВ складу злочину.
В результаті розслідування були встановлені такі факти: ініціатива про укладення договору комісії належить самому ВП "Запорізька АЕС" через відсутність коштів на придбання парогенераторів безпосередньо у ПО "Атоммаш"; кошти, сплачені у 1992 році, враховані в договорі комісії при проведенні розрахунків за парогенератори ПГВ-1000М зав. № № 73,74; кошти за парогенератори ПГВ-1000М зав. № № 73,74 сплачені, парогенератори передані ВП "Запорізька АЕС"; кошти за парогенератори ПГВ-1000М зав. № № 77, 78 не сплачені, парогенератори не передані ВП "Запорізька АЕС" та є власністю СУРФ "Інек" у формі ТОВ.
Розглянувши посилання скаржника на подвійну оплату, яка на його думку підтверджена актом КРУ за результатами перевірки розрахунків на парогенератори, судом встановлено, що у вищезазначеній постанові міститься посилання на висновок аудиторської перевірки від 15.06.2000 р., відповідно до якої подвійної оплати вартості парогенераторів № № 73, 74, 77, 78 не встановлено.
Таким чином, судом встановлена відсутність у матеріалах справи підтвердження повної оплати ВП "Запорізька АЕС" коштів за парогенератори та, відповідно, подвійної сплати.
03.07.1998 р. між ДП НАЕК "Енергоатом" та ТОВ СУРФ "ІНЕК" було укладено договір комісії № 01NEN/98 на поставку продукції (4-х парогенераторів ПГВ-1000М зав. № № 73, 74, 77, 78), у відповідності до специфікації до договору.
За умовами додаткової угоди № 1 від 03.07.1998 р. до договору комісії №01NEN/98 від 03.07.1998 р., СУРФ "ІНЕК" у формі ТзОВ зобов'язалося придбати та здійснити поставку 4 парогенераторів ПГВ-1000М зав. №№ 73, 74, 77, 78, з проведеною модернізацією, загальною вартістю 55681248,00грн. або 27189437 доларів США. Поставка мала здійснюватись на умовах DDP (Правила "Інкотермс" 1990 року) у місто Енергодар (місце розташування ВО "Запорізька АЕС").
Парогенератори до 1998 року знаходились на зберіганні у виробника - на заводі ВО "Атоммаш".
При цьому, додатковою угодою № 2 від 03.07.1998 р. до договору комісії № 01NEN/98 від 03.07.1998 р. були враховані кошти, які ВО "Запорізька АЕС" сплатило за договорами виготовлення та модернізації 4-х парогенераторів ПГВ-1000М зав. № № 73,74,77,78.
Загальна сума сплачених коштів відповідно до вищезазначеної додаткової угоди склала 730665,00грн.
Вищевикладене спростовує твердження ДП НАЕК "Енергоатом" про повну оплату парогенераторів ще у 1992 році.
Судом встановлено, в грудні 1998 року 4 модернізовані парогенератори ПГВ-1000М зав. № № 73,74,77,78 були завезені ТОВ СУРФ "ІНЕК" з Росії на територію України, а саме - на територію ВО "Запорізька АЕС". Кошти за парогенератори ПГВ-1000М зав. № № 73,74 були сплачені ДП НАЕК "Енергоатом" в повному обсязі. Вищезазначені парогенератори пройшли митне оформлення 30.06.1999 р. та були передані від ТОВ СУРФ "ІНЕК" на баланс ДП НАЕК "Енергоатом" згідно з актом приймання-передачі продукції № 1195 від 02.07.1999 р.
15.03.2001 р. між фірмою "VIMCOM Technology Pte LTD" (Сінгапур) та ТОВ "Стройсервіс" (Російська Федерація) було укладено Договір № VT-SRTS/01 купівлі-продажу двох парогенераторів ПГВ-1000М загальною вартістю 13061680 дол. США.
Актом приймання-передачі № 150301 від 15.03.2001 р. парогенератори ПГВ-1000М зав. № № 77, 78 вартістю 13061680 дол. США були передані у власність ТОВ "Стройсервіс".
19.03.2001 р. СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ (покупець) та ТОВ "Стройсервіс" (продавець) укладений договір № 10328, за умовами якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує продукцію-парогенератори ПГВ-1000М в кількості 2 шт.
Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 договору № 10328 від 19.03.2001 р. ціна одного парогенератора склала 6595805,00 доларів США, при цьому, загальна сума за договором становить 13191601 доларів США.
Судом встановлено, що факт оплати за договором про отримання у власність парогенератори підтверджений відмітками банків про сплату коштів, проставленими на договорі № 10328 від 19.03.2001 р.
Згідно п. 3.1. вищезазначеного договору, продавець поставляє покупцю продукцію на умовах EXW (майданчик вантажів великої ваги ЗАЕС, м. Енергодар) згідно правил ІНКОТЕРМС в редакції 1990 року, строк поставки до 31.12.2001 р.
В подальшому строк дії договору № 10328 від 19.03.2001 р. був продовжений до 31.12.2005 р.
Згідно з п. 8.4 договору № 10328 від 19.03.2001 р., сторонами було визначено, що поставка товару здійснюється в межах договору комісії № 01NEN/98 від 03.07.1998 р.
Суд звертає увагу на те, що додаткової угоди від 26.03.2001 р. до договору №10328 від 19.03.2001 р. матеріали справи не містять, тому пояснення арбітражного керуючого ОСОБА_6 в частині її укладення та виключення п. 8.4 з тексту договору не підтверджені матеріалами справи, у зв'язку з чим суд не приймає їх до уваги.
Відповідно до п. 1.1 договору комісії № 01NEN/98 від 03.07.1998 р., комітент ДП НАЕК "Енергоатом" доручає комісіонеру СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ за рахунок комітента (ДП НАЕК "Енергоатом") за винагороду вчинити дії з поставки комітенту обладнання відповідно до специфікації, що додана до цього договору.
При дослідженні матеріалів справи, судом встановлена відсутність доказів на підтвердження виконання ДП НАЕК "Енергоатом" вищевказаних умов договору в частині проведення відповідного фінансування та виконання поставки парогенераторів за рахунок комітента (ДП НАЕК "Енергоатом").
Оскільки, державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" кошти, відповідно до договору комісії № 01NEN/98 від 03.07.1998 р., на придбання парогенераторів ПГВ-1000М зав. № № 77, 78 не були сплачені, відповідно, право власності на це майно підприємством набуто не було.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що твердження скаржника про набуття ДП НАЕК "Енергоатом" права власності на парогенератори ПГВ-1000М зав. № № 77, 78 на підставі відповідного договору позбавлено правового обґрунтування.
СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ, на виконання умов договору № 10328 від 19.03.2001 р., було оформлено на митниці до 18.06.2002 р. парогенератори ПГВ-1000М зав. № № 77,78.
Судом встановлено, що парогенератори були ввезені в Україну та оплачені СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ на користь продавця - ТОВ "Стройсервіс", що підтверджується вантажною митною декларацією ОБ № 198715, яка містить заводські номери парогенераторів № № 77, 78 та відмітки банку про оплату даного товару у доларах США за кредитні кошти ПАТ "ОСОБА_5 Ворота" та АКБ "Правекс-банк".
Згідно з матеріалами справи, відмітки банків про сплату коштів за парогенератори також містяться на договорі № 10328 від 19.03.2001 р.
Комісією за участю представників ВО "Запорізька АЕС", ДП НАЕК "Енергоатом", ПО "Атоммаш", ТОВ СУРФ "ІНЕК" було обстежено технічний стан парогенераторів ПГВ-1000М (зав. № № 73, 74, 77, 78), згідно з наказом № 199 від 14.03.2001 р. ДП НАЕК "Енергоатом", про що свідчить акт обстеження, затверджений 30.03.2001 р. Президентом НАЕК "Енергоатом", за результатами чого були зроблені наступні висновки: парогенератори зав. № № 73, 74 (розмитнені та передані ДП НАЕК "Енергоатом") та парогенератори зав. № № 77, 78 (не розмитнені і не передані ДП НАЕК "Енергоатом2) зберігаються на майданчику ВО "Запорізька АЕС"; технічна документація у вигляді паспортів 320.05.00.00.000 ПС та ПС-1 на парогенератори зав. № № 73, 74 знаходиться на ВО "Запорізька АЕС", на парогенератори зав. № № 77, 78 знаходиться у ТОВ СУРФ "ІНЕК"; парогенератори ПГВ-1000М зав. № № 73, 74, 77, 78 поставлені без комплектуючих деталей відповідно до специфікації 320.05.01.00.000, які є невід'ємною частиною парогенераторів; на парогенераторах ПГВ-1000М зав. № № 73, 74, 77, 78 зроблені всі необхідні доробки та модернізації.
Листом ВО "Запорізька АЕС" № 36-14/13895 від 29.12.2002 р. підтверджено, що парогенератори ПГВ-1000М зав. № № 73, 74, 77, 78, ввезені у грудні 1998 р. ТОВ СУРФ "ІНЕК" на виконання договору комісії №01NEN/98 від 03.07.1998 р., укладеного між ТОВ СУРФ "ІНЕК" та ДП НАЕК "Енергоатом", з яких парогенератори № 73,74 перебувають на балансі НАЕК "Енергоатом" та передані на зберігання ВП ЗАЕС, при цьому, парогенератори № 77,78 до теперішнього часу є власністю СУРФ "ІНЕК".
Суд вважає необхідним зауважити, що лише сам факт знаходження парогенераторів № 77, 78 на території ВП Запорізька АЕС не свідчить про набуття станцією права власності на них у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що у 2004 році Запорізька митниця після оплати СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ здійснила митне оформлення та передала СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ парогенератори ПГВ-1000М зав. № № 77, 78 на загальну вартість 71422014,86 грн., що підтверджується актом приймання-передачі майна від 08.09.2004 р.
Таким чином, суд вважає, що право власності СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ на парогенератори ПГВ-1000М зав. № № 77,78 виникло на підставі повного та належного виконання умов договору № 10328 від 19.03.2001 р., укладеного між СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ та ТОВ "Стройсервіс" (Російська Федерація).
Суд вважає необхідним зазначити, що п. 1 договору, який визначає передачу у власність СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ парогенераторів, підтверджує набуття СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ права власності на парогенератори та не суперечить підпункту 8.4 п. 8 договору № 10328 від 19.03.2001 р., в якому зазначено, що поставка продукції відбувається в межах договору комісії № 01NEN/98 від 03.07.1998 р., оскільки право власності комітента (ДП НАЕК "Енергоатом") виникло б у разі, якщо б продукція, яка є предметом договору комісії, була отримана саме за рахунок комітента - ДП НАЕК "Енергоатом".
Враховуючи рекомендації та приписи постанови Вищого Господарського Суду України від 20.07.2016 р., при новому розгляді скарги, судом встановлено наступне.
Щодо переходу від ліквідаційної процедури, порушеної господарським судом за ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до загальних процедур банкрутства, суд зазначає.
Відповідно до ч. 6 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону № 784-ХІV від 30.06.1999 р.), за клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом.
Отже, здійснення судом переходу до загальної процедури банкрутства у разі виявлення майна боржника можливе лише на підставі наданого ліквідатором клопотання.
Ліквідаційна процедура у відношенні СУРФ "Інек" у формі ТОВ триває з 2010 року. Більша частина активів підприємства вже реалізована. Відповідно до матеріалів справи, ліквідатор з клопотанням про перехід до загальних процедур не звертався до суду, у зв'язку з чим, суд не приймав ухвалу про перехід до загальних процедур в провадженні справи про банкрутство СУРФ "Інек" у формі ТОВ.
Здійснення судом переходу до загальної процедури банкрутства у разі виявлення майна боржника можливе лише на підставі поданого ліквідатором до суду клопотання.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 07.10.2014 р. у справі № 5004/1534/12.
Щодо недостатності доказів сплати СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ коштів за придбані у та ТОВ "Стройсервіс" парогенераторів, суд зазначає.
Ліквідатор та інші учасники провадження надали на розгляд суду достатню кількість доказів, які збереглися на теперішній час.
Додатково до наданих доказів свої пояснення та докази сплати коштів до господарського суду Харківської області надав громадянин ОСОБА_7, який в період з 14.09.2002 р. по 31.03.2009 р. працював головним бухгалтером СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ, що підтверджується даними трудової книжки.
Відповідно до наданих пояснень, в рамках договору № 10328 від 19.03.2001 р. між СУРФ "ІНЕК" (покупець) та ТОВ "Стройсервис" (продавець) на поставку двох парогенераторів ПГВ-1000М для потреб ВП "Запоріжська АЕС", ОСОБА_7 провадив бухгалтерський облік продукції, що поставлялася, а також проводив розрахунки з ТОВ "Стройсервис" за поставлену продукцію.
При цьому, розрахунки за продукцію, що поставлялася, проводилися з рахунків банків АКБ "ОСОБА_5 ворота", АКБ «Форум», УкрСиббанк, ПРАВЕКС-банк, Перший Український Міжнародний банк в період з 17.09.2002 р. по 24.02.2005 р. на загальну суму 13306451,93 доларів США.
Що стосується відсутності в договорі № 10328 від 19.03.2001 р. (з урахуванням додаткових угод) між СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ (покупець) та ТОВ "Стройсервис" індивідуального визначення парогенераторів, суд встановив.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що мова йде саме про парогенератори ПГВ-1000М зав. № № 77, 78.
Так, в рішенні господарського суду Запорізької області від 22.04.2002 р. у справі № 1/6/259 про визнання відмови в митному оформленні двох парогенераторів ПГВ-1000М зав. № № 77, 78 недійсним та про зобов'язання Запорізької митниці прийняти до митного оформлення вказані парогенератори, зазначено, що за договором № 10328 від 19.03.2001 р. між СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ (покупець) та ТОВ "Стройсервис" (продавець) поставлено два парогенератори ПГВ-1000М зав. № № 77, 78.
Судом встановлено, що згідно з листом № 09-13-01/883/2016 від 15.08.2016 р. господарського суду Запорізької області вищезазначена справа була знищена на підставі Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України № 22 від 11.02.2010 р.
Згідно з матеріалами справи, факт передачі СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ саме парогенераторів ПГВ-1000М зав. № № 77, 78 від ТОВ "Стройсервис" підтверджується актом приймання - передачі майна від 08.09.2004 р. між Запорізькою митницею та СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ, а також вантажно - митною декларацією ОБ №198715.
Щодо посилання Вищим господарським судом України на відмінність зразків підпису Генерального директора СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ ОСОБА_8, суд зазначає, що на всіх стадіях розгляду скарги жодним з учасників провадження у справі про банкрутство, в тому числі й скаржником та прокурором, не були висловлені сумніви щодо справжності відповідних документів.
З приводу джерел надходження оригіналів документів до ліквідатора СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ, суд зазначає.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону № 784-ХІV від 30.06.1999 р.), у разі, якщо керівник боржника - юридичної особи, яка фактично припинила свою діяльність, відсутній та визначити його місцезнаходження неможливо, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Передати ліквідатору документи в даному випадку може інша посадова особа боржника. Так, за поясненням ліквідатора, оригінали документів йому були надані ОСОБА_3, який працював заступником генерального директора СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ.
Окремо суд звертає увагу на посилання ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на те, що повний розрахунок за парогенератори ПГВ-1000М зав. №77 та №78 було проведено в 1992 році шляхом перерахування коштів Виробничим об'єднанням "Запорізька АЕС" (Україна) на рахунки ВО "Атоммаш" (Росія, м. Волгодонськ), відповідно до договору №4-92 від 21.01.1992 р.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що копії платіжних доручень, які додаються в якості доказів, говорять лише про розрахунок в обсязі часткового погашення затрат на виготовлення парогенераторів ПГВ - 1000М зав. № № 73, 74, 77, 78, виконання робіт з розробки конструкторської документації та з модернізації зазначених парогенераторів.
При цьому, додатковою угодою № 2 від 03.07.1998 р. до договору комісії № 01NEN/98 від 03.07.1998 р. були враховані кошти, які ВО "Запорізька АЕС" сплатила по договорам за виготовлення та модернізацію 4-х парогенераторів ПГВ-1000М зав. № № 73, 74, 77, 78.
Судом встановлена відсутність доказів повної сплати ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" за парогенератори.
Натомість, судом встановлені розбіжності в твердження скаржника щодо проведення оплати.
Так, в нормативно-правових обґрунтуваннях ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" зазначило, що відповідно до договору комісії № 01NEN/98 від 03.07.1998 р. з липня 1998 року ДП НАЕК "Енергоатом" розрахувався з СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ векселями, перерахованими дорученнями та протоколами реєстрами в сумі 53078813, 64 грн.
Суд встановив відсутність у матеріалах справи документів, які підтверджують повну сплату ДП НАЕК "Енергоатом" коштів за парогенератори.
Згідно з матеріалами справи, у 1992 році ВО "Запорізька АЕС" частково сплатила по договорам на виготовлення та модернізацію 4-х парогенераторів ПГВ-1000М зав. № № 73, 74, 77, 78, при цьому, ці кошти були враховані при укладенні договору комісії, а починаючи з 1998 року провадився розрахунок за парогенератори ПГВ-1000М зав. № № 73, 74, які в повній мірі були сплачені, розмитнені та передані ДП НАЕК "Енергоатом", що підтверджується актом приймання-передачі № 1195 від 02.07.1999 р., підписаним СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про передачу останньому парогенераторів ПГВ-1000М зав. № № 73, 74.
Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Матеріали справи не містять доказів того, що право власності фірми "VIMCOM Technology Pte LTD" (Сінгапур) та ТОВ "Стройсервіс" (Російська Федерація) на спірні парогенератори, яке було набуте ними на підставі низки договорів купівлі-продажу, спростоване будь-яким чином у встановленому законом порядку.
Окремо, суд звертає увагу, що 18.05.2006 р. між СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ та ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" було укладено договір зберігання майна за № 75/80-06, за умовами якого ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом2 є зберігачем двох парогенераторів ПГВ-1000М зав. № № 77, 78, а СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ - поклажедавцем.
Відповідно до матеріалів справи, згідно з умовами вищезазначеного договору та додаткових угод до нього, СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ здійснював відшкодування витрат Запорізькій АЕС, відповідно до п. 3.1. договору, що підтверджено ухвалою господарського суду харківської області від 26.02.2015 р.
Також, відповідно до п. п. 1.2 п.1 та п. п. 2.1.6 п. 2 цього договору ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" зобов'язався повернути вищевказане майно поклажодавцю СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ по закінченню строку зберігання.
Зазначене відповідає приписам ч. 1 ст. 936 ЦК України, відповідно до якої передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем) і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Суд вважає, що укладення сторонами цього договору є додатковим доказом на підтвердження того, що ДП НАЕК "Енергоатом" право власності СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ на парогенератори № № 77,78 не оспорювало та визнавало протягом тривалого часу.
Враховуючи зазначене, суд вважає, дії ліквідатора СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ щодо включення до ліквідаційної маси банкрута парогенераторів ПГВ-1000М зав. № 77, 78 є правомірними та не суперечить вимогам законодавства, у зв'язку з чим, підстави для виключення зазначеного майна з ліквідаційної маси банкрута відсутні.
Отже, дії ліквідатора СУРФ "ІНЕК" у формі ТОВ щодо включення до ліквідаційної маси парогенераторів ПГВ-1000М зав. № 77, 78 є правомірними та не суперечить вимогам законодавства.
Судом встановлено, що підстави, викладені у скарзі ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", не підтверджуються та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне в задоволенні скарги ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на дії ліквідатора про включення майна до ліквідаційної маси відмовити.
Керуючись ст. ст. 22-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону № 784-ХІV від 30.06.1999 р.), ст. ст. 32, 33, 38, 86 ГПК України, -
1. Відмовити ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" у задоволенні клопотань про витребування господарським судом доказів в порядку ст. 38 ГПК України та відкладення розгляду справи (вх. № 35599 від 31.10.2016 р., вх. № 35601 від 31.10.2016 р.).
2. Відмовити ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" у задоволенні скарги на дії ліквідатора про включення майна до ліквідаційної маси.
3. Ухвалу направити ліквідатору, ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", кредиторам, прокурору Харківської області.
Суддя Швидкін А.О.