36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
03.11.2016 р. Справа № 917/1225/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Преміум", вул. Пирогова буд. 2/37, м. Київ,01030
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ.Україна 2015", вул. Петра Юрченка, буд. 11/2, м. Полтава,Полтавська область,36007
про стягнення 291 565,59 грн.
Суддя Киричук О.А.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. від 05.10.16р.
від відповідача: не з'явились
Розглядається позовна заява про стягнення 291565,59 грн. за договором поставки нафтопродуктів (скрапленого газу) № 149/09-11 від 09.11.2015р., з яких 244 926,00 грн. основного боргу, 2 530,90 грн. 3% річних, 32 745,26 грн. пені, 11 363,43 грн. інфляційних втрат.
Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
03.11.2016р. позивач через канцелярію суду надав заяву про відмову від позову в частині інфляційних нарахувань та пені. Заява судом прийнята та задоволена за обгрунтуванням, наведеним у мотивувальній частині рішення.
Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням, наведеним у позовній заяві.
Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з"явився.
Ухвали, які направлялися відповідачеві за адресою, зазначеною у позові, повернулася до суду з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання.
Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи.
Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР ПРЕМІУМ», як Постачальником (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТ. УКРАЇНА 2015», як Покупцем (відповідач по справі), укладений договір поставки нафтопродуктів (скрапленого газу) № 149/09-11 від 09.11.2015 р. (далі - Договір).
Умовами договору визначено, зокрема, наступне:
- п.1.1. Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплати скраплений газ, надалі - «Товар», відповідно до умов цього Договору
- п.2.1. Постачальник зобов'язується своєчасно та в обумовлені строки проводити передачу Товару власність Покупця, відповідно до умов цього Договору.
- п.2.2. Покупець зобов'язується своєчасно і в повному обсязі проводити оплату за поставлений Постачальником Товар та відшкодування витрат, пов'язаних з транспортуванням Товару.
- п.3.1. Поставка Товару в рамках цього Договору проводиться окремими «погодженими об'ємами «Погоджений об'єм», надалі «Об'єм» - обумовлена Постачальником та Покупцем кількість Товару визначена Сторонами і зазначається в видатковій накладній.
- п.3.3. Товар вважається поставленим Постачальником та прийнятим Покупцем за кількістю та якістю, право власності на Товар таким, що перейшло від Постачальника до Покупця, з дати підписані відповідної видаткової накладної. Датою поставки Товару вважається дата, зазначена в видатковій накладній.
- п.5.4. Відвантаження товару здійснюється залізничним та автотранспортом.
- п.6.3. Покупець зобов"язаний здійснити повний та остаточний розрахунок на протязі одного банківського дня з моменту прийому передачі товару.
Позивач вказує, що на виконання умов договору передав у власність відповідача скраплений газ: загальним об'ємом 24,74 тони, вартістю - 244 926,00 грн. згідно видаткової накладної № 145 від 10 березня 2016 р.
За твердженням позивача, процесуально передача скрапленого газу відбувалась наступним чином: на підставі заявки ТОВ «СВІТ. УКРАЇНА 2015» ТОВ «Мастер Прміум» на адресу директора ТОВ «Дніпрорегіонгаз» 1 березня 2016 року направили Заявку доручення за № 00000000159 про відвантаження з ГНС Самарівка скрапленого газу за вказаними службовими особами ТОВ «СВІТ. УКРАЇНА 2015» реквізитами підприємства-перевізника. Про факт завантаження скрапленого газу загальним об'ємом 24,74 тони, вартістю - 244 926,0 грн. та постачання його на адресу ТОВ «СВІТ. УКРАЇНА 2015» свідчить товарно-транспортна накладна №84 від 10 березня 2016 року (пояснювальна записка за вх. № 13581 від 03.11.2016р).
Як зазначає позивач, відповідач не здійснив розрахунку за поставлений товар.
В зв"язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань в частині своєчасного проведення розрахунків, позивачем 12 квітня 2016 року за № 244/04-16 направлено на адресу Відповідача претензію, щодо повернення боргу в сумі 244 926,0 грн., у відповідь на яку отримав лист № 13/04-01 від 13 квітня 2016 року (з печаткою та без підпису), в якому зазначається, що свою заборгованість ТОВ «СВІТ УКРАЇНА 2015» перед ТОВ «Мастер Преміум» погасить упродовж квітня 2016 року.
У зв'язку з тим, що станом на 13 травня 2016 року така заборгованість погашена була, Позивачем 13 травня 2016 року направлено повторну претензію з вимогою сплати боргу, на яку Відповідач не відповів взагалі.
Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 291565,59 грн. за договором поставки нафтопродуктів (скрапленого газу) № 149/09-11 від 09.11.2015р., з яких 244 926,00 грн. основного боргу, 2 530,90 грн. 3% річних, 32 745,26 грн. пені, 11 363,43 грн. інфляційних втрат.
При прийнятті рішення зі спору суд виходив з наступного.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст.712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.
Отже, змістом договору купівлі продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.
За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Судом встановлено, що факт поставки позивачем відповідачу товару у обсягах, зазначених позивачем, відповідачем не стростовано, відображено у наступних первинних документах - видатковій накладній № 145 від 10 березня 2016 р. та товарно-транспортній накладній №84 від 10 березня 2016 року.
Сторони у 61 Договору узгодили, що покупець зобов"язаний здійснити повний та остаточний розрахунок на протязі одного банківського дня з моменту прийому передачі товару.
З огляду на визначений у договорі порядок розрахунку, зобов"язання по оплаті отриманого природного газу у відповідача виникло 11.03.2016р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару за договором поставки не виконав повністю, заборгованість становить 244 926,00 грн.
За даних обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 244 926,00 грн. є обґрунтованими, відповідачем не спростованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 2 530,90 грн. 3% річних за початку моменту прострочення - 11.03.2016р. із розрахунку 124 дні.
Відповідач контррозрахунку заявленого до стягнення розміру 3% річних не надав, про неправильність проведених позивачем нарахувань суд не повідомляв.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних, суд прийшов до висновку, що заявлений розмір відповідає вимогам Цивільного кодексу України, а отже вимоги про його стягнення є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").
В частині вимог про стягнення пені та інфляційних позивачем подана заява про відмову від позову (вх. № 13594 від 03.11.2016р.).
Суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову в частині вимог про стягнення інфляційних та пені та припинити у цій частині провадження у справі з таких підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.
Позивач скористався вказаним правом та відмовився від позову в частині вимог про стягнення інфляційних та пені, подавши до суду відповідну заяву.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову в частині вимог про стягнення інфляційних та пені та припинити провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. і 29 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ.Україна 2015" (вул. Петра Юрченка, буд. 11/2, м. Полтава, Полтавська область, 36007, код ЄДРПОУ 40039117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Преміум" (вул. Пирогова буд. 2/37, м. Київ, 01030, код ЄДРПОУ 39618875) 244 926,00 грн. основного боргу, 2 530,90 грн. 3% річних та 3711,85,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині - провадження у справі припинити.
Повне рішення складено 04.11.2016р.
Суддя Киричук О.А.