01 листопада 2016 року м. Київ справа № 800/577/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Приходько І.В., перевіривши
позовну заяву ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
про визнання неправомірними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, скасування ухвали, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Вищого адміністративного суду України із позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якій просив суд:
- визнати неправомірними дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка не вжила заходів для належної перевірки викладених фактів та обставин ознак дисциплінарного проступку судді ОСОБА_2. Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та не вказала дату скарги, яку не взяла до провадження;
- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України відкрити дисциплінарне провадження стосовно судді ОСОБА_2. Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду;
- стягнути за рахунок державного бюджету на користь позивача в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, у найменший термін, діями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в сумі 39 000 грн.;
- скасувати ухвалу № 8вк-7606/15 від 11.07.2016;
- зобов'язати Державу Україна в особі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України додержуватись та правильно застосовувати ст. ст. 1, 22, 55, 68 Конституції України, норми ч. ч. 1, 2, 8 ст. 11 Закону України «Про державну службу», ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», при прийнятті рішення згідно скарги від 07.04.2016 р. та письмово повідомити скаржника про місце, день та час розгляду скарги від 07.04.2016 р. по суті;
- визнати дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України такими, що не відповідають ст. ст. 1, 3, 6, 8, 22, 32, 34, 55, 68 Конституції України, Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про інформацію»;
- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вжити систему заходів щодо ОСОБА_1, спрямованих на усунення правових та інших причин виникнення складних життєвих обставин і попередження виникнення негативних суспільних наслідків, пов'язаних з відсутністю необхідної для ОСОБА_1 інформації, відмовою у розгляді скарги від 26.09.2015 р. по суті та порушенням права на ліквідацію перешкод при здійсненні його прав та законних інтересів після звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- визнати дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України неправомірними з 26.09.2015 р. по 25.10.2016 р. під час розгляду скарги від 26.09.2015 р.;
- визнати дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з 26.09.2015 р. по 25.10.2016 р. такими, що порушили порядок розгляду скарги від 26.09.2015 р. щодо порушення права на інформацію; невжиття системи заходів, спрямованих на усунення правових та інших причин виникнення складних життєвих обставин, не перешкодивши виникнення негативних суспільних наслідків, пов'язаних з відсутністю необхідної позивачу інформації про роз'яснення з приводу оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з посиланням на законодавство, строки; не сприяння ОСОБА_1, як особі, що перебуває у складних життєвих обставинах, які не в змозі подолати за допомогою наявних засобів і можливостей та контролю поведінки суддів у державній установі і протидії корупції у судовій владі; порушення права на ліквідацію перешкод при здійсненні прав та законних інтересів після звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів; порушення права будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 18 далі - КАС України, Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені ст. 171-1 КАС України.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач у вересні 2015 року звертався до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України зі скаргою щодо поведінки судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2 За результатами розгляду цієї скарги Вища кваліфікаційна комісія суддів України 28 липня 2016 року прийняла рішення, яким залишила без розгляду звернення позивача.
Так, порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульовано ст. ст. 92-99 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини першої ст. 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених в цій нормі Закону.
За змістом ст. 94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють:
1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів;
2) Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», дисциплінарне провадження - це процедура розгляду звернення з метою встановлення обставин, що можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх представників.
Водночас спеціальний порядок дисциплінарного провадження щодо суддів має забезпечувати їх незалежність від незаконного стороннього впливу.
Відповідно до ч. 7 ст. 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів.
Рішення про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Згідно з ч. 1 ст. 99 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або до суду в поряду, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання поштою копії рішення.
Разом з тим, на відміну від реалізації особою своїх прав у відносинах, врегульованих Законом України «Про звернення громадян», порушення адміністративної справи має передумовою обставини, визначені, зокрема, ч. 1 ст. 6 КАС України, а відтак право на оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що здійснює дисциплінарне провадження, мають лише суб'єкти останнього в порядку, передбаченому законом. Громадяни, які не є суб'єктами дисциплінарного провадження щодо суддів, не мають права оскаржувати рішення визначених законом органів за результатами такого провадження.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позовні вимоги фактично зводяться до оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про повернення без розгляду звернення позивача щодо поведінки судді ОСОБА_2
Оскільки адміністративна процесуальна дієздатність заявника у відносинах щодо вирішення питання дисциплінарної відповідальності судді законодавчо обмежена, відсутні підстави для відкриття провадження у даній справі.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 01.07.2014 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням викладеного у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 слід відмовити.
Згідно з ч. 6 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Проте, ОСОБА_1 не є суб'єктом дисциплінарного провадження щодо суддів, а тому не має права на звернення до суду буд-якої юрисдикції з позовними вимогами щодо оскарження рішень визначених законом органів за результатами такого провадження.
Керуючись статтями 17, 109, 160, 165 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання неправомірними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, скасування ухвали.
Ухвала може бути переглянута в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого адміністративного
суду України (підпис) І.В. Приходько