01 листопада 2016 року м. Київ К/800/29257/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.04.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 у справі №813/3683/15(876/3051/16) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Кліше» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.04.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Кліше» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Галицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області 26.10.2016 звернулась з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження до Вищого адміністративного суду України.
Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
З 01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.
Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону в чинній на момент подання касаційної скарги редакції, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви..
Станом на 01.01.2015 місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1218 гривень (ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 № 80-VIII).
У відповідності до абзацу 2 підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, яка діяла на момент звернення до суду з позовом - 14.07.2015) ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати
У справі подано позовну заяву майнового характеру - загальна оспорювана за податковими повідомленнями-рішеннями від 14.02.2015 № 0002902201, № 0002892201 та № 0002932201 сума становить 850863,66грн.
Таким чином, ставка судового збору, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, є максимальною і складає 4872 грн.
Отже, ставка судового збору, яку відповідач повинен сплатити при поданні касаційної скарги, складає: 4872 грн. х 120% = 5846,4 грн.
Як вбачається з матеріалів поданої касаційної скарги, вимоги частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України щодо сплати судового збору виконано частково, до касаційної скарги додано платіжне доручення від 25.07.2016 № 428 на суму 589,51грн., що свідчить про сплату судового збору не у повному обсязі, встановленому законодавством.
Таким чином, скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі, встановленому чинним на час подання касаційної скарги законодавством, та надати суду документ про його сплату.
Згідно з частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Відповідно до частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків.
З доданої до касаційної скарги відповідачем копії ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 вбачається, що така ухвала набрала законної сили з моменту проголошення, в той час, як касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України подано 26.10.2016, тобто із пропуском встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку.
Як на підставу для поновлення пропущеного строку, Галицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області посилається на те, що відповідачем вже подавались касаційні скарги на оскаржувані судові рішення, зокрема ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.09.2016 (К/800/16737/16) податковому органу було відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а касаційну скаргу повернуто у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору.
Суддя-доповідач зазначає, що невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Як зазначено вище, відповідач всупереч вимогам частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснив сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі при зверненні до суду з касаційною скаргою вперше.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Відповідно до паспорту бюджетної програми на 2016 рік, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 № 84, за відомчою класифікацією видатків (КПКВК) 3507010 затверджено напрями використання бюджетних коштів із загального фонду для сплати судового збору органами Державної фіскальної служби у розмірі 710982,70 тис. грн.
Податковий орган не надав доказів відсутності на його рахунках коштів та вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту звернення до суду з касаційною скаргою вперше.
Вищевикладене свідчить лише про відсутність у відповідача наміру своєчасно реалізувати своє право на касаційне оскарження.
Враховуючи викладене, наведені податковим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій підстави пропуску такого строку не є поважними.
На підтвердження поважності пропуску строку відповідачу слід вказати інші підстави та надати відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк, визначений законом.
Зазначені обставини за приписами частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.
За таких обставин, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати термін для усунення недоліків.
Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 1 ст. 108 КАС України, -
1. Касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.04.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 у справі №813/3683/15(876/3051/16) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Кліше» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
2. Надати відповідачу строк для усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Направити відповідачу копію ухвали для виконання.
Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна