25 жовтня 2016 року м. Київ К/800/44844/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року
у справі №814/1256/15
за позовом Фермерського господарства «Органік Сістемс» (надалі - ФГ «Органік Сістемс»)
до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - Жовтнева ОДПІ)
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
ФГ «Органік Сістемс» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Жовтневої ОДПІ від 31.03.2015 року №0000072200 та від 31.03.2015 року №0000082200 частково, встановивши позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 213207,87 грн.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.05.2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2015 року, позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за договором від 23.06.2014 року №23/06-14 за період з 23.06.2014 року по 28.02.2015 року, результати якої оформлено актом від 18.03.2015 року №14-20-22-31/35521091.
За наслідками здійсненої перевірки відповідач дійшов висновку про порушення ФГ «Органік Сістемс» ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» внаслідок недотримання законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортним контрактом від 23.03.2014 року № 23/06-14, укладеним з нерезидентом «H.J. Heinz Supply Chain Europe B.V.» (Нідерланди).
Крім цього, Жовтневою ОДПІ встановлено порушення позивачем п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» з огляду на недекларування валютних цінностей, що перебувають за межами України станом на 01.01.2015 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.03.2015 року №0000082200, згідно з яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 356405,90 грн. (оскаржується в частині нарахування пені в сумі 143198,03 грн.), та податкове повідомлення-рішення від 31.03.2015 року №0000072200, згідно з яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 170,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Згідно зі ст. 4 цього Закону порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» доповнено ч. 1 ст. 25 Закону України «Про Національний банк України» шляхом надання Національному банку України повноважень щодо зміни строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
В зв'язку з цим, Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 16.11.2012 року №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (надалі - Постанова), пунктом 3 якої встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися в строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Згідно з п. 5 Постанови вимога щодо обов'язкового продажу поширюється на надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.1998 року №34 [у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 року №378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 року за №841/7129 (зі змінами)], та у російських рублях.
Відповідно до п. 6 Постанови уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 (розподільчий рахунок).
За змістом п. 1.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року №492, (далі - Інструкція) клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, якщо банк не має змоги прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.
Юридичні особи-резиденти, відокремлені підрозділи юридичних осіб-резидентів, нерезиденти-інвестори, іноземні представництва мають право відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності.
Відповідно до п. 5.2 Інструкції поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій.
Згідно з п. 5.3 Інструкції на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів кошти, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами), зараховуються через розподільні рахунки.
Отже, юридичні особи мають право відкривати в банках як поточні рахунки у національній валюті, так і рахунки для здійснення зовнішньоекономічної діяльності та зарахування на них коштів в іноземній валюті.
При цьому датою зарахування валютної виручки вважається дата її надходження на відповідний валютний рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, у тому числі із застосуванням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України та не може вважатись первинним надходженням виручки за зовнішньоекономічним контрактом.
Як з'ясовано судами, на виконання укладеного з нерезидентом «H.J. Heinz Supply Chain Europe B.V.» (Нідерланди) експортного контракту від 23.03.2014 року №23/06-14 на постачання томатної пасти «Інагро» позивачем 31.12.2014 року отримано оплату в рахунок раніше відвантаженої продукції в загальному розмірі 2405646,81 доларів США, яку зараховано на розподільчий рахунок №2603030122 у банку (Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві), що підтверджується випискою №059 за 31.12.2014 року.
Відповідно до чинного законодавства 25 відсотків від зазначеної суми (601 411,70 доларів США) обслуговуючим банком зараховано на поточний валютний рахунок №26002412757 ФГ «Органік Сістемс», що підтверджується випискою №057 за 31.12.2014 року. Останні 75 відсотків від отриманої валютної виручки (1 804 235,11 доларів США) обслуговуючим банком відправлено на обов'язковий продаж лише 06.01.2015 року (перший робочий день після 31.12.2014 року), що підтверджується випискою №001 за 06.01.2015 року.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що датою надходження спірної суми валютної виручки є 31.12.2014 року - дата її зарахування на розподільчий рахунок позивача, а не 06.01.2015 року, як помилково вважає Жовтнева ОДПІ.
Крім того, при наданні оцінки правомірності притягнення відповідачем ФГ «Органік Сістемс» до відповідальності на підставі п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (за порушення ст. 9 цього Декрету) слід враховувати, що у податкового органу відсутні законні повноваження на застосування вказаних санкцій, оскільки повноважним органом щодо їх нарахування є Національний банк України та підпорядковані йому особи.
Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Приймаючи до уваги те, що сплату судового збору ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.10.2015 року відстрочено до ухвалення судового рішення по суті, сума несплаченого судового збору підлягає стягненню.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року - залишити без змін.
Стягнути з Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області судовий збір у сумі 3440,83 грн. (три тисячі чотириста сорок гривень 83 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В. Вербицька
___________________ Ю.І. Цвіркун