АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-11264 Головуючий у 1-й інстанції - Журавська О.В.
Доповідач - Пікуль А.А.
19 жовтня 2016 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Гаращенка Д.Р.
НевідомоїТ.О.
секретар Ільченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства "Київпассервіс" про стягнення невиплаченої заробітної плати, збитків за час невиплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 липня 2016 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 до Державного підприємства "Київпассервіс" (далі - ДП "Київпассервіс") про стягнення невиплаченої заробітної плати, збитків за час невиплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Суд стягнув з ДП "Київпассервіс" на користь ОСОБА_3 не нараховану та не виплачену індексацію заробітної плати за період з травня по листопад 2014 року в розмірі 566 грн. 84 коп.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 131 633 грн. 60 коп. та стягнення збитків за час невиплати заробітної плати в сумі 12 184 грн. 92 коп. судом відмовлено за безпідставністю заявленого позову.
Не погодившись з рішенням суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В решті рішення суду сторонами не оскаржується, а тому у апеляційному порядку в цій частині не перевіряється.
В суд апеляційної інстанції ОСОБА_3 не з'явилася двічі, про місце та час апеляційного розгляду повідомлена належним чином, про що свідчать завірені штемпелем поштового відділення та підписом начальника відділення зв'язку зворотні повідомлення про вручення судових повісток, зокрема особисто ОСОБА_3 - 7 жовтня 2016 року(а.с.86-87).
Суд ухвалив розглядати справу у її відсутність, оскільки відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення представника ДП "Київпассервіс", який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд першої інстанції виходив з того, що заробітна плата з відповідними компенсаціями виплачена позивачу у строки, передбачені ст. 116 КЗпП України.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що висновки районного суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не в повній мірі відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Районний суд правильно встановив, що індексація є складовою частиною заробітної плати, є додатковою заробітною платою і у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком, як передбачено ч.2 ст.233 КЗпП України.
Водночас, встановивши, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню невиплачена сума індексації заробітної плати за період з травня 2014 року по листопад 2014 року у розмірі 566 грн. 84 коп., як така, що входить до складу фонду додаткової заробітної плати, районний суд прийшов до помилкового взаємовиключного висновку, що заробітна плата з відповідними компенсаціями виплачена позивачу у передбачені ст. 116 КЗпП України строки.
Указані обставини, ураховуючи положення ст.309 ЦПК України, дають суду апеляційної інстанції підстави для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні виходячи з наступного.
За правилом ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Відповідно до положень ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
У даному випадку ОСОБА_3 13 листопада 2014 року згідно з наказом №565-ос ДП "Київпассервіс" звільнена за угодою сторін відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України (а.с.5, 44).
При звільненні позивач повинна була отримати всі суми, що належать їй від підприємства, у тому числі - суму індексації заробітної плати за період з травня 2014 року по листопад 2014 року у розмірі 566 грн. 84 коп., який визначений судом і сторонами не оспорюється.
З наявних у розпорядженні суду письмових доказів убачається, що в день звільнення позивач отримала заробітну плату у розмірі 10 631 грн. 59 коп. (а.с.46, 49). Крім того, 28 листопада 2014 року позивач отримала заробітну плату у розмірі 3 050 грн. 96 коп. (а.с.45, 49).
Таким чином, загальна сума заробітної плати з урахуванням компенсації за невикористану відпустку, яка була сплачена ОСОБА_3 при звільненні, склала 13 682 грн. 55 коп. з 14 249 грн. 39 коп., що належали їй від підприємства (13682,55 + 566,84).
Спірна - невиплачена, сума складає 4% від загальної суми, що належала до виплати ( 566,83 х 100 : 14249,38). Отже частка невиплаченого заробітку є незначною порівняно із сумою, що належала до виплати, та сумою, що була виплачена підприємством.
З огляду на цю обставину, ураховуючи встановлені статтею третьою ЦК України загальні засади справедливості та розумності цивільного законодавства, суд вважає, що розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні повинен бути визначений пропорційно до невиплаченої суми.
Таким чином, виходячи з середньоденної заробітної плати позивача 307 грн. 28 коп., за 454 дні затримки розрахунку при звільненні, пропорційно до невиплаченої суми, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 580 грн. 20 коп. ( 307,28 х 454 = 139 505,12 : 100 х 4 = 5 580,20).
Керуючись ст.303, 307-309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 липня 2016 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнути з Державного підприємства "Київпассервіс" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33348385) на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 5 580 грн. 20 коп. (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят грн. 20 коп.; сума визначена без відрахування податків і обов'язкових платежів).
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: А.А. Пікуль
Судді: Д.Р. Гаращенко
Т.О. Невідома