28 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Гаращенка Д.Р.
суддів Невідомої Т.О., Ратнікової В.М.
при секретарі Ільченко В.В.
розглянувши у судовому засіданні справу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_4, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація, Київська місцева прокуратура №1, Служба у справах дітей Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, про виселення і вселення, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація, Київська місцева прокуратура №1, Служба у справах дітей Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Київська міська рада, про визнання ордеру на житлове приміщення недійсним, -
У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, , яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 про виселення і вселення, в якому просив виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_1 та вселити його у вказану квартиру.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 11 травня 2012 року Філіалом «Енергосервіс Київенерго» на його ім'я та членів його родини видано ордер № 1 на користування квартирою АДРЕСА_1.
Проте йому не вдалося вселитися у квартиру, оскільки квартира зайнята відповідачами без законних підстав.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 ніколи не отримувала ордер на квартиру АДРЕСА_1, не була працівником ПАТ «Київенерго», має власне житло за адресою: АДРЕСА_3 де і зареєстрована, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Заперечуючи проти первинного позову, ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3, про визнання виданого йому ордеру недійсним.
В обґрунтування зустрічного позову послалась на те, що філіал «Енергосервіс Київенерго» ПАТ «Київенерго» не мало законних підстав та право розпоряджання житловими приміщеннями у будинку АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 не мав законних підстав для отримання ордеру, а житлове приміщення, яке було надано останньому у користування, не було вільним, оскільки вона проживає у квартирі АДРЕСА_1 з 1994 року.
Справа № 752/17539/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/9580/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Мирошниченко О.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Гаращенко Д.Р.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05 травня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено повністю. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на його незаконність і необґрунтованість, не повне та неправильне встановлення обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення зустрічного позову та про відмову у задоволенні первинного.
В обґрунтування своєї скарги апелянт, послалась на те, що судом першої інстанції не було враховано те, що будинок по АДРЕСА_1, на момент видачі ордеру відносився до державного житлового фонду та значився як гуртожиток, а тому суд не правильно застосував до даних правовідносин ст.ст.128,129 ЖК УРСР.
Судом не було належно оцінено докази про те, що на момент видачі спірного ордеру, будинок не був придатним для проживання, що не відповідає вимогам ст. 50 ЖК УРСР.
Помилковим, на думку апелянта, є і висновок суду про те, що ОСОБА_1 не надано доказів того, що спірне житло було надано їй у користування на законних підставах.
На підтвердження законності надання житла, в матеріалах справи міститься лист ГО «Всеукраїнська рада ветеранів праці Енергетики».
Суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що всупереч ст. 58 ЖК, ордер був виданий на зайняте нею житло, а на думку апелянта, відповідно до чинного законодавства, жиле приміщення, на вселення в яке видається ордер, має бути вільне не тільки юридично, а й фактично.
Крім того, апелянт наголошує на тому, що з нею в квартирі проживає малолітній онук, який є її підопічним, а тому судом не було враховано інтересів дитини, не взята до уваги думку служби у справах дітей, оскільки іншого житла для проживання ні вона, ні дитина не має.
ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 заперечувала проти апеляційної скарги, просила її відхили, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник Київської місцевої Прокуратури № 1 підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
Представники Публічного акціонерного товариства «Київенерго», Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Служби у справах дітей Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе провести судове засідання у відсутності учасників процесу
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та її представника, інших представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає, оскільки суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи, на основі усіх наданих сторонами доказів, які були дослідженні та правильно оцінені судом.
Судом першої інстанції було вірно встановлено, що на підставі рішення комісії з надання права користування житловою площею в гуртожитках ПАТ «Київенерго» від 04.04.2012 року №03/2012 керівнику юридичного департаменту ПАТ «Київенерго» ОСОБА_3, філіалом «Енергосервіс Київенерго» ПАТ «Київенерго» 15.05.2012 року було видано ордер на жиле приміщення квартиру АДРЕСА_1 на сім'ю з 3-х осіб (том 1 а.с. 12).
Згідно п.п. 3, 9 Положення «Про використання жилих будинків для малосімейних для тимчасового забезпечення жилими приміщеннями малих сімей» жилі приміщення для тимчасового проживання малосімейних надаються за рішенням адміністрації, підприємства та профспілкового комітету.
Відповідно п. 10 Положення «Про використання жилих будинків для малосімейних для тимчасового забезпечення жилими приміщеннями малих сімей» на підставі рішення про надання житлового приміщення в будинку для тимчасового проживання малосімейних адміністрація підприємства видає працівникові спеціальний ордер , який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.
Відповідно до п. п.п.2.1, 2,4, 2,5, 4.1 Положення «Про використання жилих будинків для малосімейних для тимчасового забезпечення жилими приміщеннями малих сімей» ПАТ «Київенерго» по АДРЕСА_1 призначаються для надання виключно працівникам компанії.
Згідно з ч. 1 ст. 128 ЖК УPCP порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається законодавством Союзу PCP, цим Кодексом та іншими актами цивільного законодавства УРСР.
Жила площа в гуртожитках надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації ті відповідного профспілкового комітету.
Статтею 129 цього Кодексу передбачено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення.
Відповідно ст. 58 Житлового кодексу Української PCP єдиною підставою для вселення в житлове приміщення є ордер. Ордер видається за єдиною формою, що встановлена у додатку N 7 до Правил квартирного обліку. Бланк ордера складається із самого ордера і його корінця. Ордер видається громадянину, на ім'я якого він виписаний, а корінець залишається у виконкомі, що видав ордер.
На підставі рішення Київської міської ради від 21 грудня 2000 року №128/1105 «Про передачу майна в управління акціонерній енергопостачальній компанії «Київенерго», будинок по АДРЕСА_1, був переданий в управління АЕК «Київенерго».
01.12.2011 року Київською міською радою прийнято рішення № 8/6984 про передачу до сфери управління Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації житлового будинку для малосімейних за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 2 вказаного рішення Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради київської міської державної адміністрації») встановлено вимоги спільно з AT «Київенерго» здійснити в установленому порядку передачу майна, зазначеного у пункті 1 цього рішення.
Розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 09.04.2013 року № 204 житловий будинок для малосімейних по АДРЕСА_1 закріплений на праві господарського відання за комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району на виконання рішення Київської міської ради від 01.12.2011 року №748\6984, розпорядження Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 09.04.2013 року № 204, 31.05.2013 року ПАТ «Київенерго» та Комунальним підприємством (Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району» було складено акт, відповідно до якого ПАТ «Київенерго» передало, а Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району» прийняло житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно довідки ПАТ «Київенерго» від 01 жовтня 2012 року №038/08-873, будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 станом на день видачі довідки знаходився на балансі філіалу «Енергосервіс» ПАТ «Київенерго».
Суд першої інстанції встановив, що право володіння та користування житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у ПАТ «Київенерго» припинилося 31 травня 2013 року.
Задовольняючи первинний та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 у встановленому законом порядку отримав ордер на проживання у спірному житлі, який є єдиною підставою для заселення, а відповідач ОСОБА_1 проживає в ньому без законних на те підстав, а тому підлягає виселенню разом з малолітнім ОСОБА_4, як особи які самоправно зайняли жиле приміщення, без надання іншого житлового приміщення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Правомірність отримання ОСОБА_3 ордеру на право зайняття спірною квартирою встановлена рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25 лютого 2015 р., залишеного без змін Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних с прав від 15 липня 2015 р.,у справі за позовом заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави особі Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації до ПАТ «Київенерго», ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_1, про визнання ордеру недійсним. (т.1 а.с.194-800), а тому відповідно до вимог ч. ст. 61 ЦПК України не потребують доказуванню.
Доводи апелянта про те, що ПАТ «Київенерго» неправомірно видало ОСОБА_3 ордер на право зайняття та користування квартирою АДРЕСА_1 не були підтверджені, належними доказами, а також спростовуються рішенням Апеляційного суду м. Києва від
Колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що не мають належного обґрунтування доводи відповідача ОСОБА_1, про те, що вона тривалий час проживає в квартирі АДРЕСА_1, а тому зазначене житлове приміщення не було вільним на момент видачі ордеру ОСОБА_3
Відповідач ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вона отримала та користується спірним житлом на законних підставах. Вона не є працівником ПАТ «Київенерго», має місце проживання де вона зареєстрована за адресою - АДРЕСА_3, а тому висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 самоправно зайняла жиле приміщення, яким є спірна квартира АДРЕСА_1 колегія суддів вважає вірним.
Крім того згідно з обставинами встановленими рішенням Апеляційного суд м. Києва від 25.02.2015 р. представник ОСОБА_1, представник Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, та прокурор не заперечували проти того, що ОСОБА_1 зайняла надане за ордером ОСОБА_8 приміщення самовільно.
Видача 15.05.2012 року філіалом «Енергосервіс Київенерго» ПАТ «Київенерго» ордеру на жиле приміщення №11 на право зайняття ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 не порушує законних прав та інтересів ОСОБА_1 та її неповнолітнього онука на проживання в зазначеній квартирі, а тому заявлені ОСОБА_1 вимоги про визнання ордеру недійсним суд першої інстанції правомірно відхилив.
Також рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25.02.2015 р. було встановлено, та не потребує доказуванню той факт, що будинок АДРЕСА_1 не було виключено з реєстру гуртожитків, а згідно з рішенням Київської міської Ради від 01 грудня 2011 р. за № 748/6984 є житловим будинком для малосімейних.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції відносно задоволення позову ОСОБА_3 про виселення ОСОБА_1 та її неповнолітнього онука з квартири АДРЕСА_1 є законним та обґрунтованим.
За правилами ч. 1 ст. 109 ЖК УРСР, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЖК УРСР осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 218, 303-305, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 травня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді