Справа № 744/296/16-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/974/2016
Категорія - ст. 185 ч. 3 КК України Доповідач ОСОБА_2
26 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016270230000024, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 19 липня 2016 року, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Бригинці Бобровицького району Чернігівської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1) 06 березня 2001 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 140, ст. ст. 44, 45 Кримінального кодексу України 1960 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки без конфіскації майна з умовним незастосуванням покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік без сплати штрафу;
2) 30 квітня 2002 року Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185 та ст. 15 і ч. 3 ст. 185, ст. ст. 70, 71 Кримінального кодексу України до 3 років 2 місяців позбавлення волі.;
3) 08 лютого 2006 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 187 Кримінального кодексу України до покарання у виді 3 років позбавлення волі;
4) 05 серпня 2009 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ст. 71 Кримінального кодексу України до покарання у виді 4 років 10 місяців 8 днів позбавлення волі;
5) 22 жовтня 2009 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України до покарання у виді 5 років позбавлення волі;
6) 06 квітня 2016 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України до покарання у виді 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України від відбування призначеного покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки з покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України ,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Семенівка Чернігівської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_3 , раніше не судимого
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,-
Вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 19 липня 2016 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2016 року щодо ОСОБА_8 визначено виконувати самостійно.
Початок строку відбування основного покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_8 визначено рахувати з моменту його фактичного затримання після набрання вироком суду законної сили.
ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України та на підставі ч. 1 ст. 69 Кримінального кодексу України призначено йому основне покарання у виді 96 годин громадських робіт.
Доля речових доказів вирішена в порядку ст. 100 КПК України.
При розгляді кримінального провадження судом першої інстанції встановлено, що в один з днів у середині грудня 2015 року ОСОБА_8 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна повторно, користуючись тимчасовою відсутністю господаря, прийшов до домоволодіння ОСОБА_10 , розташованого по АДРЕСА_3 , де, продовжуючи свою протиправну діяльність, через отвір у стіні споруди проник до внутрішньої частини гаражу, звідки викрав два колісних диски з автомобіля марки «Таврія» (ЗАЗ 1102) вартістю 300 грн. кожен, автомобільну гуму марки «Debiса» розміром 175/70R13 вартістю 450 грн., автомобільну гуму марки «Pneumant» розміром 155R13780 вартістю 450 грн., колісний диск до мотоцикла «Дніпро» вартістю 300 грн., гуму до мотоцикла «Дніпро» розміром 3,75-19И-40 вартістю 400 грн., після чого місце події залишив, отримавши тим самим реальну можливість розпоряджатися та користуватися викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_10 матеріальних збитків на загальну суму 2200 грн.
08 лютого 2016 року близько 19 години 00 хвилин ОСОБА_8 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна повторно, прийшов до складського приміщення ОСОБА_11 , розташованого по АДРЕСА_4 , та, користуючись відсутністю сторонніх осіб, за допомогою власної фізичної сили відвів праву створку дверей воріт і через утворений отвір проник до середини складського приміщення. Перебуваючи в середині, ОСОБА_12 відкрив ворота з внутрішньої сторони та викрав сім мішків з цукром, вагою по 50 кілограмів вартістю 681 грн. кожен, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_11 матеріальних збитків на загальну суму 4767 грн.
11 лютого 2016 року близько 19 години 00 хвилин ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прийшли до складського приміщення ОСОБА_11 , розташованого по АДРЕСА_4 , та, продовжуючи свою протиправну діяльність, користуючись відсутністю сторонніх осіб, за допомогою власної фізичної сили відвели праву створку дверей воріт і через утворений отвір проникли до середини складського приміщення. Перебуваючи в середині, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 відкрили ворота з внутрішньої сторони та повторно здійснили крадіжку десяти мішків з цукром вагою по 50 кілограмів вартістю 681 гривня 00 копійок кожен, після чого місце події залишили, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_11 матеріальних збитків на загальну суму 6810 грн.
15 лютого 2016 року у вечірній час ОСОБА_8 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прийшов до складського приміщення ОСОБА_11 , розташованого по АДРЕСА_4 , та, користуючись відсутністю сторонніх осіб, за допомогою власної фізичної сили відвів праву створку дверей воріт і через утворений отвір проник до середини складського приміщення. Перебуваючи в середині, ОСОБА_12 відкрив ворота з внутрішньої сторони та, повторно викрав десять мішків з цукром вагою по 50 кілограмів вартістю 681 грн. кожен, після чого місце події залишив, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_11 матеріальних збитків на загальну суму 6810 грн.
17 лютого 2016 року у вечірній час ОСОБА_8 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прийшов до складського приміщення ОСОБА_11 , розташованого по АДРЕСА_4 , та, користуючись відсутністю сторонніх осіб, за допомогою власної фізичної сили відвів праву створку дверей воріт і через утворений отвір проник до середини складського приміщення. Перебуваючи в середині, ОСОБА_12 відкрив ворота з внутрішньої сторони та повторно викрав одинадцять мішків з цукром вагою по 50 кілограмів вартістю 681 грн. кожен, після чого місце події залишив, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_11 матеріальних збитків на загальну суму 7491 грн.
20 лютого 2016 року у вечірній час ОСОБА_8 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прийшов до складського приміщення ОСОБА_11 , розташованого по АДРЕСА_4 , та, користуючись відсутністю сторонніх осіб, за допомогою власної фізичної сили відвів праву створку дверей воріт і через утворений отвір проник до середини складського приміщення. Перебуваючи в середині, ОСОБА_12 відкрив ворота з внутрішньої сторони та повторно викрав десять мішків з цукром вагою по 50 кілограмів вартістю 681 грн. кожен, після чого місце події залишив, отримавши тим самим реальну можливість розпоряджатися та користуватися викраденим майном на власний розсуд, заподіявши тим самим потерпілому ОСОБА_11 матеріальних збитків на загальну суму 6810 грн.
24 лютого 2016 року у вечірній час ОСОБА_8 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прийшов до складського приміщення ОСОБА_11 , розташованого по АДРЕСА_4 , та, користуючись відсутністю сторонніх осіб, за допомогою власної фізичної сили відвів праву створку двері воріт і через утворений отвір проник до середини складського приміщення. Перебуваючи в середині, ОСОБА_12 відкрив ворота з внутрішньої сторони й повторно здійснив крадіжку вісімнадцяти мішків з цукром вагою по 50 кілограмів вартістю 681 грн. кожен, після чого місце події залишив, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_11 матеріальних збитків на загальну суму 12258 грн.
01 березня 2016 близько 02 години 00 хвилин ОСОБА_8 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прийшов до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташованого по АДРЕСА_5 , де повторно, користуючись відсутністю сторонніх осіб, шляхом розбиття скла у віконній рамі, проник до середини магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », звідки викрав гроші у сумі 3298 грн. та продовольчі товари, зокрема: одну пачки кави «Арома» вартістю 83 грн. 50 коп., одну пачку кави «Арома» вартістю 103 грн 30 коп., дві пачки кави «Нескафе Голд» вартістю 286 грн., одну пачку кави «Нескафе Голд» вартістю 54 грн., дві пачки кави «Нескафе Голд» вартістю 190 грн., дві пачки «Какао» вартістю 49 грн., дві пачки какао вартістю 16 грн. 80 коп., дві пачки кави «Гранд Дорадо» вартістю 116 грн. 20 коп., дві пачки кави «Гранд Дорадо» вартістю 65 грн. 40 коп., одну пачку кави «Гранд Дорадо» вартістю 37 грн. 50 коп., одну пачку кави «Клуб Стронг» вартістю 37 грн. 50 коп., одну пачку кави «Клуб Стронг» вартістю 33 грн., одну пачку кави «Клуб Стронг» вартістю 59 грн. 60 коп., одну пачку кави «Мистеро» вартістю 34 грн. коп. та одну пачку кави «Нескафе Голд» вартістю 37 грн. на загальну суму 1203 грн. 60 коп. Після цього ОСОБА_8 місце вчинення кримінального правопорушення залишив, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_13 матеріальних збитків на загальну суму 4501 грн. 60 коп.
Своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у приміщення, вчиненому повторно та за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_8 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у приміщення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_9 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України.
На вирок суду обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити оскаржуваний вирок суду місцевого суду від 19 липня 2016 року та призначити йому більш м'яке покарання, а саме за ч.3 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі, звільнивши з іспитовим строком на 2 (два) роки на підставі ст. 75 КК України та застосувати положення п.п.2,3 ч.1 ст. 76 КК України.
Свої вимоги аргументує тим, що не зважаючи на його особу, наявність двох пом'якшуючих обставин, суд призначив занадто суворе покарання.
В запереченнях поданих на апеляційну скаргу прокурор просить оскаржуваний вирок залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає, що при постановленні вироку суд врахував всі обставини справи, характеризуючі дані щодо осіб, тяжкість злочину, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, а тому зазначає про безпідставність поданої скарги.
Інші учасники кримінального провадження вирок суду не оскаржили.
В засідання апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_8 не з'явився, хоча про час та місце розгляду кримінального провадження був повідомлений завчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив. Крім того, ні захисник, ні прокурор не наполягали на його особистій участі, оскільки інтереси обвинуваченого представляє захисник.
Заслухавши доповідача, доводи захисника, який підтримав позицію свого підзахисного та обґрунтував доводами апеляційної скарги, позицію прокурора, який вважав вирок суду обґрунтованим і законним, просив залишити його без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Правильно проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні ним вказаних крадіжок чужого майна за встановлених обставин. Фактичні обставини справи, правильність кваліфікації дій обвинуваченого, достатність і допустимість доказів, на яких ґрунтується вирок, учасниками кримінального провадження, в тому числі обвинуваченим ОСОБА_8 не оспорюються.
Дії обвинуваченого ОСОБА_8 правильно кваліфіковані судом за ч.3 ст.185 КК України, як крадіжка чужого майна, вчинена повторно, поєднаному з проникненням у приміщення, вчиненому повторно та за попередньою змовою групою осіб.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були безумовною підставою для зміни чи скасування вироку у справі не встановлено.
Твердження обвинуваченого про те, що районний суд призначив покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного внаслідок суворості, не ґрунтуються на матеріалах справи.
Відповідно до положень ст. 65 КК України вирішуючи питання про вид та міру покарання суд повинен призначити покарання, що відповідає особі, яка вчинила злочин, та бути необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність утриманців), його матеріальний стан тощо.
У кожному конкретному випадку суд зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують чи обтяжують покарання. У разі обрання покарання у виді позбавлення волі це рішення має бути вмотивовано у вироку.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 хоча і визнав свою вину у вчиненні злочинів, щиро розкаявся, проте він злісно не бажав стати на шлях виправлення і продовжував вчиняти умисні корисливі злочини. Про це свідчить кількість скоєних ним крадіжок. Про схильність обвинуваченого до злочинної діяльності свідчать дані про його особу, зокрема те, що він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, проте продовжував після відбуття покарання скоювати злочини. Наявна в матеріалах справи характеристика за місцем проживання є формальною, а тому жодним чином не свідчить про законослухняний спосіб життя.
Тому при призначенні міри покарання суд повною мірою врахував вказані вище обставини у їх сукупності і призначив необхідне та достатнє покарання винному.
Враховуючи вищевикладене, принципи індивідуалізації та співмірності між заходами примусу та характером вчинених дій, колегія суддів дійшла висновку, що виправлення обвинуваченого неможливе за коротший строк, як про це вказує обвинувачений, а тому вважає за необхідне його апеляційну скаргу залишити без задоволення.
За своїм видом та розміром призначене обвинуваченому покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та перевиховання, а тому не може бути визнано несправедливим внаслідок суворості.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 418, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 19 липня 2016 року по кримінальному провадженню, щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили і підлягає виконанню з моменту її проголошення, на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4