Справа № 760/21525/14-ц
2/760/4252/16
26 жовтня 2016 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Коробенка С.В.
при секретарі Семененко А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора Київської місцевої прокуратури №9 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,
Прокурор Солом'янського району м. Києва в жовтні 2014 року звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і просив визначити додатковий строк для прийняття Позивачем спадщини після померлої ОСОБА_3.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, за життя склала заповіт, яким все своє майно заповідала ОСОБА_1, яка, відповідно, є єдиним спадкоємцем першої черги після ОСОБА_3
Прокурор стверджує, що у зв'язку з сімейними обставинами ОСОБА_1 не мала змоги вчасно звернутись до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини. Причинами пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 стало її перебування за кордоном, а саме в Російській Федерації в передмісті м. Москва з квітня 2012 року по липень 2014 року. Тривале перебування за кордоном ОСОБА_1 було зумовлене необхідністю догляду за інвалідом дитинства ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є онучкою її рідного брата.
Після повернення на територію України, як вказує прокурор, ОСОБА_1 в кінці липня 2014 року звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_6, проте дізналась про рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11.02.2014 у справі №760-28134-13-й, яким було задоволено позов ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_3, визнання її спадкоємцем четвертої черги та визнання права власності спадкове майно, до складу якого увійшла квартира АДРЕСА_1.
Позивач вказує, що у відповідь на звернення ОСОБА_1 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, державним нотаріусом Бочковою Н.Г. 28 серпня 2014 року було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 у зв'язку з пропуском ОСОБА_1 6-місячного строку для прийняття спадщини.
Враховуючи наявність поважних причин такого пропуску, Позивач просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини.
У судовому засіданні прокурор Київської місцевої прокуратури №9 позов підтримала.
ОСОБА_1 в суді також підтримала заявлений в її інтересах позов. На уточнюючі запитання сторін та суду підтвердила, що могла на один-два дня повернутись в Україну для виконання термінових справ (постриг у Свято-Покровському жіночому монастирі в листопаді 2012 року, участь у судовому засіданні в Святошинському районному суді м. Києва з приводу відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП), проте з ОСОБА_3 в ці дні не намагалась зв'язатись, а тому і не могла знати про її смерть.
Представник Відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, піддаючи сумніву справжність наданої суду довідки Садового товариства «Юпітер» про постійне проживання ОСОБА_1 в період з квітня 2012 року по липень 2014 року в Російській Федерації в Московській області, оскільки зібрані у справі матеріали свідчать про те, що в цей час вона хоча б періодично бувала в Україні, зокрема: постриг у Свято-Покровському жіночому монастирі 28 листопада 2012 року; подання ОСОБА_1 заяви до управління Пенсійного фонду 11 грудня 2012 року; оформлення в 2012 році Оболонською районною в м. Києві державною адміністрацію матеріалів подання про призначення ОСОБА_1 опікуном на ОСОБА_8 та ОСОБА_9, за результатами якого ухвалене відповідне рішення Оболонським районним судом м. Києва від 21 вересня 2012 року; документи які посвідчують особисту участь ОСОБА_1 в судовому засіданні Святошинського районного суду м. Києва навесні 2013 року, подання нею документів, отримання виконавчого листа у справі в липні 2013 року. Зазначене, на думку Відповідача, свідчить про те, що у ОСОБА_1 не було об'єктивних перешкод вчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до актового запису про смерть №13370 від 26 липня 2012 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.49)
В матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія заповіту ОСОБА_3, посвідченого 03.02.2009 приватним нотаріусом КМНО Підгаєцьким А.І. та зареєстрована в реєстрі за №224, відповідно до якого на випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповідала все своє майно громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 (а.с.12). Вказане також підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.
Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Встановлено, що до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 увійшла квартира за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Встановлено, що ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом, не звернулась у встановлений законом строк (шість місяців) до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3
Натомість, заяву про прийняття спадщини після померлої у встановлений строк подала ОСОБА_2, яка заявила себе спадкоємцем четвертої черги як особа, яка проживала з померлою на момент відкриття спадщини однією сім'єю.
Визначаючи наявність або відсутність підстав для задоволення позову, заявленого в інтересах ОСОБА_1, суд враховує наступне.
Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30 травня 2008 року роз'яснив, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до постанови державного нотаріуса Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Бочкової Н.Г. від 28.08.2014, ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме: видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 у зв'язку з пропуском встановленого законом шестимісячного терміну для прийняття спадщини (а.с.20).
Як зазначено Позивачем, встановлений шестимісячний строк для подачі заяви нотаріусу щодо прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_1 пропустила з поважних причин у зв'язку з перебуванням у Російській Федерації, де доглядала за онукою інвалідом дитинства та відсутністю у неї інформації про смерть спадкодавиці.
Згідно з висловленою Верховним Судом України правовою позицією у постановах від 4 листопада 2015 року (справа № 6-1486цс15) та від 26 вересня 2012 року (№ 6-85цс12), відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Під час розгляду справи судом не встановлено будь-яких об'єктивних перешкод у ОСОБА_1 у поданні заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_6, не зважаючи на твердження Позивача про постійне проживання її за межами України в період з квітня 2012 року по липень 2014 року.
Суд звертає увагу на те, що зазначені обставини не перешкодили ОСОБА_1:
-пройти постриг у Свято-Покровському жіночому монастирі 28 листопада 2012 року (Том 1, а.с. 91);
-отримати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012р. та 10 грудня 2012 року звернутись до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва із заявою про перерахунок пенсії (Том 1, а.с. 176-178);
-взяти участь у підготовці Оболонською районною в м. Києві державною адміністрацією подання про призначення її опікуном на ОСОБА_8 та ОСОБА_9, за результатами розгляду якого Оболонським районним судом м. Києва постановлене рішення від 21.09.2012р. про задоволення вказаного подання (Том 2, а.с.155);
-сплатити судовий збір та 11.02.2013р. подати позовну заяву до Святошинського районного суду, 24 травня 2013 року особисто взяти участь у судовому засіданні у вказаному суді, 05 липня 2013 звернутись до суду із заявою про видачу виконавчого листа у справі та 08 липня 2013 року отримати його (Том 2, а.с. 160-167).
Сама по собі відсутність у ОСОБА_1 інформації про смерть спадкодавця, як визначив у своїх правовій позиції Верховний Суду України, не є достатньою підставою для визнання додаткового строку для прийняття спадщини.
За таких обставин суд не має підстав для задоволення позову, заявленого прокурором в інтересах ОСОБА_1
Відповідно до ч. 6 ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні позову, скасуванню підлягають заходи забезпечення позову в вигляді арешту на квартиру АДРЕСА_1, застосовані ухвалою суду від 03 квітня 2015 року. (Том 1, а.с. 219-220)
Керуючись ст. 1218, 1261, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3,10, 31-32, 57-60, 118, 119, 158, 195 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову застосовані згідно з ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03.04.2015р. у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: