Справа № 760/18420/16-к
№ 1-кс/760/14547/16
28 жовтня 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12016100060006691 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання з якого вбачається, що у провадженні слідчого Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12016100060006691 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
Слідчий вказує, що проведеним досудовим розслідуванням встановлені наступні обставини.
30 серпня 2016 року за вх. №№ 13606 - 13621 до Державної служби інтелектуальної власності України надійшли документи для публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність» та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу права власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , від власника свідоцтв Компанії ВАЙ ЕМ ІНВЕСТМЕНТ Лтд. до ОСОБА_4 (фізичної особи - нерезидента).
Слідчий вказує, що документи були подані патентним повіреним ОСОБА_5 від імені правонаступника власника свідоцтв. Дані обставини підтверджуються листом начальника відділу надання адміністративних послуг, державної реєстрації та інформаційного забезпечення Державної служби інтелектуальної власності України №1-11/7153 від 05.09.2016 року, адресованим патентному повіреному ОСОБА_6 , яка є єдиною особою уповноваженою представляти інтереси Компанії в службі.
Передача права власності на знаки по зазначеним вище свідоцтвам здійснювалась на підставі договорів від 15.08.2016 року, які від імені власника свідоцтв підписав ОСОБА_7 на підставі довіреності, виданої 08.08.2016 року директором ВАЙ ЕМ ІНВЕСТМЕНТ Лтд. Майклом ОСОБА_8 .
Проте, як зазначає слідчий, в матеріалах справи наявна інформація про те, що компанія ВАЙ ЕМ ІНВЕСТМЕНТ Лтд. ніколи не надавала довіреності на представництво її інтересів ОСОБА_9 і не мала наміру відчужувати належні їй знаки для товарів і послуг. Перелік всіх осіб, що мають право представляти Компанію, наведений в листі директора ОСОБА_10 від 21 червня 2016 року, який апостильований і перекладений на українську мову у встановленому законодавством порядку.
Слідчий також вказує, що у нього є достатні підстави стверджувати, що особи, які підписали договори на відчуження знаків для товарів і послуг, використали підроблені документи і недійсну підроблену печатку Компанії з метою заволодіння її майном - знаками для товарів і послуг.
Слідчий зазначив, що вказані обставини свідчать про те, що невстановлені особи, шляхом подання завідомо неправдивих документів для публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність» та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу права власності на знаки для товарів і послуг по свідоцтвам України №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , від власника свідоцтв Компанії ВАЙ ЕМ ІНВЕСТМЕНТ Лтд. до ОСОБА_4 (фізичної особи - нерезидента) могли вчинити замах на заволодіння авторськими правами, які можуть спричинити матеріальну шкоду власнику зазначених свідоцтв в особливо великих розмірах, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
У зв'язку з цим, з метою недопущення закінчення кримінального правопорушення, слідчий звертається з клопотанням про накладення арешту на речові докази, а саме: на знаки для товарів і послуг по свідоцтвам України №№ 59470, 59471, 137613, 165286, 165287, 165880, 165882, 172455, 172456, 172457, НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 .
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи та на долучені до матеріалів клопотання документи.
Як встановлено судом, в Солом'янському УП здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12016100060006691 за фактом вчинення невстановленими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
У клопотанні детектив наполягає на тому, що підставою для арешту майна є наявні достатні підстави вважати, що вказане майно є об'єктом кримінально протиправних дій, доказами вчинення злочину, що потребує їх збереження для запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Як зазначено в ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до п. 8 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року № 223-558/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» арешт майна, яке не було тимчасово вилученим, - розглядається не пізніше двох днів із дня надходження відповідного клопотання до суду (ч. 1 ст. 172 КПК). Водночас ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна має бути постановлено (тобто розглянуто) не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду відповідного клопотання (ч. 6 ст. 173 КПК).
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Тому, з огляду на положення ч. 2 ст. 167 та ч. 2 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним кримінальним процесуальним законом, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (зникнення чи відчуження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Заслухавши пояснення слідчого, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки слідчим було доведено можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні №12016100060006691 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
При цьому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, та може бути виконане завдання, для виконання якого він звернувся із клопотанням про арешт майна, а саме, перешкодити запобігання можливості його приховування, пошкодження псування, зникнення втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження.
Крім того, слідчим було доведено наявність достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, при цьому, незастосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, може призвести до його зникнення або втрати та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Таким чином, оскільки слідчим була доведена необхідність арешту майна, що належить Компанії ВАЙ ЕМ ІНВЕСТМЕНТ Лтд., суд дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 131, 132, 159-166, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого Солом'янського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_2 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12016100060006691 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами №№59470, 59471, 137613, 165286, 165287, 165880, 165882, 172455, 172456, 172457, 172458, 174413, 174581, 174582, 182112, 182114, належні Компанії ВАЙ ЕМ ІНВЕСТМЕНТ Лтд., зареєстровані Державною службою інтелектуальної власності України, із забороною переоформлення переходу права власності щодо них від Компанії ВАЙ ЕМ ІНВЕСТМЕНТ Лтд. до інших осіб на підставі договорів від 15.08.2016 року, та публікацію таких відомостей в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Обов'язок по виконанню ухвали суду покласти на старшого слідчого Солом'янського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_2 .
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.
Слідчий суддя