Справа № 132/2493/16-к
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2016 р.
Калинівський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020160000460 від 05.07.2016 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Пиків, Калинівського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, не одруженого, працюючого слюсарем у ПрАТ «Зернопродукт», раніше не судимого,
по вчиненню кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області
ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпілих ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
04.07.2016 року, приблизно в 18:00 год., між ОСОБА_3 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, та його цивільною дружиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з якою він спільно проживає на протязі 10 років за адресою: АДРЕСА_1 , на грунті довготривалих особистих неприязних стосунків виникла сварка, яка супроводжувалась брутальним висловлюванням в адресу один одного. На захист ОСОБА_8 стала її бабуся ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживала разом із ними за вище вказаною адресою, та намагалась заспокоїти ОСОБА_3 , після чого суперечка виникла між нею та ОСОБА_3 , яка дуже обурила ОСОБА_3 і у нього виник умисел на вчинення кримінального правопорушення, а саме на нанесення тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , діючи умисно, підійшов до ОСОБА_9 та на відстані близько 0.5 м. від неї, розмахнувшись долонею лівої руки, наніс один удар по обличчю ОСОБА_9 від якого остання впала на землю та при падінні лівою частиною голови вдарилась об камінний підмурок будинку, біля якого вона стояла. Після чого ОСОБА_3 залишив її та пішов по своїх особистих справах. Через деякий час ОСОБА_9 підняла її внучка ОСОБА_8 та сусідка ОСОБА_10 та відвели до будинку, де положили на дивані, однак близько 21:00 год. ОСОБА_9 втратила свідомість та 04.07.2016 року лікарями Калинівської ШМД її було доставлено в реанімаційне відділення Калинівської ЦРЛ із діагнозом: ЗЧМТ, забій головного мозку важкого ступеню та внутрішньомозговою гематомою. 09.07.2016 року о 01:00 год. ночі, ОСОБА_9 , перебуваючи в важкому стані без свідомості, в реанімаційному відділенні, померла.
Згідно до висновку судово - медичного експерта № 61 від 1 1.08.2016 року причиною смерті ОСОБА_9 є - закрита черепно-мозкова травма, яка ускладнилась набряком та дислокацією головного мозку. Відповідно до висновку судово - медичного експерта № 98 від 30.08.2016 року - черепно-мозкова травма у ОСОБА_9 , утворилась внаслідок співудару лівою лобно-тім'яною ділянкою голови об підмурок будинку, що мало місце при падінні ОСОБА_9 з положення стоячи на площину підмурка будинку, при наданні її тілу прискорення внаслідок удару ОСОБА_3 в праву половину обличчя ОСОБА_9 . Між закритою черепно-мозковою травмою, яка ускладнилась набряком та дислокацією головного мозку та смертю ОСОБА_9 , є прямий причино-наслідковий зв'язок.
Прокурор по справі ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала обставини, викладені в обвинувальному акті даного кримінального провадження щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, відносно ОСОБА_3 .
Враховуючи думку учасників судового процесу, суд визнав недоцільним досліджувати інші докази по кримінальному провадженню відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин.
З урахуванням думки учасників судового провадження, суд вважає необхідним допитати в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також дослідити висновки судово-медичних експертиз та документи, що характеризують обвинуваченого.
Також обвинуваченому та потерпілим суд роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в скоєному визнав повністю. Суду показав, що дійсно 04.07.2016 року, прийшовши з роботи у стані алкогольного сп'яніння, почав сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_7 , оскільки остання відділа кроленят сусідці без його відома. Сварку почула бабушка співмешканки - ОСОБА_9 , яка почала його заспокоювати. ЇЇ поведінка його образила і він долонею лівої руки вдарив її по обличчю. Від удару остання впала на землю і при падінні головою вдарилась об камінний підмурок. Після цього він пішов поратись по господарству, а бабушка лежала у веранді на ліжку. Пізніше її бригадою швидкої допомоги було доставлено до Калинівської ЦРЛ, а через деякий час у лікарні вона померла. У вчиненому щиро розкаюється та просить його суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що 04.07.2016 року біля 21:00 год. до неї зателефонувала сусідка і повідомила, що між ОСОБА_3 і ОСОБА_7 стався конфлікт в результаті якого ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_7 від чого остання впала та отримала тілесні ушкодження. Після цього бачила на подвір'ї слідчо-оперативно групу. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 у лікарні померла.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що він перебував на заробітках у Польші. На початку липня зателефонувала дружина і повідомила, що мати ОСОБА_9 в реанімації. Він приїхав 06.07.2016 року, а мати померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зі слів дружини дізнався, що між ОСОБА_3 і ОСОБА_7 виникла сварка, а коли мати почала їх розбороняти, то ОСОБА_3 вдарив її по обличчю від чого вона впала та вдарилась головою об камінний підмурок будинку. Просить обвинуваченого ОСОБА_3 покарати згідно чинного законодавства.
На досудовому слідстві дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковано по ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння та щодо особи похилого віку.
Позовні вимоги по даному кримінальному провадженню потерпілими не заявлялись.
На досудовому слідстві до обвинуваченого ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту з терміном дії до 10.09.2016 року.
Питання про речові докази суд вважає необхідним вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
При обрані виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, вчинив тяжкий злочин, його щире каяття у вчиненому.
З врахуванням наведених обставин, суд вважає, що з метою попередження вчинення нових злочинів його виправлення та перевиховання можливе лише в ізоляції від суспільства з обранням йому покарання у виді позбавлення волі і не можливим застосувати до нього ст.ст.69, 75 КК України.
Керуючись ст.ст. 349 ч.3, 373, 374 КПК України , суд,
ОСОБА_3 визнати винним по ч. 2 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Строк покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази по справі: зрізи нігтів із обох пальців рук та зразки волосся із голови, які було поміщено у відповідні паперові конверти, які в свою чергу далі були поміщені до спецпакету НДЕКЦ №2653488; пошкоджене плаття темного кольору, різнокольоровий халат, косинка темного кольору, покривало світлого кольору, труси та нічну сорочку та сліди бурого кольору, які після проведення експертизи були поміщені до пакету темного кольору, що знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області,- знищити.
Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.