Справа № 755/9928/16-ц
"10" жовтня 2016 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого - судді САВЛУК Т.В.
при секретарі Костів Л. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпровської районної у місті Києві ради з вимогою визначити ОСОБА_1 додатковий строк - один місяць після набрання рішенням законної сили, для прийняття спадщини за законом на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку зі смертю матері ОСОБА_5.
Обґрунтовуючи підстави звернення з позовом до суду тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_5, за життя мати не залишила заповіт, єдиним спадкоємцем першої черги за законом майна померлого спадкодавця є позивач. В межах визначеного законодавством строку позивач звернувся до Десятої Київської нотаріальної контори з питання видачі свідоцтва про право на спадщину, в усному порядку нотаріусом було роз'яснено, що для прийняття спадщини необхідно надати нотаріусу певний перелік документів, зібравши всі необхідні документи позивач повторно звернувся до нотаріусу, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, у зв'язку з пропуском строку, встановленого ст.1270 Цивільного кодексу України, про що винесено постанову від 23 квітня 2015 року та роз'яснено про можливість вирішення питання про поновлення строку для прийняття спадщини в судовому порядку. Позивач вважає, що оскільки він є єдиним спадкоємцем, спору щодо успадкування майна немає, спадщина на даний час не визнана відумерлою і є відкритою, строк на прийняття спадщини позивачем пропущено з поважних причин, тому просить визначати йому додатковий строк для прийняття спадщини, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
На підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 26 вересня 2016 року, на підставі заяви позивача, здійснено заміну неналежного відповідача Дніпровську районну у місті Києві раду на належного відповідача Київську міську раду. (а.с.38-39)
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява позивача про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити на підставі наявних у справі доказів.
Представник відповідача - Київської міської ради, в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про причини неявки представника відповідач суд не повідомив, процесуальним правом подати письмові пояснення (заперечення) відповідач не скористався.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть, видане Виконавчим комітетом Євминської сільської ради Козелець кого району Чернігівської області 06 жовтня 2014 року (актовий запис №21). (а.с.7)
Відповідно до статі 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За життя ОСОБА_5 не залишила заповіт, єдиним спадкоємцем першої черги за законом є син померлої - ОСОБА_1, позивач у справі, факт родинних стосунків спадкоємця зі спадкодавцем підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 (а.с.8).
Відповідно до частини першої та другої статі 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійного із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
23 квітня 2015 року державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Шульгою С.В. винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, мотивуючи тим, що в провадженні Десятої Київської державної нотаріальної контори знаходиться спадкова справа №486/2015 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, як убачається з матеріалів справи спадкоємцем ОСОБА_1 пропущено шестимісячний строк, встановлений ст.1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини, а саме: не подано заяву про прийняття спадщини, що передбачено ст.1269 Цивільного кодексу України та відсутні докази про фактичне її прийняття. (а.с.5)
Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно частини другої ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як роз'яснено в п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом щодо майна спадкодавця ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
При вирішенні питання про визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини суд враховує, що позивач фактично прийняв спадщину до складу якої входить нерухоме майно, а саме: 1/3 частина квартири АДРЕСА_1, вживає заходів щодо збереження житла в придатному для проживання стані, що дає підстави вважати про фактичне прийняття позивачем спадщини, а зважаючи на наявність об'єктивних обставин, що перешкодило позивачу своєчасно звернутись до нотаріальної контори та прийняти спадщину у встановлений законодавством строк, що дає підстави для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, ухвалюючи рішення суд встановлює ОСОБА_1, як спадкоємцю першої черги за законом майна спадкодавця - матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк один місяць для подання заяви про прийняття спадщини, який рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1261, 1270, 1272, 1276 Цивільного кодексу України, п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", ст.ст.1, 4, 10, 11, 57, 58, 60, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України,
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Встановити ОСОБА_1, як спадкоємцю першої черги за законом майна спадкодавця - матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк один місяць для подання заяви про прийняття спадщини, який рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду міста Києва, яка подається через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.