Справа 752/20186/15-а
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
31 жовтня 2016 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Вівдиченко Т.Р., перевіривши апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 12 вересня 2016 року у справі за заявою Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 12 вересня 2016 року заяву Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухвалою суду, Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 12 вересня 2016 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишено без руху, через її невідповідність вимогам ст. 187 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору та встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вимог вказаної ухвали суду, 19 жовтня 2016 року Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві до Київського апеляційного адміністративного суду було подано клопотання, в якому він просить звільнити його від сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю коштів призначених на сплату судового збору.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що, відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Водночас, згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Відтак, оскільки заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить доказів скрутного майнового стану особи та неможливості апелянта забезпечити сплату судового збору у встановленому Законом розмірі, суд вважає за необхідне у його задоволенні відмовити.
Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд України в ухвалі від 05 вересня 2016 року (номер в ЄДРСР - 61136249).
З клопотанням про відстрочення або розстрочення судових витрат апелянт не звертався.
Таким чином, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем не виконана.
На підставі ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 108 КАС України, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 108, 189 КАС України, -
У задоволенні клопотання Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 12 вересня 2016 року повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Суддя Вівдиченко Т.Р.