73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
25 жовтня 2016 р. Справа № 923/940/16
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування", м. Київ
до Херсонської міської ради, м. Херсон
про стягнення 9803,00 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - представник не з'явився;
від відповідача - представник не з'явився
Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з Херсонської міської ради 9803,00 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на положення ч.1 ст. 1172 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування".
Представник позивача у судове засідання 25.10.2016р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на ті обставини, що належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Представник відповідача у судове засідання 25.10.2016р. не з'явився, відзиву на позовну заяву та інших витребуваних судом доказів не надав, про причини неявки і ненадання витребуваних доказів суд не повідомив, не зважаючи на ті обставини, що належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання може бути підставою для відкладення розгляду справи, коли з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.
Суд не визнавав явку представників сторін у судове засідання обов'язковою.
Отже, неявка у судове засідання представників сторін не унеможливлює розгляд справи № 923/940/16, не є підставою для відкладення її розгляду.
За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд -
Матеріали справи свідчать, що 08 липня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Еволюція" і приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" (надалі - позивач) був укладений договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № 250.0827462.075, відповідно до якого застрахованим транспортним засобом є автомобіль НОМЕР_1 (надалі - Застрахований ТЗ).
21 травня 2015 року о 09 годині 45 хвилин на перехресті вул. Перекопської та Поповича в м. Херсон Застрахований ТЗ здійснив наїзд на яму на дорозі, за стан якої відповідальною осою є Начальник відділу доріг - заступник начальника Управління транспортної дорожньої інфраструктури і зв'язку ХМВ - ОСОБА_1.
Позивач зазначає, що постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 23.07 2015р. ОСОБА_1 визнано винним за ч. 4 ст. 140 КУпАП у невжитті заходів щодо належного тримання проїзної частини.
В результаті зазначеної події Застрахований ТЗ отримав механічні ушкодження, що підтверджується Довідкою ДАІ.
ТОВ "Еволюція" звернулось до позивача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
З метою визначення вартості збитку, заподіяного пошкодженням Застрахованого ТЗ, 25.05.2015р. було проведено його огляд та 25.05.2015 року складено рахунок-фактуру № СФ-0000499, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту Застрахованого ТЗ складає 9803,00 грн.
27 липня 2015 року позивачем був складений страховий акт на суму 9803,00 грн.
31 липня 2015 року позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 9803,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 14021 від 31.07.2015р.
Позивач зазначає, що враховуючи наявність постанови Дніпровського районного суду м. Херсона від 23.07.2015р., згідно якої начальника відділу доріг - заступника начальника Управління транспортної дорожньої інфраструктури і зв'язку ХМВ - ОСОБА_1 визнано винним за ч. 4 ст. 140 КУпАП у невжитті заходів щодо належного утримання проїзної частини, внаслідок чого Застрахованому ТЗ було заподіяно шкоду на суму 9803,00 грн., а тому до позивача перейшло від потерпілої особи право вимоги цієї суми. Тобто відповідач має відшкодувати на користь позивача шкоду у розмірі 9803,00 грн.
Таким чином виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 1172 ЦК України Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Так, відповідно до частин 2 та 3 статті 35 ГПК України зазначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Причиною виникнення спору у даній справі стало питання про наявність у позивача підстав для отримання 9803,00 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу, у зв'язку із невжиттям начальником відділу доріг - заступника начальника Управління транспортної дорожньої інфраструктури і зв'язку ХМВ - ОСОБА_1 заходів щодо належного утримання проїзної частини.
Вина ОСОБА_1 у невжитті ним, як начальником відділу доріг - заступника начальника Управління транспортної дорожньої інфраструктури і зв'язку ХМВ - ОСОБА_1 заходів щодо належного утримання проїзної частини, доведена постановою суду у справі про адміністративне правопорушення № 666/3601/15-п від 23.07.2015р., а тому в силу ст. 35 ГПК України не підлягає доведенню знову.
Матеріали справи підтверджують, що згідно платіжного доручення № 14021 від 31.07.2015р., позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 9803,00 грн. (а.с. 19).
Отже, оскільки постановою Дніпровського районного суду м. Херсона № 666/3601/15-п від 23.07.2015р. начальника відділу доріг - заступника начальника Управління транспортної дорожньої інфраструктури і зв'язку ХМВ - ОСОБА_1 визнано винним у невжитті заходів щодо належного утримання проїзної частини (ч. 4 ст. 140 КУпАП), внаслідок чого Застрахованому ТЗ було заподіяно шкоду на суму 9803,00 грн., то Херсонська міська рада має відшкодувати позивачу шкоду у розмірі 9803,00 грн.
Також згідно статті 993 Цивільного кодексу України, та статті 27 Закону України "Про страхування", яка містить подібні положення, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
З приписів зазначених норм не вбачається, що позивач мав безпосередньо звертатись до відповідача з вимогою щодо отримання від останнього суми виплаченого страхового відшкодування, однак передбачено перехід до нього права вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
З огляду на викладене, позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.
Подібна правова позиція викладене в постанові Верховного Суду України від 28.08.2012р. у справі № 23/279, яка відповідно до приписів статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Відповідачем не надано суду доказів сплати заявленої до стягнення суми матеріальної шкоди у розмірі 9803,00 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги у розмірі 9803,00 грн. є доведеними і обґрунтованими.
Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 1378,00 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання у судовому порядку.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 37, код ЄДРПОУ - 26347681) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 19, код ЄДРПОУ - 30968986) суму матеріальної шкоди у розмірі 9803,00 грн. та суму витрат по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн.
Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 31.10.2016р.
Суддя С.В. Нікітенко