ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.10.2016Справа №910/14711/16
За позовомКерівника Київської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації
доНаціонального педагогічного університету імені М.П. Драгоманова
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація
простягнення 263191 грн. 98 коп.
Суддя Отрош І.М.
Прокурор: Артем'єва А.М. - представник на підставі посвідчення № 039299 від 15.01.2016.
Представники сторін:
від позивача: Циганок А.Ю. - представник за довіреністю б/н від 16.09.2016;
від відповідача: Вишнівський В.В. - представник за довіреністю б/н від 21.07.2016;
від третьої особи: Яроцька Ю.В. - представник за довіреністю № 104-7466 від 20.10.2016.
11.08.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Керівника Київської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Київської міської ради та Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації з вимогами до Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова про стягнення 263191 грн. 98 коп., з яких 18301 грн. 34 коп. заборгованості зі сплати орендної плати та 244890 грн. 64 коп. заборгованості з оплати комунальних послуг.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та Договору № 16418 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01.12.2015, не сплатив Управлінню освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації орендну плату за травень 2016 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 18301 грн. 34 коп. Також, прокурор зазначив, що відповідач в порушення норм законодавства України та Договору № 1196 про відшкодування витрат підприємства-балансоутримувача орендованого нежитлового приміщення від 01.12.2015, не відшкодував Управлінню освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації вартість спожитих житлово-комунальних послуг у період з грудня 2015 року по травень 2016 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 244890 грн. 64 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2016 порушено провадження у справі № 910/14711/16, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію; розгляд справи призначено на 20.09.2016.
19.09.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких відповідач зазначив, що бухгалтерією відповідача не були отримані Договір оренди № 16418 від 01.12.2015 та Договір № 1196 від 01.12.2015, у зв'язку з чим відповідач не передав їх до Державної казначейської служби України для реєстрації зобов'язань. Крім того, відповідач зазначив, що позивач не надсилав йому рахунки на оплату чи акти виконаних робіт (розрахунки вартості житлово-комунальних послуг, що підлягають відшкодуванню).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2016, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, позов керівника Київської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Київської міської ради залишено без розгляду з підстав, викладених в ухвалі; розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 30.09.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2016, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 11.10.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2016, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 21.10.2016.
У судовому засіданні 21.10.2016, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 25.10.2016.
24.10.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі та додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справи.
У судовому засіданні 25.10.2016 прокурор, представники позивача та третьої особи надали усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 25.10.2016 надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечив.
У судовому засіданні 25.10.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи, дослідивши надані суду докази, суд
01.12.2015 між Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Національним педагогічним університетом імені М.П. Драгоманова (орендар) та Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (підприємство-балансоутримувач) укладено Договір № 16418 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (надалі - Договір оренди № 16418 від 01.12.2015), відповідно до умов якого орендодавець на підставі протоколу комісії Київської міської ради з питань власності від 29.09.2015 № 46 та розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 01.12.2015 № 647 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 47 для розміщення державного навчального закладу, що фінансується з державного бюджету.
Відповідно до п. 2.1 Договору оренди № 16418 від 01.12.2015 об'єктом оренди є нежитлові приміщення площею 881,9 кв.м., що знаходяться на 1 та на 2 поверхах нежитлової будівлі (ДНЗ № 598) згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.
Згідно з п. 2.4 Договору оренди № 16418 від 01.12.2015 орендар вступає у строкове платне користування об'єктом у термін, вказаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Відповідно до п. 9.1 Договору оренди № 16418 від 01.12.2015 він є укладеним з моменту підписання його сторонами, а саме з 01.12.2015 та діє до 30.11.2016.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна.
Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.
Судом встановлено, що 01.12.2015 орендодавець передав у строкове платне користування об'єкт оренди (нежитлові приміщення площею 881,9 кв.м., що знаходяться на 1 та на 2 поверхах нежитлової будівлі (ДНЗ № 598) за Договором оренди № 16418 від 01.12.2015, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками позивача (Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації), відповідача (Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова) та третьої особи (Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації) - копія акту долучена прокурором до позовної заяви.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з п. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до п. 3.1 Договору оренди № 16418 від 01.12.2015 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280, і становить без ПДВ 32.70 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що складає за базовий місяць розрахунку - грудень 2015 року - 28833 грн. 00 коп. На термін до 15.07.2016 розмір місячної орендної плати складає 50 % від суми, зазначеної в абзаці 1 п. 3.1 цього договору, а з 15.07.2016 розмір місячної орендної плати дорівнює сумі, зазначеній в абзаці 1 п. 3.1 цього договору з урахуванням умов, передбачених пунктами цього договору.
Відповідно до п. 3.2 Договору оренди № 16418 від 01.12.2015 орендна плата за кожний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Відповідно до п. 3.5 Договору оренди № 16418 від 01.12.2015 додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.
Згідно з п. 3.6 Договору оренди № 16418 від 01.12.2015 орендна плата сплачується на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі.
Судом встановлено, що за користування об'єктом оренди у травні 2016 року, позивачем було нараховано орендну плату у розмірі 18301 грн. 34 коп., що відображено у розрахунку заборгованості, долученому прокурором до позовної заяви.
Судом встановлено, що розмір місячної орендної плати складається із базової ставки орендної плати, зазначеної у п. 3.1 договору, у сумі 28833,00 грн. з урахуванням добутку індексів інфляції за попередні місяці (п. 3.2 договору), з урахуванням умов абз. 2 п. 3.1 договору та з урахуванням ПДВ (п. 3.5 договору).
У судовому засіданні 30.09.2016 позивачем долучено до матеріалів справи детальний розрахунок орендної плати за травень 2016 року (з урахуванням положень Договору оренди № 16418 від 01.12.2015).
Перевіривши зазначений у розрахунку заборгованості (долучений до позовної заяви) розмір нарахованої орендної плати за період з 01.05.2016 по 31.05.2016 (за травень 2016 року), суд дійшов висновку в його обґрунтованості (на суму 18301 грн. 34 коп.).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.7 Договору оренди № 16418 від 01.12.2015 орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був сплатити позивачу оренду плату за користування об'єктом оренди у травні 2016 року у строк до 15 травня 2016 року (включно).
Судом встановлено, що відповідач не сплатив позивачу орендну плату за травень 2016 року у сумі 18301 грн. 34 коп., що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати орендних платежів за користування об'єктом оренди за вказаний період.
При цьому, щодо тверджень відповідача, викладених у письмових поясненнях, поданих до канцелярії суду 19.09.2016, що дійсно між сторонами було укладено Договір оренди № 16418 від 01.12.2015, однак до бухгалтерії відповідача вказаний договір надано не було, у зв'язку з чим відповідач не передав вказаний договір до Державної казначейської служби України для реєстрації зобов'язань, суд зазначає, що вказані обставини не звільняють відповідача як орендаря об'єкта оренди комунального майна від обов'язку здійснювати оплату за користування об'єктом оренди.
Також, суд зазначає, що умовами Договору оренди № 16418 від 01.12.2015 не визначено обов'язку позивача надсилати відповідачу рахунки для сплати орендної плати, та базовий розмір орендної плати погоджений сторонами у договорі та відомий відповідачу.
Крім того, рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти та ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України; а отже, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку відшкодувати вартість спожитих житлово-комунальних послуг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.09.2009 у справі № 3-3902к09.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та обсяг заборгованості Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова у розмірі 18301 грн. 34 коп. (заборгованість зі сплати орендної плати за травень 2016 року) підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у розмірі 18301 грн. 34 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Керівника Київської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації в частині стягнення з Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова заборгованості зі сплати орендної плати за травень 2016 року у розмірі 18301 грн. 34 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, прокурором було заявлено до стягнення з відповідача 244890 грн. 64 коп. заборгованості зі сплати комунальних платежів (відшкодування вартості спожитих комунальних послуг).
Так, згідно з п. 3.9 Договору оренди № 16418 від 01.12.2015 оплата комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття, тощо, компенсацію витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати.
Судом встановлено, що 01.12.2015 між Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (підприємство-балансоутримувач) та Національним педагогічним університетом імені М.П. Драгоманова (орендар) укладено Договір № 1196 про відшкодування витрат підприємства-балансоутримувача орендованого нежитлового приміщення (надалі - Договір № 1196 від 01.12.2015), відповідно до умов якого підприємство-балансоутримувач забезпечує обслуговування та утримання нежитлового приміщення площею 881,9 кв.м., що знаходяться на 1 та на 2 поверхах нежитлової будівлі (ДНЗ № 598) за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 47, що передано у тимчасове користування орендарю на підставі Договору оренди № 16418 від 01.12.2015, а орендар зобов'язується своєчасно відшкодовувати витрати підприємству-балансоутримувачу та здійснювати щомісячно оплату витрат на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору № 1196 від 01.12.2015 орендар відшкодовує витрати підприємства-балансоутримувача по оплаті останнім: централізованого холодного водопостачання, централізованого гарячого водопостачання, центрального опалення, централізованого водовідведення, постачання електроенергії, відведення каналізаційних стоків та інших витрат, що передбачено цим договором, якими користуються орендар, що відображається у щомісячних розрахунках. Іншими витратами є витрати на вивіз сміття, зовнішнє освітлення, плата за заміри опори контурів заземлення, витрати по виклику аварійних служб та аварійному обслуговуванню сантехніки та електрообладнання (у разі відсутності доказів, що аварія виникла не з вини орендаря), санобробки, утримання прибудинкової території, сплата компенсації податку на землю та інше.
Відповідно до п. 1.4 Договору № 1196 від 01.12.2015 зобов'язання орендаря по оплаті витрат підприємства-балансоутримувача нежитлового приміщення, що передане у користування орендарю, виникають з дня фактичної здачі нежитлового приміщення орендарю по акту приймання-передачі, а у разі його відсутності з моменту укладення даного договору.
Згідно з п. 4.1 Договору № 1196 від 01.12.2015 орієнтована сума послуг за цим договором становить 577410 грн. 74 коп.
Відповідно до п. 4.2 Договору № 1196 від 01.12.2015 сторони погодили, що відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, що виникли до його укладення.
Відповідно до п. 4.5 Договору № 1196 від 01.12.2015 розмір витрат підприємства-балансоутримувача визначається окремо в розрахунку (акті виконаних робіт), що надається орендарю щомісяця. Розрахунок складається з урахуванням встановлених тарифів та норм (в залежності від фактичних витрат теплопостачання та згідно з тарифами постачальників комунальних послуг).
Відповідно до п. 4.6 Договору № 1196 від 01.12.2015 вартість витрат (комунальних послуг, якими користується орендар), розраховується відповідно до встановлених тарифів плати за комунальні послуги згідно з чинним законодавством України. Земельний податок нараховується на площу земельної ділянки, що використовується фактично.
Відповідно до п. 4.8 Договору № 1196 від 01.12.2015 податок на додану вартість сплачується орендарем додатково у визначених законодавством розмірах та порядку. Платежі за даним договором сплачуються орендарем, починаючи з місяця підписання акту приймання-передачі нежитлового приміщення.
Згідно з п. 6.1 Договору № 1196 від 01.12.2015 він набуває чинності з моменту складення акту приймання-передачі приміщення або в разі його відсутності з моменту підписання сторонами даного договору і діє протягом строку дії Договору оренди № 16418 від 01.12.2015, який діє до 30.11.2016.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору № 1196 від 01.12.2015, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про відшкодування вартості спожитих послуг (договором про відшкодування вартості послуг балансоутримувача).
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Як вбачається з розрахунку заборгованості, долученого прокурором до позовної заяви, заборгованість відповідача з відшкодування позивачу вартості спожитих послуг з електропостачання за період з грудня 2015 року по травень 2016 року становить 39129 грн. 95 коп. (за грудень 2015 року - 6222 грн. 74 коп.; за січень 2016 року - 6503 грн. 36 коп.; за лютий 2016 року - 6503 грн. 36 коп.; за березень 2016 року - 6503 грн. 36 коп.; за квітень 2016 року - 6503 грн. 36 коп.; за травень 2016 року - 6893 грн. 77 коп.).
У судовому засіданні 30.09.2016 позивачем долучено до матеріалів справи детальний розрахунок вартості електричної енергії, яка підлягає сплаті (відшкодуванню) відповідачем за період з грудня 2015 року по травень 2016 року, з якого вбачається, що позивач здійснював розрахунок вартості спожитої відповідачем електричної енергії розрахунковим методом, враховуючи діючі тарифи за електроенергію та договірний обсяг споживання відповідачем електроенергії, який погоджений сторонами у Довідці до Договору № 1196 від 01.12.2015 (підписана уповноваженими представниками позивача та відповідача і скріплена печатками сторін; копія долучена позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні 30.09.2016) та становить 3409,72 кВт на місяць.
При цьому, у судовому засіданні 30.09.2016 позивачем долучено до матеріалів справи копію Договору № 12001-Т116 про закупівлю товару за державні кошти від 24.12.2015, укладеного Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та Публічним акціонерним товариством «Київенерго», предметом якого є постачання позивачу електричної енергії; а 10.10.2016 через канцелярію суду третьою особою долучено до матеріалів справи копію Договору № 3412001-Т115 про закупівлю товару за державні кошти від 30.01.2015, укладеного з Публічним акціонерним товариством «Київенерго», предметом якого є постачання електричної енергії.
Перевіривши наданий прокурором розрахунок вартості електричної енергії, яка підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу за період з грудня 2015 року по травень 2016 року, суд дійшов висновку в його обґрунтованості.
Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості, долученого прокурором до позовної заяви, заборгованість відповідача з відшкодування позивачу вартості спожитих експлуатаційних послуг за період з грудня 2015 року по травень 2016 року становить 2412 грн. 96 коп. (за грудень 2015 року - 402 грн. 16 коп.; за січень 2016 року - 402 грн. 16 коп.; за лютий 2016 року - 402 грн. 16 коп.; за березень 2016 року - 402 грн. 16 коп.; за квітень 2016 року - 402 грн. 16 коп.; за травень 2016 року - 402 грн. 16 коп.).
У судовому засіданні 21.10.2016 позивачем долучено до матеріалів справи детальний розрахунок експлуатаційних витрат, вартість яких повинен відшкодувати відповідач, з якого вбачається, що до експлуатаційних послуг позивачем включено послуги з вивезення сміття, санітарної обробки, відведення стоків води, аварійного обслуговування електрообладнання, послуги з заміру опори ізоляції, адміністративні витрати.
Так, відповідно до абз. 2 п. 1.2 Договору № 1196 від 01.12.2015 іншими витратами є витрати на вивіз сміття, зовнішнє освітлення, плата за заміри опори контурів заземлення, витрати по виклику аварійних служб та аварійному обслуговуванню сантехніки та електрообладнання (у разі відсутності доказів, що аварія виникла не з вини орендаря), санобробки, утримання прибудинкової території, сплата компенсації податку на землю та інше.
При цьому, у судовому засіданні 21.10.2016 позивачем долучено до матеріалів справи копії відповідних договорів, укладених з підприємствами, які надають експлуатаційні послуги відповідачу, а саме: Договору № 1803-3П від 28.03.2016, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислове підприємство «ОМІ» про надання послуг з монтажу водопровідних, каналізаційних, систем опалення, вентиляції та кондиціювання повітря, технічне обслуговування мереж центрального опалення, гарячого водопостачання, холодного водопостачання, каналізації; Договору № 0903-1П від 11.03.2016, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Крамар Рісайклінг», про надання послуг з вивезення сміття, перевезення безпечних відходів, перевезення та знешкодження твердих побутових відходів; Договору № 1203-1П від 25.03.2016, укладеного з Приватним підприємством «Фрост Ко», про надання послуг з дератизації та дезінфекції; Договору № 3005-5П від 31.05.2016, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія», про надання послуг з ремонту і технічного обслуговування електророзподільного обладнання, технічне обслуговування електрощитових та внутрішніх електромереж.
Перевіривши наданий прокурором розрахунок вартості експлуатаційних послуг, які підлягають відшкодуванню відповідачем позивачу за період з грудня 2015 року по травень 2016 року, суд дійшов висновку в його обґрунтованості.
Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості, долученого прокурором до позовної заяви, заборгованість відповідача з відшкодування позивачу вартості спожитих послуг з холодного водопостачання за період з грудня 2015 року по травень 2016 року становить 4729 грн. 08 коп. (за грудень 2015 року - 788 грн. 18 коп.; за січень 2016 року - 788 грн. 18 коп.; за лютий 2016 року - 788 грн. 18 коп.; за березень 2016 року - 788 грн. 18 коп.; за квітень 2016 року - 788 грн. 18 коп.; за травень 2016 року - 788 грн. 18 коп.).
У судовому засіданні 30.09.2016 позивачем долучено до матеріалів справи детальний розрахунок вартості холодного водопостачання, яка підлягає сплаті (відшкодуванню) відповідачем за період з грудня 2015 року по травень 2016 року, з якого вбачається, що позивач здійснював розрахунок вартості холодного водопостачання розрахунковим методом, враховуючи діючі тарифи за холодне водопостачання та кількість осіб, які користуються комунальними послугами, що погоджено сторонами у Довідці до Договору № 1196 від 01.12.2015 (підписана уповноваженими представниками позивача та відповідача і скріплена печатками сторін; копія долучена позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні 30.09.2016) та становить 270 чоловік.
При цьому, у судовому засіданні 30.09.2016 позивачем долучено до матеріалів справи копію Договору № 14590/1-5-05ДВ про закупівлю послуг за державні кошти (послуги з водопостачання) від 13.01.2016, укладеного Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації з Публічним акціонерним товариством «Акціонерною компанією «Київводоканал», предметом якого є постачання позивачу питної води.
Також, через канцелярію суду 10.10.2016 третьою особою долучено до матеріалів справи копію Договору № 13102/1-5-05ДК про закупівлю послуг за державні кошти (послуги з водовідведення) від 27.02.2015, укладеного з Публічним акціонерним товариством «Акціонерною компанією «Київводоканал», предметом якого є надання послуг з водовідведення.
Перевіривши наданий прокурором розрахунок вартості послуг з холодного водопостачання, що підлягають відшкодуванню відповідачем позивачу за період з грудня 2015 року по травень 2016 року, суд дійшов висновку в його обґрунтованості.
Також, як вбачається з розрахунку заборгованості, долученого прокурором до позовної заяви, заборгованість відповідача з відшкодування позивачу вартості спожитих послуг з гарячого водопостачання за період з грудня 2015 року по травень 2016 року становить 20685 грн. 28 коп. (за грудень 2015 року - 3367 грн. 62 коп.; за січень 2016 року - 3367 грн. 62 коп.; за лютий 2016 року - 3530 грн. 02 коп.; за березень 2016 року - 3473 грн. 34 коп.; за квітень 2016 року - 3473 грн. 34 коп.; за травень 2016 року - 3473 грн. 34 коп.).
У судовому засіданні 30.09.2016 позивачем долучено до матеріалів справи детальний розрахунок вартості гарячого водопостачання, що підлягає сплаті (відшкодуванню) відповідачем за період з грудня 2015 року по травень 2016 року, з якого вбачається, що позивач здійснював розрахунок вартості гарячого водопостачання розрахунковим методом, враховуючи діючі тарифи за гаряче водопостачання та кількість кранів гарячої води, що погоджено сторонами у Довідці до Договору № 1196 від 01.12.2015 (підписана уповноваженими представниками позивача та відповідача і скріплена печатками сторін; копія долучена позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні 30.09.2016) та становить 3 крани гарячої води.
При цьому, у судовому засіданні 30.09.2016 позивачем долучено до матеріалів справи копію Договору № 8353066 про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) від 11.01.2016, укладеного Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації з Публічним акціонерним товариством «Київенерго», предметом якого є постачання позивачу пари та гарячої води.
Також, через канцелярію суду 10.10.2016 третьою особою долучено до матеріалів справи копію Договору № 8353066 про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти від 03.02.2015, укладеного з Публічним акціонерним товариством «Київенерго», предметом якого є постачання пари та гарячої води.
Перевіривши наданий прокурором розрахунок вартості послуг з гарячого водопостачання, що підлягають відшкодуванню відповідачем позивачу за період з грудня 2015 року по травень 2016 року, суд дійшов висновку в його обґрунтованості.
Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості, долученого прокурором до позовної заяви, заборгованість відповідача з відшкодування позивачу вартості спожитих послуг з опалення за період з грудня 2015 року по травень 2016 року становить 177933 грн. 37 коп. (за грудень 2015 року - 32512 грн. 41 коп.; за січень 2016 року - 33472 грн. 96 коп.; за лютий 2016 року - 49411 грн. 84 коп.; за березень 2016 року - 27376 грн. 38 коп.; за квітень 2016 року - 28836 грн. 52 коп.; за травень 2016 року - 6323 грн. 26 коп.).
У судовому засіданні 30.09.2016 позивачем долучено до матеріалів справи детальний розрахунок вартості централізованого опалення, що підлягає сплаті (відшкодуванню) відповідачем за період з грудня 2015 року по травень 2016 року, з якого вбачається, що позивач здійснював розрахунок вартості опалення, враховуючи діючі тарифи за опалення, місячну кількість споживання теплової енергії, відображеної в табуляграмах ПАТ «Київенерго» та площу орендованого відповідачем приміщення.
При цьому, у судовому засіданні 30.09.2016 позивачем долучено до матеріалів справи копію Договору № 8353066 про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) від 11.01.2016, укладеного Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації з Публічним акціонерним товариством «Київенерго», предметом якого є постачання позивачу пари та гарячої води.
Також, через канцелярію суду 10.10.2016 третьою особою долучено до матеріалів справи копію Договору № 8353066 про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти від 03.02.2015, укладеного з Публічним акціонерним товариством «Київенерго», предметом якого є постачання пари та гарячої води.
Крім того, позивачем через канцелярію суду 30.09.2016 долучено копії облікових карток ПАТ «Київенерго» про обсяги спожитої позивачем теплової енергії для потреб опалення за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року.
З долучених позивачем до матеріалів справи копій вказаних облікових карток та розрахунку заборгованості судом встановлено, що, по суті, позовними вимогами в частині стягнення з відповідача вартості спожитих послуг з опалення є заборгованість за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року.
При цьому, судом встановлено, що Договір № 1196 було укладено 01.12.2015 та у п. 4.2 вказаного договору сторонами зазначено, що відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України його умови застосовуються до відносин між сторонами, що виникли до його укладення.
У судовому засіданні 25.10.2016 відповідачем долучено до матеріалів справи копію Договору № 16418 оренди нежитлового будинку (приміщення) від 23.11.2004, предметом якого є оренда відповідачем нежитлового приміщення площею 881,9 кв.м., що знаходяться на 1 та на 2 поверхах нежитлової будівлі (ДНЗ № 598) за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 47 (строк дії договору - до 30.12.2014) та 24.10.2016 через канцелярію суду позивачем долучено до матеріалів справи докази, зокрема, копію акту обстеження нежитлового приміщення від 11.11.2015 та копію листа директора Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова про те, що у період з 30.12.2014 по 01.12.2015 об'єкт оренди безперервно використовувся відповідачем.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у листопаді 2015 року відповідач користувався об'єктом оренди та повинен відшкодувати позивачу (підприємству-балансоутримувачу) вартість житлово-комунальних послуг (опалення), спожитих у листопаді 2015 року.
Перевіривши наданий прокурором розрахунок вартості послуг з опалення, що підлягають відшкодуванню відповідачем позивачу за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року, суд дійшов висновку в його обґрунтованості.
При цьому, у відзиві на позовну заяву та у судових засіданнях відповідачем не заперечувалися розміри нарахованих позивачем вартості житлово-комунальних послуг, що підлягають відшкодуванню відповідачем.
Однак, у письмових поясненнях, поданих до суду 19.09.2016, відповідач зазначив, що, дійсно між сторонами було укладено Договір № 1196 від 01.12.2015, але до бухгалтерії Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова вказаний договір передано не було, у зв'язку з чим договір не було передано до Державної казначейської служби України для реєстрації зобов'язань. Крім того, відповідач зазначив, що не отримував від позивача жодних рахунків на оплату чи актів виконаних робіт як це передбачено п. 4.5 Договору № 1196 від 01.12.2015.
Втім, суд зазначає, що вказані обставини не є підставою для невиконання відповідачем своїх зобов'язань з відшкодування вартості фактично спожитих житлово-комунальних послуг.
Суд зазначає, що рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти та ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України; а отже, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку відшкодувати вартість спожитих житлово-комунальних послуг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.09.2009 у справі № 3-3902к09.
Крім того, 10.10.2016 та 24.10.2016 позивачем долучено до матеріалів справи докази направлення відповідачу, зокрема, актів виконаних робіт за спірний період (копію опису вкладення у цінний лист від 05.10.2016, копію фіскального чеку від 05.10.2016 та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що надіслані позивачем документи були отримані відповідачем 10.10.2016).
При цьому, умовами Договору № 1196 від 01.12.2015 не передбачено обов'язку позивача направляти відповідачу рахунків на оплату чи актів виконаних робіт (надання послуг), а доказів звернення до позивача щодо надання відповідних розрахунків відповідачем суду не надано.
Згідно з п. 4.7 Договору № 1196 від 01.12.2015 розрахунковий період оплати витрат підприємства-балансоутримувача становить один календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше ніж 25 числа поточного місяця (розрахункового місяця), в якому надаються комунальні послуги та за який здійснюються нарахування оплати витрат підприємства-балансоутримувача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був відшкодовувати позивачу вартість спожитих житлово-комунальних послуг у строк до 25 числа (включно) поточного місяця (розрахункового місяця).
При цьому, як встановлено судом, у п. 4.2 Договору № 1196 від 01.12.2015 сторонами зазначено, що відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України його умови застосовуються до відносин між сторонами, що виникли до його укладення.
Судом встановлено, що відповідач не відшкодував позивачу вартість спожитих житлово-комунальних послуг за спірний період, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати позивачу грошових коштів у загальному розмірі 244890 грн. 64 коп. (опалення у розмірі 177933 грн. 37 коп., гаряче водопостачання у розмірі 20685 грн. 28 коп., холодне водопостачання у розмірі 4729 грн. 08 коп., електроенергія у розмірі 39129 грн. 95 коп., експлуатаційні витрати у розмірі 2412 грн. 96 коп.), у зв'язку з чим позовні вимоги Керівника Київської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації в частині стягнення з Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова заборгованості з відшкодування вартості житлово-комунальних послуг у розмірі 244890 грн. 28 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 9; ідентифікаційний код: 02125295) на користь Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, буд. 11-А; ідентифікаційний код: 37445442) грошові кошти у розмірі 263191 (двісті шістдесят три тисячі сто дев'яносто одна) грн. 98 коп.
3. Стягнути з Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 9; ідентифікаційний код: 02125295) на користь Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9; ідентифікаційний код: 02910019) судовий збір у розмірі 3947 (три тисячі дев'ятсот сорок сім) грн. 88 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 31.10.2016
Суддя І.М. Отрош