Справа №295/9541/16-ц
Категорія 9
2-о/295/172/16
25.10.2016 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
Головуючого - судді Чішман Л.М.
З участю секретаря Савіної Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції про про встановлення факту проживання однією сім"єю та встановлення факту батьківства, -
Заявник звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, починаючи із травня 2008 року по червень 2016 року. Крім того, просить встановити факт батьківства ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовної її сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. В обґрунтування заяви посилається на те, що починаючи із травня 2008 року ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, як чоловіка та дружини. Під час спільного проживання у них народився син - ОСОБА_3, 2009 року народження, який під реєстрації в актовому записі про народження був записаний на прізвище заявниці. Окрім того зазначила, що встановлення даного факту їй необхідне для оформлення пенсії по втраті годувальника, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_10, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинув ОСОБА_2
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги з підстав викладених у заяві, просив їх задовольнити.
Від в.о. начальника Житомирського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Будної Н.В. надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника відділу. При винесенні рішення покладалась на розсуду суду.
Свідок ОСОБА_7 який є знайомим заявниці в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 знає із квітня 2012 року, оскільки вони проживали разом із ним по сусідству. Крім того, вказав, що разом із ними проживав їхній син. ОСОБА_5 називав ОСОБА_3 сином, а той в свою чергу ОСОБА_5 батьком.
Свідок ОСОБА_8 підтвердила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали як чоловік та дружина, разом із ним проживав їхній син - ОСОБА_3. ОСОБА_5 називав ОСОБА_3 сином, а той в свою чергу ОСОБА_5 батьком.
Заслухавши пояснення заявника, свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе визнати заяву такою, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_10 помер ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21.06.2016 року. /а.с. 9/
Зі змісту копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 записані - ОСОБА_9 та ОСОБА_1 /а.с. 8/
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно зі ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Нормами ч. 3 ст. 4 Cімейного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на проживання в сім'ї.
Зі змісту досліджених в судовому засіданні заяв ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю на протязі 8 років, починаючи із травня 2008 року по червень 2016 року, вели спільне господарство та мали спільного сина. /а.с. 11-13/
Зважаючи, на вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу мав місце протягом зазначеного заявником періоду, а тому дана вимога підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Згідно із ч. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю.
Відповідно до ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
Пунктами 13 та 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини. Факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Відповідно до довідки виданої вихователем Житомирського дошкільного навчального закладу № 32 Житомирської міської ради №132 від 21.10.2016 року встановлено, що ОСОБА_5, який був батьком вихованця ОСОБА_3 брав активну участь у житті групи, оскільки був головою батьківського комітету. За його допомогою в 2014 році було зроблено ремонт у групі, де знаходився його син ОСОБА_3.
Відповідно до вимог ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вказаний в заяві факт заявнику необхідно встановити з метою отримання права на матеріальну допомогу у зв'язку з втратою годувальника. Іншим шляхом встановити, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 є сином померлого у 2016 році ОСОБА_2 неможливо.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 є сином померлого ОСОБА_2, що підтверджується сукупністю досліджених доказів, а тому встановлює факт батьківства та задовольняє заяву в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 62, 256, 273, ЦПК України, ст. ст. 3,4,128,130 Сімейного кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд, -
Заяву задовольнити.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, починаючи із травня 2008 року по червень 2016 року.
Встановити факт батьківства ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_10, відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та визнати ОСОБА_2, батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л.М. Чішман