Справа № 527/2149/15-ц
провадження 2/527/26/16
29.09.2016 року Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої - судді Марущак Р.М.
при секретарі - Недосіка О.С.
з участю:
позивача - ОСОБА_1
представника
позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине справу за об»єднаними в одне провадження позовами ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини до досягнення нею повноліття, про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виключення відомостей, як про батька, із актового запису про народження дитини, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - Октябрський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції,-
26.08.2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому (з врахуванням уточнених позовних вимог) прохала стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Мотивувала тим, що дитина народжена в шлюбі з ОСОБА_3, останній є її батьком. З часу фактичного припинення шлюбних відносин, відповідач дитину матеріально не утримує, хоча має постійну роботу і спроможний надавати матеріальну допомогу.
Також 26.08.2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення з нього аліментів на утримання дружини у розмірі ? частки від усіх видів заробітку (доходу), починаючи з дня пред»явлення позову до суду і до досягнення дитиною трьох років. Мотивувала тим, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. З відповідачем, який є батьком сина ОСОБА_5, разом не проживає, розлучається. ОСОБА_3 добровільно матеріальної допомоги на її утримання не надає, хоча таку можливість має.
У судовому засіданні 10.09.2015 року, до початку розгляду судом справи по суті, відповідач ОСОБА_3 подав зустрічний позов про виключення відомостей про нього, як про батька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, із актового запису про народження № 806, виконаного 15 липня 2014 року Октябрським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції.
Мотивував тим, що проживав з ОСОБА_1 нетривалий час - з грудня 2013 року по 9 вересня 2014 року. Після цього дружина частинами забрала свої особисті речі і виїхала до своїх батьків, де проживає з дитиною і в даний час. В квітні 2015 року вона заявила йому, що він не є батьком ОСОБА_5. Із фотокарток також вбачається, що син на нього взагалі не схожий.
Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 4.12.2015 року всі три позови об»єднані в одне провадження під спільним № 527/2149/15-ц.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримували, посилаючись на підстави та обставини, зазначені в позовах, зустрічний позов ОСОБА_3 не визнали.
Позивач пояснила, що саме ОСОБА_3 - біологічний батько її сина. Вона в цьому впевнена 100-відсотково, оскільки за час їх спілкування інтимні стосунки вона підтримувала лише з ним. Стала зустрічатися з відповідачем незадовго до 2013 року. З листопада 2013 року почали проживати однією сім»єю. Коли вона переїхала до нього, то була вже вагітна. 18 червня 2014 року уклали між собою шлюб, а 8 липня 2014 року народився їх спільний син ОСОБА_5. У вересні 2014 року вона поїхала в гості до батьків і пробула там до грудня 2014 року, так як стосунки з чоловіком не складалися. Були суперечки, чоловік не ночував вдома. В березні 2015 року ОСОБА_3 повідомив, що у нього є інша дівчина. З часу її від»їзду чоловік матеріально не утримував ні її, ні дитину, сина не відвідував. Вона перебуває у надзвичайно скрутному матеріальному становищі і утримує дитину тільки завдяки допомозі своєї сестри.
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_3 , його представник ОСОБА_6 у останнє судове засідання не з»явилися. Належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Від ОСОБА_3 до суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності та відсутності його представника у зв»язку з професійною зайнятістю.
У засіданнях, які відбувалися раніше, ОСОБА_3 свій позов підтримував, позов ОСОБА_1 не визнав. Пояснив, що був радий народженню сина ОСОБА_5, і коли реєстрували його народження своє батьківство під сумнів не ставив. Підозри закралися після того, як дружина, в той час коли він та його мати були на роботі, забрала дитину та поїхала в м. Глобине, не пояснюючи причин. Він та ОСОБА_1 повністю розірвали сімейні стосунки у грудні 2014 року, з того часу матеріальної допомоги на дитину та на дружину він не надавав. У березні 2015 року ОСОБА_1 показала йому фото ОСОБА_4, дитина на нього зовсім не схожа. Сплачувати аліменти з цих підстав він не згоден. Крім цього, у нього є малолітній син від громадянського шлюбу, якого він зобов»язаний утримувати та онкохвора мати, яка потребує оперативного лікування.
Представник третьої особи за зустрічним позовом - Октябрського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. До суду подано заяву про розгляд справи за відсутності представника відділу.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши надані письмові докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємного зв'язку встановив наступне.
Сторони певний час проживали однією сім»єю без реєстрації шлюбу (за твердженням позивача ОСОБА_1 - з листопада 2013 року, за твердженням ОСОБА_3 - з грудня 2013 року), 18 червня 2014 року уклали шлюб між собою. В шлюбі народилася дитина.
Відповідно до свідоцтва про народження серії І-КЕ № 198072, виданого Октябрським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського МУЮ, ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, актовий запис № 806 від 15.07.2014 року.
Своє батьківство щодо сина ОСОБА_5 ОСОБА_3 поставив під сумнів, оспорює його.
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 14.12.2015 року, яке набрало законної сили, шлюб між сторонами розірвано.
Визнано і не заперечується відповідачем, що дитина з початку вересня 2014 року проживає разом з матір»ю і перебуває на її утриманні. ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення, і крім державної допомоги в зв»язку з народженням дитини та відпусткою по догляду за дитиною до трьох років, інших доходів з дня народження дитини не мала і не має на даний час. В зв»язку з цим, гостро потребує матеріальної допомоги на своє утримання та утримання малолітнього сина.
Позивач надала докази того, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на малолітню дитину та на дружину до досягнення дитиною трьохрічного віку, так як згідно інформації Полтавської об»єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Полтавській області працює у ТОВ «АТБ-маркет», його дохід з 1.07.2015 року по 31.12.2015 року склав 31643 грн. 86 коп., у першому кварталі 2016 року - 18549 грн. 17 коп. . Таким чином, щомісячний чистий дохід (зарплата мінус податки) ОСОБА_3 у першому кварталі 2016 року становив 5070 грн. 10 коп. ( 18549.17- 3338.86) : 3 = 5070,10 грн.).
Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 10.09.2015 року за клопотанням ОСОБА_3 призначено судово-генетичну експертизу, на вирішення якої було поставлено питання, чи є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5, біологічним батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5.
Як вбачається із висновку генотипоскопічної експертизи №42-3/15 від 07.10.2015 року, виконаного Науково-дослідним експертно-консультаційним центром «ЕКСПОЛ», ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5, може бути біологічним батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5. Ймовірність підтвердження біологічного батьківства - 99,99%.
Під час судового розгляду ОСОБА_3, його представник ОСОБА_6 висловили недовіру правильності висновку вказаної експертизи, мотивуючи тим, що експерт ОСОБА_7, який її проводив, не включений до Реєстру атестованих судових експертів; дослідження проводилося в лабораторії генетики інституту свинарства, яка , з їх точки зору, жодного відношення до досліджень генетичного матеріалу людей не має. Крім цього, зразки біологічного матеріалу відбиралися ОСОБА_8, який не має відповідної освіти та досвіду роботи в галузі молекулярної біології, що могло вплинути на правильність результатів досліджень.
На неодноразові виклики до суду для роз»яснення експертного висновку експерт ОСОБА_7, директор центру ОСОБА_8 не з»явилися, всіх документів на підставі яких можна було б зробити висновок про легітимність вищеназваної експертизи не надали, що викликало сумніви у її правильності.
Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 19.06.2016 року, за клопотанням позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3, призначено повторну судово-генетичну експертизу, на вирішення якої було запропоновано те ж саме питання, що і на первинну експертизу. Виконання експертизи доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи.
Ухвала суду від 19.06.2016 року повернута без виконання. Як вбачається з повідомлення названої установи № 11/1483 від 30.08.2016 року, проведення експертизи методом ДНК - аналізу неможливе, оскільки незважаючи на неодноразові призначення дат відбору, ОСОБА_3 на відбір зразків крові не з'явився.
Підтверджується документально (відмітками у поштових повідомленнях та листами суду) , що ОСОБА_3 був належним чином і завчасно повідомлений , що відбір зразків крові відбудеться 5 серпня 2016 року о 12 год. 30 хв. та 25 серпня 2016 року о 12-00 год. в Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи, також він був попереджений про наслідки ухилення від участі у експертизі. ОСОБА_1 разом з дитиною у вказаний час двічі з»являлася до експертної установи.
Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, із висновків експертів.
За ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.
За приписом ч. 3 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 146 ЦПК України, у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 ухилився від проведення повторної судово-генетичної експертизи, а тому належними доказами, а саме експертним висновком, не довів відсутність кровного споріднення між ним та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В зв»язку з цим його зустрічний позов про виключення відомостей, як про батька, із актового запису про народження дитини, задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 Сімейного Кодексу України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 названого кодексу, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною 1 статті 182 Сімейного Кодексу України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч.2, ч.4 ст.84 Сімейного Кодексу України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини, до досягнення дитиною трьох років незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Відповідно до ч.1 ст.79 СК України, аліменти, що сплачуються одному з подружжя, присуджуються від дня пред”явлення позову.
З»ясувавши, що ОСОБА_3 має постійну роботу, розмір його заробітку, суд вважає, що він може надавати матеріальну допомогу на утримання дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку, а також зобов»язаний сплачувати аліменти на сина ОСОБА_5, оскільки не довів відсутність кровного споріднення між ним та собою.
Аліменти стягуються в заявленому розмірі. Після проведення 50% відрахувань із заробітку (1/4+1/4) в розпорядженні відповідача залишатиметься сума, яка перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений чинним законодавством, тобто його права судом враховані.
Заперечення відповідача на позов ОСОБА_1 до уваги не взято, оскільки він протягом усього часу розгляду справи не надав суду жодного документального підтвердження про наявність у нього інших дітей, утриманців, що з нього проводяться стягнення за іншими виконавчими документами, доказів неможливості сплати аліментів в заявленому розмірі з інших підстав (неналежний стан здоров»я і ін.).
З огляду на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 правомірними, і відповідно до вищезазначених норм Сімейного кодексу України, такими, що підлягають задоволенню. Стягуються на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 та на утримання дружини ОСОБА_1 в заявленому розмірі. В межах суми платежу за один місяць стягнення аліментів допускається до негайного виконання.
Згідно п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
За ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави. На цій підставі з ОСОБА_3 в дохід держави стягується 551 грн. 20 коп.
Керуючись ст. ст. 79, 84, 180-183, 191 СК України, ст.ст. 10, 11, 30, 60, 88, 146, 212-215, 367 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, аліменти на користь ОСОБА_1, на утримання сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки від його заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26.08.2015 року - дати пред»явлення позову і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_9, аліменти на утримання дружини в розмірі ? частки його заробітку (доходу) до досягнення дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років, щомісячно, починаючи з 26.08.2015 року - дати пред»явлення позову і до 8.07.2017 року.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць виконати негайно.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 551 грн. 20 коп.
Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виключення відомостей, як про батька, із актового запису про народження дитини.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ Р. М. Марущак