Справа №2а-61/07
Справа №2а-62/07
Справа №2а-485/07
Справа №2а-486/07
Справа №2а-119/08
Справа №2а-120/08
29 лютого 2008 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Блажко І.О.
суддів - Андрієнко Г.В., Литвиненка І.Ю.
при секретарі - Матяш М.В.
з участю позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Міністерства фінансів України, Державного Казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України, Головного управління Державного казначейства в Полтавській області про стягнення щорічної грошової допомоги, -
Позивач ОСОБА_1 07.11.2007 року звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення суми недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги у 2003, 2004, 2005, 2006, 2007 роках в розмірі 5 013 грн. 75 коп. Зазначивши, що він відноситься до учасника бойових дій. Відповідно до ч.5 ст.12 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій щорічно до 5 травня повинна виплачуватися грошова допомога у розмірі п"яти мінімальних пенсій за віком. Оскільки така допомога йому була виплачена не в повному обсязі просив стягнути за 2003-2007 p.p. 5 013 грн. 75 коп.
Позивач ОСОБА_2 07.11.2007 року звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення суми недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги у 2003, 2004, 2005, 2006, 2007 роках в розмірі 7672 грн. 25 коп. Зазначивши, що він відноситься до учасника бойових дій - є інвалідом 3-ї групи, а з 2007 року 2-ї групи. Відповідно до ч.5 ст.12 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни щорічно до 5 травня повинна виплачуватися грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Оскільки така допомога йому була виплачена не в повному обсязі просив стягнути за 2003-2007 p.p. 7672 грн. 25 коп.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив зобов»язати Міністерство фінансів України виділити та перерахувати через Міністерство праці та соціальної політики України Головному управлінню праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації суму недоплаченої щорічної грошової допомоги за 2003-2007 роки в розмірі 5013 грн. 75 коп.
Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив зобов»язати Міністерство фінансів України виділити та перерахувати через Міністерство праці та соціальної політики України Головному управлінню праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації суму недоплаченої щорічної грошової допомоги за 2003-2007 роки в розмірі 7672 грн. 25 коп.
Відповідачі - Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Міністерство фінансів України, Державне Казначейства України, Міністерство праці та соціальної політики України, Головне управління Державного казначейства в Полтавській області в судове засідання своїх
представників не направили, будучи у встановленому законом порядку повідомлені про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин суду не подавали.
Крім того, Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, надало свої письмові пояснення по суті справи, в яких зазначило, що позивачами пропущено строк звернення до адміністративного суду згідно ст.99 КАС України та вважає позов безпідставним, а тому просить в задоволенні позову відмовити.
Головне управління Державного казначейства в Полтавській області надало суду заяву про слухання справи без участі їх представника.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача суб»єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч.2 ст.128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення позивачів, дослідивши докази у справі приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій. А тому відповідно до ч.5 ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком. (Статтю 12 доповнено частиною згідно ЗУ №367-14 від 25.12.1998 року).
Позивач ОСОБА_2 має статус інваліда війни П групи з 19.02.2007 року., а до цього - інваліда війни ПІ групи. А тому відповідно до ч.5 ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з 2007 року, а до цього у розмірі семи мінімальних пенсій за віком. (Статтю 12 доповнено частиною згідно ЗУ №367-14 від 25.12.1998 року).
Статтею 17-1 зазначеного Закону України встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 05 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв»язку або через установи банків пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Мінімальний розмір пенсій за віком протягом 2003-2007 років становив : у 2003 році - 47 ггш. 30 коп., у 2004 році - 92 грн. 45 коп., у 2005 році - 332 грн., у 2006 році -359 грн., у 2007 році - 410 грн. 06 коп.
При встановлені мінімального розміру пенсії за віком не було встановлено обмеження щодо можливості застосування мінімального розміру пенсії.
Змін до ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» в частині зменшення розміру одноразової допомоги не вносилось.
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року у справі №20-рп/2004 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.44, 47, 78, 80 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2004 рік» та конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.2, 3, 4 ст.78 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2004 рік», визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) ст.44 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2004 рік», якою встановлено, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги
відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 120 грн., інвалідам війни 3 групи здійснюється у розмірі 130 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі №6-рп за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.ст.29, 36, ч.1 ст.56, ч.2 ст.62, ч.1 ст.66, п.п.7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст.71, ст.ст.98, 101, 103, 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-У, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) ст.29 та п.13 ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 280 грн., інвалідам війни 2 групи здійснюється у розмірі 360 грн.
Вказані Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов»язковим до виконання на території України, остаточними.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 у 2003 році отримав 90 грн., у 2004 році - 120 грн., у 2005 році - 250 грн., у 2006 році - 250 грн., у 2007 році - 280 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 у 2003 році отримав 100 грн., у 2004 році - 130 грн., у 2005 - 270 грн., у 2006 році - 270 грн., у 2007 році - 360 грн.
Отримані розміри одноразової допомоги є меншими чим встановлені ч.5 ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
З огляду на Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права, реалізація особою права, що пов»язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 мають право на отримання коштів згідно ЗУ «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» і не можуть бути поставлені у залежність від бюджетних асигнувань.
Але виплата грошової допомоги для учасників бойових дій, інвалідів війни потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України.
Асигнування для головних розпорядників коштів щорічно затверджуються законом про Державний бюджет України. Згідно п.2 Указу Президента України «Про заходи щодо забезпечення наповнення Державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни від 28.02.1997 року №187 витрачання коштів органами виконавчої влади, їх структурними підрозділами, іншими організаціями, які фінансуються за рахунок Державного бюджету України, змінюється на підставі їх кошторисів доходів і видатків, які затверджуються у встановленому порядку.
Згідно з Порядком касового видання державного бюджету за видатками, затвердженим наказом Державного казначейства України від 22.01.2001 року №3, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за №104/5295 Порядком обслуговування державного бюджету за видатками, затвердженим наказом Державного казначейства України від 25.04.2004 року №89, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.06.2004 року за №716/9315, виділення коштів з державного бюджету здійснюється шляхом перерахування органами Державного казначейства на основі затверджених для цього кошторисів видатків бюджетних установ. Асигнування, що
передбачаються кошторисами, надаються головним розпорядникам бюджетних коштів, які здійснюють безпосередній розподіл коштів між відповідними установами.
Головним розпорядником виділених коштів для виплати разової грошової допомоги, передбаченої ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є Міністерство праці та соціальної політики України.
Тобто, захистити порушене право особи можливо лише через виділення з державного бюджету України органам Міністерства праці та соціальної політики України коштів для передачі позивачу.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
ОСОБА_1 отримував щорічну допомогу до 9 травня, а саме у травні 2003 року - 90 грн., у травні 2004 року - 120 грн., у травні 2005 року - 250 грн., у травні 2006 року - 250 грн. та у травні 2007 року - 280 грн., отже про порушення свого права він дізнавався кожний раз коли отримував щорічну допомогу.
ОСОБА_2 отримував щорічну допомогу до 9 травня, а саме у травні 2003 року - 100 грн., у травні 2004 року - 130 грн., у травні 2005 року - 270 грн., у травні 2006 року -270 грн. та у травні 2007 року - 360 грн., отже про порушення свого права він дізнавався кожний раз коли отримував щорічну допомогу.
Таким чином, позивачами пропущено строк звернення до суду в частині стягнення допомоги за період з 2003 по 2006 роки без поважних причин.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність зобов»язати Міністерство фінансів України виділити та перерахувати через Міністерство праці та соціальної політики України Головному управлінню праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації для виплати ОСОБА_1 недоплачену разову грошову допомогу за 2007 рік в розмірі 1770 грн. (410,06x5-280), ОСОБА_2 недоплачену разову грошову допомогу за 2007 рік в розмірі 2920 грн. 48 коп. (410,06x8-360) Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації - виплатити позивачам належні їм кошти.
Керуючись ст.64 Конституції України, ст.ст. 12, 17-1 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, ст.ст.7, 8, 9, 10, 11, 71, 159, 160-163 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Міністерства фінансів України, Державного Казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України, Головного управління Державного казначейства в Полтавській області про стягнення щорічної грошової допомоги задовольнити частково.
Зобов»язати Міністерство фінансів України виділити та перерахувати через Міністерство праці та соціальної політики України Головному управлінню праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації для виплати ОСОБА_1 недоплачену разову грошову допомогу за 2007 рік в розмірі 1770 грн., ОСОБА_2 недоплачену разову грошову допомогу за 2007 рік в розмірі 2920 грн. 48 коп.
Зобов»язати Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 одержані для виплати на його ім»я кошти недоплаченої разової грошової допомоги за 2007 рік у розмірі 1770 грн., ОСОБА_2 одержані для виплати на
його ім»я кошти недоплаченої разової грошової допомоги за 2007 рік у розмірі 2920 грн. 48 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити через пропуск строку звернення до суду.
У позові до Державного Казначейства України, Головного управління Державного казначейства в Полтавській області відмовити за безпідставністю.
Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про
апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про
апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або
ухвала суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання
апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після
закінчення апеляційного розгляду справи.