Справа № 1- 95
2008 рік
1 жовтня 2009 року. Теофіпольський районний суд Хмельницької області
В особі: головуючого - судді СТЕЦЮКА І.С.
при секретарі: С ОСОБА_1
з участю прокурора: КОСІК С.М.
та адвоката (адвокатів)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду (виїзному судовому засіданні ) в місті Теофіполі кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_2, який народився 24 травня 1989 року у с. В. Уголька Закарпатської області, проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, не працює, не військовозобов'язаного, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України;
ОСОБА_3, який народився 8 червня 1979 року у смт. Базалія Теофіпольського району Хмельницької області, проживає там же, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює, не одруженого, не військовозобов'язаного, в силу ст.. 89 КК України не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 355 КК України
Підсудний ОСОБА_2 у травні 2008 року разом із підсудним ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_4 смажили шашлики та розпивали спиртні напої у господарстві діда та баби підсудного ОСОБА_2, у смт. Базалія, де ніхто не проживав. Наступного дня підсудному ОСОБА_2 стало відомо що у будинку господарства його дядька розбите вікно і він зробив висновок, що розбити вікно міг ОСОБА_4 та його товариш. 15 липня 2009 року підсудний ОСОБА_2 у кафе «Олександр» що у смт. Базалія Теофіпольського району Хмельницької повідомив ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_5 розбив вікно і винен йому, ОСОБА_2, 900 гривень з відсотками але відмовляється їх сплатити про що, у присутності ОСОБА_3, по телефону повідомив і ОСОБА_4 і став вимагати від нього вказану суму грошей та погрожував фізичною розправою за відмову від виконання цієї вимоги, після чого періодично по телефону вимагав у потерпілого надання грошей та домовився про зустріч з ним під час якої потерпілий повідомив що буде «шукати» гроші однак така сума для нього занадто велика у зв'язку із чим ОСОБА_2 зменшив вимогу до 600 гривень і став вимагати виконання цієї вимоги у найкоротший строк. 26 липня на телефонний дзвінок ОСОБА_2, потерпілий повідомив що не знайшов грошей тому він, підсудний, 27 липня 2009 року повторно телефонував потерпілому з вимогою про надання грошей, при цьому домовився з потерпілим про зустріч 28 липня 2009 року у смт. Базалії під час якої потерпілий обіцяв передати гроші. 28 липня 2009 року підсудний ОСОБА_2, отримав смс- повідомлення потерпілого з проханням зателефонувати йому. У розмові по телефону вони домовилися про зустріч у кафе «Олександр», коли підсудний ОСОБА_2 ішов туди зустрів підсудного ОСОБА_3 з яким і прийшов у кафе де потерпілий передав йому 100 гривень двома копюрами по 50 гривень і повідомив, що решту грошей поверне пізніше а у якості застави може залишив підсудному ОСОБА_2 свій телефон. Однак через декілька хвилин ОСОБА_2 затримали працівники міліції.
Підсудний ОСОБА_3, якому зі слів підсудного ОСОБА_2 та із його телефонної розмови з ОСОБА_4 стало відомо про те, що потерпілий ОСОБА_4 винен йому, ОСОБА_2, 900 гривень. У зв'язку із цим взяв у ОСОБА_2 телефон та став вимагати від потерпілого виконання цієї вимоги та погрожувати фізичною розправою у випадку її невиконання. 28 липня 2009 року разом з підсудним ОСОБА_2 підсудний ОСОБА_3 прийшли у кафе «Олександр» у смт. Базалія де, як повідомив йому ОСОБА_2, потерпілий ОСОБА_4 буде віддавати борг. Біля 14 год. у кафе де під час розмови підсудного ОСОБА_2 з потерпілим останній повідомив що може дати тільки 100 гривень підсудний ОСОБА_3 підтримував вимогу ОСОБА_2 про повернення боргу та погрожував підсудному фізичною розправою за невиконання цієї вимоги.
Підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вину свою у вчиненні злочину визнали повністю. Із їх показань встановлено, що дійсно підсудний ОСОБА_2 вимагав у потерпілого ОСОБА_4 повернення боргу за нібито розбите ним вікно а підсудний ОСОБА_3 по телефону та в особистій розмові, з використанням погроз фізичною розправою, вимагав від потерпілого повернення боргу для ОСОБА_2 Підсудні підтвердили також те, що 28 липня 2009 року у кафе «Олександр» потерпілий у рахунок боргу передав ОСОБА_2 100 гривень та мобільний телефон.
Підсудний ОСОБА_2 показав також, що ніякого боргу перед ним потерпілий не мав а він вимагав у нього гроші з метою збагачення а підсудний ОСОБА_3 показав також, що був впевнений у тому, що у потерпілого є борг перед ОСОБА_2
У вчиненому розкаялися, просили їх суворо не карати.
Крім власного визнання вина підсудних повністю доведена показаннями потерпілого, іншими доказами у справі.
Так із показань потерпілого ОСОБА_4 встановлено, що підсудний ОСОБА_2 дійсно неодноразово вимагав у нього повернення боргу в сумі 900 а потім 600 гривень за нібито розбите ним вікно, при цьому він погрожував йому фізичною розправою у зв'язку із чим 28 липня 2009 він, потерпілий, у кафе «Олександр» у смт. Базалія передав підсудному ОСОБА_2 100 гривень та свій мобільний телефон як запоруку того що поверне залишок боргу грішми. Із показань потерпілого встановлено, що підсудний ОСОБА_3 також і по телефону і у розмовах неодноразово вимагав від нього повернення боргу підсудному ОСОБА_2 і також погрожував при цьому фізичною розправою.
Із показань потерпілого встановлено, що вікно у господарстві дядька підсудного ОСОБА_2 він не розбивав і ніякого боргу перед підсудним не мав.
Вина підсудних підтверджується також протоколом огляду місця події із встановлено, що потерпілий ОСОБА_4 дійсно передав підсудному ОСОБА_2 гроші та мобільний телефон у кафе «Олександр» в смт. Базалія; протоколами огляду та вилучення у підсудного ОСОБА_2 мобільного телефону та грошей в сумі 100 гривень, які йому передав потерпілий ОСОБА_4, протоколом огляду мобільного телефону потерпілого у якому збережені повідомлення підсудного ОСОБА_2 погрозливого характеру на його адресу; іншими доказами у справі.
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності суд приходить до висновку, що
вина підсудного ОСОБА_2 у протиправному вимаганні у потерпілого ОСОБА_4 грошей з погрозою насильства над ним а вина підсудного ОСОБА_3 у примушуванні потерпілого до виконання вимог підсудного ОСОБА_2 з погрозою насильства над потерпілим повністю доведена, а їх дії правильно кваліфіковані, відповідно по ч. 1 ст. 189 та ч. 1 ст. 355 КК України.
При призначенні підсудним покарання за вчинений злочин суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, обставини справи, особу підсудних.
Підсудний ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягується вперше, підсудні визнали вину і розкаялися у вчиненому, сприяли розкриттю злочину, характеризуються позитивно. Вказані обставини значно пом'якшують покарання підсудних.
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності суд приходить до висновку про те, що виправлення підсудних можливе без відбування ними призначеного покарання, а тому вважає можливим застосувати до них ст. 75 КК України.
Враховуючи тяжкість вчиненого суд приходить до висновку про те, що клопотання підсудного ОСОБА_2 про передачу його на поруки задоволенню не підлягає.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 від позову щодо стягнення з підсудних 1500 гривень на відшкодування шкоди заподіяної злочином відмовився і просив суд прийняти відмову від позову.
Приймаючи до уваги, що відмова від позову закону не суперечить, прав та законних інтересів інших осіб не порушує суд вважає необхідним прийняти відмову від позову.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, районний суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України а ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 355 КК України.
ОСОБА_2 по ч. 1 ст. 189 КК України а ОСОБА_3 по ч. 1 ст. 355 КК України призначити покарання у виді обмеження волі на строк один рік кожному.
На підставі ст. 75 КК України засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням із призначенням кожному іспитового строку один рік.
Відповідно ст.. 76 КК України покласти на засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженим залишити той же - підписку про невиїзд.
Речові докази у справі: мобільні телефони передати власникам, гроші в сумі 100 гривень передати потерпілому.
Вирок може бути оскаржений у Хмельницький апеляційний суд через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий
З оригіналом згідно:
Голова суду ОСОБА_6