ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 39/26428.09.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Смайл-Сервіс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “О'КЕЙ Україна”
про стягнення 362 760,94 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача: Кулієв М.К. (довіреність № Д-09/04-01/ЮР від 09.04.2008 р.)
Від відповідача: не з'явилися.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Смайл-Сервіс»(позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “О'КЕЙ Україна” (відповідача) про стягнення 362 760,94 грн. заборгованості за договором поставки № 242/08/07-ПТ від 31.08.2007 року. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 362 760,94 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач в порушення умов договору зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав в повному обсязі. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.09.2009 р. порушено провадження у справі № 39/264 та призначено справу до розгляду на 28.09.2009 р. о 14:00 год.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 28.09.2009 р., подав клопотання № 25/09-01 від 25.09.2009 р. про залучення доказів до матеріалів справи. Судом клопотання задоволено.
Представник позивача в судовому засіданні подав усне клопотання про долучення доказів на вимогу ухвали суду до матеріалів справи. Судом клопотання задоволено.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала про порушення провадження у справі надіслана за адресою, що зазначена в позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 33 пов. 13).
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/264 від 10.09.2009 р. направлена позивачу та відповідачу - за адресами, вказаними позивачем у позовній заяві, що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвал суду.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).
Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/264 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 28.09.2009 р. від останнього до суду не надходило.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
В судовому засіданні, призначеному на 28.09.2009 р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
31.08.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Смайл-Сервіс» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «О'КЕЙ Україна»(відповідач) було укладено договір поставки № 242/08/07-ПТ, відповідно до п. 1.1. якого, позивач зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених даним договором, та відповідно до замовлень відповідача поставляти товар, а відповідач в свою чергу зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених даним договором, приймати товар та оплачувати його вартість, за цінами вказаними в специфікації.
Поставка товару повинна була здійснюватися на підставі замовлень відповідача. Асортимент, ціна та інші характеристики товару повинні були визначатися в накладній, яка має відповідати замовленню відповідача (п. п. 1.2, 1.3., 1.4. договору).
Відповідно до п. 1.2. договору, поставка товару повинна була здійснюватися з метою його оптово-роздрібної реалізації відповідачем через мережу магазинів «О'КЕЙ».
На виконання умов договору поставки № 242/08/07-ПТ від 31.08.2007 р. позивач в період з 30.10.2007 р. по 10.06.2009 р. поставив відповідачу товар, що підтверджується відповідними видатковими накладними на загальну суму 2 886 557,11 грн. (копії видаткових накладних знаходяться в матеріалах справи).
Відповідно до п. 12.1, 12.2 договору, договір діє до 31 грудня 2007 р. і у випадку якщо за 30 днів до дати закінчення дії договору покупець не направить письмове повідомлення про припинення договору, він вважається пролонгованим сторонами на наступний календарний рік; така пролонгація не обмежена за терміном і може здійснюватися щорічно. Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що поставки продукції здійснювались за договором, який був пролонгований, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання).
20.08.2009 р. позивач цінним листом з описом вкладення направив відповідачу лист № 20/08-01 від 20.08.2009 р., яким просив відповідача підписати, поставити печатку і повернути примірник акту звірки взаємних розрахунків позивачеві. До листа позивач додав два примірники розгорнутого акту звірки взаємних розрахунків за договором поставки № 242/08/07-ПТ від 31.08.2007 р. станом на 14.08.2009 р. Однак, як вбачається із матеріалів справи, вищезазначений акт звірки взаємних розрахунків відповідачем підписаний не був.
Зібрані у справі докази свідчать про те, що відповідач частково розрахувався за поставлений товар, а тому заборгованість відповідача перед позивачем станом на день вирішення спору складає 362 760,94 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Наведене свідчить, що фактично між сторонами по справі укладений договір поставки (Договір № 242/08/07-ПТ поставки товару від 31.08.2007 р.), а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 ЦК України та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (ГК України) визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.
Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням положень п.8.2 Договору № 242/08/07-ПТ від 31.08.2007 р. строк виконання зобов'язань щодо оплати товару переданого згідно вказаних видаткових накладних станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 45 днів з моменту поставки товару, а згідно з п. 1.4 договору товар буде вважатись поставленим покупцю за умови, що сторони підписали товарно-транспортну, товарну накладну, яка засвідчує отримання товару покупцем, постачальник надав покупцю всі передбачені договором документи; постачальник поставив товар покупцю відповідно до вимог договору.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 362 760,94 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 3628,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «О'КЕЙ Україна»(01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченко, 33 пов. 13; ідентифікаційний код № 34356884; п/р № 26007201309185 в ЗАТ «ОТП Банк»м. Київ, МФО 300528), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Смайл-Сервіс»(49125, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Громадської війни, 4; код ЄДРПОУ № 32905535; п/р № 26008001005898 у ЗАТ «Хоум Кредит Банк»», МФО 307123) 362 760,94 грн. (триста шістдесят дві тисячі сімсот шістдесят гривень 94 коп.) основного боргу, 3628 (три тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.