Справа №2-1797/2007 p.
№2-124/2008 р.
Іменем України
11 лютого 2008 року. Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: судді Кобзія Б.І., при секретарі Сердюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1»як ОСОБА_2 в інтересах фізичної особи ОСОБА_3 до виконкому Крюківської районної ради м. Кременчука про визнання права власності на самочинну будівлю, -
ОСОБА_4"як C.O. в інтересах ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно, залишене після померлої 08.07.1996 року ОСОБА_5, а саме на житловий будинок літ. «А», житловий будинок літ. «Е-1, е», убиральню літ. «Б», огорожу літ. «№1, 2», колодязь літ. «К», що знаходяться по провулку Калиновому, 3 в м. Кременчуці.
В ході розгляду справи позивач змінила свої позовні вимоги і просила постановити рішення, яким визнати за ОСОБА_3 право власності на самочинне будівництво - житловий будинок по провулку Калиновому, 3 в м. Кременчуці, позначений на плані земельної ділянки садибного (індивідуального) житлового будинку літерами «Е-1, е».
В судовому засіданні позивач позов підтримала, суду пояснила, що її мати і довіритель ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5) ОСОБА_6 є дочкою ОСОБА_5. Крім матері у ОСОБА_5 є друга дочка - рідна сестра матері ОСОБА_7 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5) ОСОБА_8. Раніше ОСОБА_5, її чоловік ОСОБА_9 з обома дочками проживали в ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказане будинковолодіння належало на праві власності ОСОБА_10 Після його смерті в 1995 році його дружина ОСОБА_5 прийняла спадщину і стала власником вказаного будинковолодіння. Згідно технічного паспорту від 24.07.2007 року та свідоцтва про право на спадщину від 24.11.1995 року матері довірителя ОСОБА_3 ОСОБА_5 належало вищевказане домоволодіння, яке складалося з житлового будинку літ. «А», убиральні літ «Б», огорожі літ. «№1, 2», колодязю літ. «К». Крім того, в даному будинковолодінні знаходиться самовільно побудований будинок літ «Е-1, е», на який на даний час право власності не визнане.
Раніше на місці самовільно побудованого будинку стояв сарай, потім цей сарай був переобладнаний в літню кухню. На той час в даному будинковолодінні проживали ОСОБА_5 і ОСОБА_9 їх дочки ОСОБА_3 і ОСОБА_7 проживали за іншими адресами, мали свої сім»ї і житло. Позивач по справі ОСОБА_1»як Світана ОСОБА_2 - дочка ОСОБА_3 і онука ОСОБА_10 і ОСОБА_5 у 1986 році з двома малолітніми дітьми ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, вселилася в будинковолодіння діда і бабусі, оскільки особисте життя у неї не склалося, відбувся розвод з чоловіком, житла для проживання не було. ОСОБА_4»як C.O. з двома малолітніми дітьми стала проживати у літній кухні. Через відсутність житла із своєю матір»ю ОСОБА_3 вирішили перебудувати літню кухню на житлове приміщення. ОСОБА_9 і ОСОБА_5 дали згоду на таку перебудову. Перебудову вели самовільно, тривалий час. Більшу частину коштів у будівництво вкладала мати ОСОБА_4»як C.O. ОСОБА_3 Проти будівництва ніхто із родичів не заперечував. За цей час помер ОСОБА_10, право власності на будинковолодіння від нього перейшло його дружині ОСОБА_5 08.07.1996 року померла і вона. В шестимісячний термін спадкоємці - її дочки ОСОБА_3 і ОСОБА_7 звернулися в нотаріальну контору з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, але справу про оформлення спадщини до кінця не довели, оскільки в будинковолодінні уже існував самовільно побудований будинок літ. «Е-1, е» і потрібно було вирішувати ряд питань з оформленням права власності на нього. В подальшому ОСОБА_3 виїхала на постійне місце проживання в Російську Федерацію, де проживає і на даний час. В будинковолодінні № 3 по пров. Калиновому в м. Кременчуці з 1985 року і по даний час проживає вона - ОСОБА_1»як ОСОБА_13, її син ОСОБА_4»як ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, її дочка ОСОБА_14 (ОСОБА_1»як) ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, та малолітній син дочки ОСОБА_14
Денисович , ІНФОРМАЦІЯ_4. Всі вони користуються будинком літ. «Е-1, е». Що стосується будинку літ. «А», то в цьому будинку після смерті бабусі ОСОБА_5 ніхто не проживав, ніхто ним не користувався, будинок знаходиться у занедбаному стані через те, що не було своєчасно прийнято спадщину ОСОБА_3 та ОСОБА_15 і між останніми виникали суперечки з приводу спадкового майна. На даний час ОСОБА_3 як спадкоємець не претендує на будинок літ. «А», який залишився після смерті ОСОБА_5 і згодна з тим, щоб він дістався у спадщину ОСОБА_7 Що стосується будинку літ. «Е-1, е», то просить суд врахувати, що фактично будинок літ. «Е-1, е» був перебудований із сараю і літньої кухні за кошти ОСОБА_3 і з її безпосередньою участю для її дочки ОСОБА_4»як C.O. і дітей останньої. Сама ОСОБА_3 та її дочка ОСОБА_4»як C.O. і онуки на протязі багатьох років користувалися і користуються цим будинком, а тому є всі підстави для визнання за ОСОБА_3 права власності на даний будинок. Просить позовні вимоги задовільнити.
Представник 3-ї особи виконкому Крюківської районної ради м. Кременчука в судове засідання не з"явився, хоча про місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, письмово суду повідомив, що просить суд справу слухати без участі його представника, про що в матеріалах справи мається письмова заява.
Представник 3-ї особи другої Кременчуцької державної нотаріальної контори в судове засідання не з"явився, хоча про місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, письмово суду повідомив, що просить суд справу слухати без участі представника, про що в матеріалах справи мається письмова заява.
З особа ОСОБА_7 позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що ОСОБА_3 є її рідною сестрою. Будинковолодіння по провулку Калиновому, 3 в м. Кременчуці належало їх батькам ОСОБА_10 і ОСОБА_5 Після смерті матері вони з сестрою дійсно зверталися в нотаріальну контору з заявами про прийняття спадщини, але не змогли зібрати необхідні документи для її прийняття і питання зі спадщиною по теперішній час залишилося невирішеним. ОСОБА_7 з дитинства проживала в даному будинку, там вийшла заміж і народила дитину. В подальшому, ще до смерті батьків вона виселилася з вказаного будинку і по даний час проживає окремо. Підтверджує, що дійсно її сестра ОСОБА_3 та її дочка ОСОБА_7 за свої кошти перебудували літню кухню на житловий будинок і тривалий час в ньому проживали і проживають, їх батьки проти цієї перебудови не заперечували. Сама ОСОБА_7 ніякої участі в перебудові не приймала і під час проведення перебудови в будинковолодінні по провулку Калиновому, 3 в м. Кременчуці взагалі не проживала, однак не згодна з позовними вимогами, так як ОСОБА_3 і ОСОБА_1»як С. О. не питали її згоди на проведення перебудови літньої кухні.
Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_4»як С. О. в інтересах ОСОБА_3М, 3-ї особи ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, приймає до уваги слідуюче.
Позивач ОСОБА_4»як C.O. звернулась до суду як представник інтересів ОСОБА_3 Довіритель ОСОБА_3 (дошлюбні прізвища ОСОБА_5 та Дємєнтєєва) ОСОБА_6 є дочкою ОСОБА_5. Крім ОСОБА_3 у ОСОБА_5 є друга дочка - рідна сестра ОСОБА_3 ОСОБА_7 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5) ОСОБА_8. Раніше ОСОБА_5 та її чоловік ОСОБА_9 з обома дочками проживали в ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказане будинковолодіння належало на праві власності ОСОБА_10 Після його смерті в 1995 році його дружина ОСОБА_5 прийняла спадщину і стала власником вказаного будинковолодіння. Згідно технічного паспорту від 24.07.2007 року та свідоцтва про право на спадщину від 24.11.1995 року матері довірителя ОСОБА_3 ОСОБА_5 належало вищевказане домоволодіння, яке складалося з житлового будинку літ. «А», убиральні літ «Б», огорожі літ. «№1, 2», колодязю літ. «К». Крім того, в даному будинковолодінні знаходиться самовільно побудований будинок літ «Е-1, е», на який на даний час право власності не визнане.
Раніше на місці самовільно побудованого будинку літ «Е-1, е» стояв сарай, потім цей сарай був переобладнаний в літню кухню. На той час в даному будинковолодінні проживали ОСОБА_5 і ОСОБА_9 їх дочки ОСОБА_3 і ОСОБА_7 проживали за іншими адресами, мали свої сім»ї і житло. Позивач по справі ОСОБА_1»як Світана ОСОБА_2 - дочка ОСОБА_3 і онука ОСОБА_10 і ОСОБА_5 у 1986 році з двома малолітніми дітьми ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, вселилася в будинковолодіння № 3 по провулку Калиновому в м. Кременчуці зі згоди діда і бабусі, оскільки особисте життя у неї не склалося, був розірваний шлюб з чоловіком, житла для проживання не було. ОСОБА_4»як C.O. з двома малолітніми дітьми стала проживати у літній кухні. Через відсутність житла із своєю матір»ю ОСОБА_3 вирішили перебудувати літню кухню на житлове приміщення. ОСОБА_9 і ОСОБА_5
дали згоду на таку перебудову. Перебудову вели самовільно, тривалий час. Більшу частину коштів у будівництво вкладала мати ОСОБА_4»як C.O. ОСОБА_3 Проти будівництва ніхто із родичів не заперечував. За цей час помер ОСОБА_10, право власності на будинковолодіння від нього перейшло його дружині ОСОБА_5 08.07.1996 року померла і вона. В шестимісячний термін спадкоємці - її дочки ОСОБА_3 і ОСОБА_16 звернулися в нотаріальну контору з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, але справу про оформлення спадщини до кінця не довели, оскільки в будинковолодінні уже існував самовільно побудований будинок літ. «Е-1, е» і потрібно було вирішувати ряд питань з оформленням права власності на нього. В подальшому ОСОБА_3 виїхала на постійне місце проживання в Російську Федерацію, де проживає і на даний час. В будинковолодінні № 3 по пров. Калиновому в м. Кременчуці з 1985 року і по даний час проживає її дочка ОСОБА_4»як ОСОБА_13, онук ОСОБА_1»як ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, онука ОСОБА_14 (ОСОБА_1»як) ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, та малолітній правнук ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4. Всі вони користуються будинком літ. «Е-1, е». Що стосується будинку літ. «А», то в цьому бцдинку після смерті бабусі ОСОБА_5 ніхто не проживав, ніхто ним не користувався, будинок знаходиться у занедбаному стані через те, що не було своєчасно прийнято спадщину ОСОБА_3 та ОСОБА_15, між останніми виникали суперечки з приводу спадкового майна і за будинком ніхто не доглядав. На даний час ОСОБА_3 як спадкоємець не претендує на будинок літ. «А», який залишивя після смерті ОСОБА_5 і згодна з тим, щоб він дістався у спадщину ОСОБА_16
Що стосується будинку літ. «Е-1, е», то суд приймає до уваги те, що фактично будинок літ. «Е-1, е» був перебудований із сараю і літньої кухні за кошти ОСОБА_3 і з її безпосередньою участю для її дочки ОСОБА_4»як С. О. і дітей останньої. Ці доводи позивача нічим не спростовуються. Сама ОСОБА_3 та її дочка ОСОБА_4»як C.O. і онуки на протязі багатьох років користувалися і користуються цим будинком. Ці доводи позивача нічим не спростовуються і були підтверджені в судовому засіданні третьою особою по справі ОСОБА_7, яка підтвердила, що ОСОБА_3 є її рідною сестрою. Будинковолодіння по провулку Калиновому, 3 в м. Кременчуці належало їх батькам ОСОБА_10 і ОСОБА_5 Після смерті матері вони з сестрою дійсно зверталися в нотаріальну контору з заявами про прийняття спадщини, але не змогли зібрати необхідні документи для її прийняття і питання зі спадщиною по теперішній час залишилося невирішеним. ОСОБА_7 з дитинства проживала в даному будинку, там вийшла заміж і народила дитину. В подальшому, ще до смерті батьків вона виселилася з вказаного будинку і по даний час проживає окремо. Підтверджує, що дійсно її сестра ОСОБА_3 та її дочка ОСОБА_7 дійсно за свої кошти перебудували літню кухню на житловий будинок і тривалий час в ньому проживали і проживають. їх батьки проти цієї перебудови не заперечували. Сама ОСОБА_7 ніякої участі в перебудові не приймала і під час проведення перебудови в будинковолодінні по провулку Калиновому, 3 в м. Кременчуці взагалі не проживала.
Свою незгоду з позовними вимогами ОСОБА_16 мотивує лише тим, що її сестра ОСОБА_3 не питала її згоди на проведення перебудови літньої кухні. Однак, цей довід ОСОБА_7 не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки ОСОБА_7 на той час у вказаному будинковолодінні не проживала і права власності на нього не мала, а їх батьки, які були власниками будинковолодіння, проти перебудови літньої кухні в жиле приміщення не заперечували. Інших обгрунтувань своєї незгоди з позовом ОСОБА_7 суду не привела, доказів всупечеч позовним вимогам суду не надала.
Крім того суд враховує, що при будівництві вказаного будинку не було погіршено і житлових умов сусідів ОСОБА_17 і ОСОБА_18, що підтверджується відповідними заявами.
У відповідності до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно висновків санепідемстанції від 14.09.2007 року за № 0902\03-01 та головного державного інспектора з пожежного нагліду в Крюківському районі м. Кременчука від 14.09.2007 року за № 1234 вказана будівля відповідає вимогам санітарної та пожежної безпеки і вказані державні інстанції дають згоду на її узаконення та експлуатування.
При таких обставинах суд вважає, що позов ОСОБА_1"як ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до виконкому Крюківської районної ради м. Кременчука про визнання права власності на самочинну будівлю є обгрунтованим і підлягає задовільненню.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 328, 331, 376, 392 ЦК України, суд, -
ОСОБА_1»як ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до виконкому Крюківської районної ради м. Кременчука про визнання права власності на самочинну будівлю задовільнити.
Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, право власності на самочинне будівництво - житловий будинок по провулку Калиновому, 3 в м. Кременчуці, позначений на плані земельної ділянки садибного (індивідуального) житлового будинку літерами «Е-1, е».
Зобов»язати КП „Кременчуцьке МБТІ" зареєструвати на ім"я ОСОБА_3 право власності на самочинне будівництво - житловий будинок по провулку Калиновому, 3 в м. Кременчуці, позначений на плані земельної ділянки садибного (індивідуального) житлового будинку літерами «Е-1, е».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.