Рішення від 05.10.2009 по справі 13/68-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

05 жовтня 2009 р. Справа 13/68-09

за позовом:Фізичної особи підприємцем ОСОБА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 (м.Калинівка, АДРЕСА_1, Вінницька область)

до:Відкритого акціонерного товариства "Калинівський Агрохім", код ЄДРПОУ05487487 (22400, м.Калинівка, вул.Чкалова,1а)

про стягнення 239 745,60 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : ОСОБА_2, доручення

позивача : ОСОБА_3, доручення

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду вінницької області надійшла позовна заява Фізичної особи підприємцем ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Калинівський Агрохім" про стягнення 239 745,60 грн. боргу згідно договору №3 від 27.10.2008 року, що включає в себе 137 260,00 грн. - суми основного боргу, 16335,82 грн. - пені, 41178,00 грн. - штраф, 17181,33 грн. - інфляційних витрат, 15568,67 грн. - 15 % річних та 12221,78 грн. - процентів за користування чужими коштами.

Ухвалою суду від 25.08.2009 року було порушено провадження по справі та призначено до слухання на 22.09.2009 р. Однак в зв"язку з неявкою представника відповідача засідання було відкладено на 05.10.2009 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов'язок суду.

На визначену дату у судове засідання з'явились представники позивача.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, однак через канцелярію господарського суду Вінницької області надав відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 24.09.2009 р. №8869-8870.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував:

27.10.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №3, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов"язання надати послуги по збиранню сільськогосподарських культур, а відповідач - їх оплатити, за погодженою сторонами ціною.

Позивач свої зобов"язання по наданню послуг виконав в повному об"ємі, що підтверджується підписанням сторонами акту надання послуг від 03.11.2008 року, відповідно до якого позивач виконав послуги на загальну суму 137 260,00 грн.

Відповідно до умов договору п.4 термін розрахунків визначений 10 днів з моменту підписання сторонами акту надання послуг. Тобто відповідач до 13.11.2008 року повинен був виконати взяті на себе зобов"язання, а саме оплатити згідно умов договору виконану позивачем роботу.

Відповідач в порушення умов договору, розрахунки за надані послуги не провів, що і спонукало позивача звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача 137 260,00 грн. - суми основного боргу, 16335,82 грн. - пені, 41178,00 грн. - штрафу, 17181,33 грн. - інфляційних витрат, 15568,67 грн. - 15 % річних враховуючи наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по виконанню робіт згідно умов договору та дії відповідача по прийняттю даних робіт згідно акту надання послуг по збиранню сільськогосподарських культур від 03.11.2008 року , за визначеною ціною, свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України 2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею ст.551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, а також розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Доказами виникнення заборгованості відповідача є наявні в матеріалах справи обопільно підписані акт надання послуг по збиранню сільськогосподарських культур від 03.10.2009 р., акт звіряння розрахунків від 03.09.2009 р. та інші документи, надані позивачем на підтвердження своїх вимог.

Щодо вимоги позивача про стягнення 12221,78 грн. - процентів за користування чужими коштами, то суд вважає, що ця вимога, не може бути задоволена, в зв"язку з тим, що проценти за користування чужими коштами хоч і передбачені умовами договору, але в договорі сторонами не визначено розмір процентного відшкодування та не підтверджено належними доказами.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідач доказів щодо проведення розрахунків з позивачем суду не надав, при цьому ним було подано копію накладної №114а від 14.02.2009 р., як доказ погашення заборгованості, шляхом зарахування зустрічної вимоги на суму 17 564,35 грн. Однак умовами договору укладеного між сторонами не передбачена можливість погашення боргу шляхом зарахування зустрічних вимог сторін.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню відповідно до чинного законодавства та в межах заявлених вимог частково, а саме: 137 260,00 грн. - суми основного боргу, 16335,82 грн. - пені, 41178,00 грн. - штрафу, 17181,33 грн. - інфляційних витрат та 15568,67 грн. - 15 % річних за невиконання зобов"язань.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 12221,78 грн. - процентів за користування чужими коштами суд вважає недоведеними та необґрунтованими.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525-527, 551, 610, 623, 625 ЦК України, ст.4-3, 4-5, 22, 25, 28,30, 32, 34, 43, 49 ст.75, ст. 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, ст.ст. 173, 174, 193, ч.7 ст.530 ГК України -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Калинівський Агрохім" (код ЄДРПОУ 05487487, 22400, м.Калинівка, вул.Чкалова,1а) на користь Фізичної особи підприємцем ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, 22400, м.Калинівка, АДРЕСА_1, Вінницька область) 137 260,00 грн. - суми основного боргу, 16335,82 грн. - пені, 41178,00 грн. - штрафу, 17181,33 грн. - інфляційних витрат, 15568,67 грн. - 15 % річних, 2275,24 грн. -витрат на державне мито та 223,96 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 12221,78 грн. - процентів за користування чужими коштами - відмовити.

5. Рішення направити сторонам

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 05 жовтня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (22400, м.Калинівка, АДРЕСА_1, Вінницька область)

3 - відповідачу (22400, м.Калинівка, вул.Чкалова,1а)

Попередній документ
6233348
Наступний документ
6233351
Інформація про рішення:
№ рішення: 6233350
№ справи: 13/68-09
Дата рішення: 05.10.2009
Дата публікації: 24.01.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Вінницької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію