16 вересня 2009 р. № 14/55-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М.
суддівБарицької Т.Л.
Мирошниченка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуОСОБА_1
на рішення
відгосподарського суду Сумської області
10.02.2009
у справі№ 14/55-09
за позовомПриватного підприємства агрофірми "Юнаківка" (в особі ліквідатора Курбанова Н.В.)
доФізичної особи -підприємця ОСОБА_2
про
та за зустрічним позовом
до
провизнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2
Приватного підприємства агрофірми "Юнаківка" (в особі ліквідатора Курбанова Н.В.)
визнання договору дійсним та визнання права власності
у судовому засіданні взяли участь представники:
- скаржникаТрегубов О.В.
- позивачаКурбанов Н.В.
- відповідачаповідомлений, але не з'явився;
Рішенням господарського суду Сумської області від 10.02.2009 у справі № 14/55-09, в якому ухвалою господарського суду Сумської області від 11.03.2009 у справі № 14/55-09 виправлено описки, провадження у справі по первісному позову припинено на підставі п.1.1 ст.80 ГПК України; стягнуто з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства агрофірми "Юнаківка" (в особі ліквідатора Курбанова Н.В.) 85,00 грн. витрат зі сплати держмита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; зустрічний позов задоволено; стягнуто з Приватного підприємства агрофірми "Юнаківка" (в особі ліквідатора Курбанова Н.В.) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 85,00 грн. витрат зі сплати держмита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; визнано за Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 право власності на об'єкти, передані Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу №1 від 23.01.2009, укладеним між Приватним підприємством агрофірмою "Юнаківка" та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2, а саме : механічна майстерня 1963 р.в. інв.№244; автогараж легкових автомобілівінв.№3 та прибудований гараж інв.№241(вулиця Суджанська села Юнаківка); склад запчастин з прибудовою будівлі гаражів інв.№21; будівля заправки 1985 р.в. інв.№150(вулиця Суджанська села Юнаківка); критий тік інв.№107(вулиця Суджанська села Юнаківка); вагова з навісом інв.№90(вулиця Суджанська села Юнаківка); критий тік №1 інв.№106 літ."А-1"(вулиця Степова села Юнаківка) ; критий тік №2 літ. "Б-г"(вулиця Степова села Юнаківка); вагова з навісом інв. №92 (вулиця Степова села Юнаківка); ЗАВ-20 інв. №002 (вулиця Степова села Юнаківка).
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 09.06.2009 № б/н, скориставшись правом, наданим ст. 107 ГПК України, відповідно до положень якої, касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу Приватне підприємство агрофірма "Юнаківка" просить відмовити повністю в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 та залишити без змін рішення господарського суду Сумської області від 10.02.2009.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1, подана в порядку ст. 107 ГПК України, не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до приписів статті 107 Господарського процесуального кодексу України право касаційного оскарження надано, зокрема, особам, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав та обов'язків. При цьому, приписами статей 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України зумовлено, що касаційна інстанція має право скасувати рішення у справі, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо господарський суд припустився такого порушення процесуальних норм як прийняття рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі.
Зі змісту наведених приписів законодавства вбачається, що обов'язковою умовою задоволення касаційної скарги особи, яку не було залучено до участі у справі шляхом скасування рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення прийнятим рішенням прав та обов'язків такої особи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, предметом спору за зустрічним позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 до Приватного підприємства агрофірми "Юнаківка" (в особі ліквідатора Курбанова Н.В.) є визнання дійсним договору № 1 від 23.01.2009 та визнання права власності на об'єкти, передані Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу №1 від 23.01.2009, укладеним між Приватним підприємством агрофірмою "Юнаківка" та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2.
В підтвердження доводів касаційної скарги стосовно того, що рішення господарського суду Сумської області стосується прав та обов'язків ОСОБА_1, останній стверджує, що майно, яке є предметом даного спору належить йому на підставі акту приймання -передачі від 25.01.2008, а тому прийняте у справі рішення впливає на його права та обов'язки. При цьому, ОСОБА_1 не було залучено до участі у справі та не було повідомлено про час та місце розгляду справи.
Колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що скаржником не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням з огляду на наступне.
Набуття права власності унормоване главою 24 Цивільного кодексу України.
За приписами статті 328 цього Кодексу право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. У розумінні зазначеної норми право власності може виникати за наявності певних юридичних фактів (первісних та похідних). За первісних підстав власність виникає на річ вперше або незалежно від волі попередніх власників, а за похідними підставами власність на річ виникає з волі попереднього власника. Такими підставами є, зокрема, цивільні правочини.
Поняття та види правочинів унормовані статтею 202 Цивільного кодексу України. За приписами наведеної норми, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. За правилами цієї норми правочин є юридичним фактом та являє собою вольові дії спрямовані на досягнення певного результату, тобто є обставиною з настанням якої Закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин.
Згідно із ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Статтею 11110 ГПК України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.
Колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для визнання рішення господарського суду Сумської області від 10.02.2009 таким, що стосується прав та/або обов'язків ОСОБА_1, оскільки, звертаючись з касаційною скаргою в порядку ст. 107 ГПК України, скаржник не підтвердив свої доводи відповідними доказами згідно з приписами вищезазначених норм законодавства. Наданий Тягнирядном Олександром Васильовичем до касаційної скарги один лише акт приймання-передачі від 25.01.2008 не може свідчити про набуття скаржником права власності на нерухоме майно, зазначене в цьому акті.
Таким чином, подана в порядку ст. 107 ГПК України касаційна скарга ОСОБА_1 визнається судом касаційної інстанції необґрунтованою та такою, що не містить правових підстав для скасування рішення господарського суду Сумської області від 10.02.2009 у справі № 14/55-09.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 10.02.2009 у справі № 14/55-09 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
С.В. МИРОШНИЧЕНКО