про залишення позовної заяви без руху
24 жовтня 2016 рокум. Ужгород№ 807/1533/16
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до кредитної спілки "Говерла" про стягнення штрафу в сумі 17000,00 грн., -
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до кредитної спілки "Говерла" про стягнення штрафу в сумі 17000,00 грн.
Однак, подана позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України виходячи з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору. Однак, до позовної заяви такого документа не додано.
У позовній заяві, позивач просить відстрочити сплату судового збору, мотивуючи відсутністю коштів.
Розглянувши дане клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку, що таке є необґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI врегульовано правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 3674 судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 ст. 4 вказаного Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік" визначено, що розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2016 року становить 1378,00 гривень.
У відповідності до пп.7 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Звернені до суду позовні вимоги, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача є майновими.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача - кредитної спілки "Говерла" штраф у сумі 17000,00 грн. Отже, звернена позивачем до суду вимога є майновою.
Таким чином, розмір необхідної до сплати позивачем суб'єктом владних повноважень судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру повинен складати - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 1378,00 грн.
Згідно ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Майновий стан сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану.
Однак, позивачем не було надано суду жодних належних доказів на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 № 2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" постановлено рекомендувати суддям адміністративних судів Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України в Постанові від 05.02.2016 № 2 зазначає, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Також, Пленум Вищого адміністративного суду України в Постанові від 05.02.2016 № 2 вказує, що як зазначено у Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25 вересня 2015 року.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у своїй Постанові від 25.09.2015 зазначила, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується із позиціями Пленуму Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України.
Відтак, суд приходить висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 88 КАС України для відстрочення сплати судового збору. А тому, в задоволенні такого клопотання позивача слід відмовити.
Таким чином, позивачеві за подання до суду даного позову слід необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1378,00 грн.
Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - УК у м. Ужгороді, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610; банк отримувача - ГУ ДКСУ у Закарпатській області; код банку отримувача (МФО) - 812016; рахунок отримувача - 31210206784002; код класифікації доходів - 22030101; призначення платежу - "101"; _____"код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті"; "Судовий збір, за позовом ____ (зазначається ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)".
За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаного недоліку шляхом подачі до суду документа про сплату судового збору в розмірі 1378,00 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до кредитної спілки "Говерла" про стягнення штрафу в сумі 17000,00 грн. - залишити без руху.
Надати Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення вищезазначеного недоліку.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Т.В. Скраль