Справа: № 823/1103/16 Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.І.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
25 жовтня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.
За участю секретаря: Івченка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області площею 2,0 га кадастровий номер НОМЕР_1 у власність для ведення особистого селянського господарства, яка викладена в листі за № 6214/6-16 від 25.07.2016 року;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву від 07.07.2016 року ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області площею 2,0 га кадастровий номер НОМЕР_1 у власність для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду та прийняти відповідне рішення у відповідності до вимог законодавства.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.11.2015 року ОСОБА_2 подав до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаської області площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства.
Подана заява зареєстрована Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області 03.11.2015 року.
Позивач до поданої заяви додав: копію документа, що посвідчує особу (паспорт); копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; викопіювання з карти із зазначенням земельної ділянки.
11.12.2015 року ОСОБА_2 замовив виготовлення відповідного проекту землеустрою, уклавши з державним підприємством "Черкаський науково-дослідний інститут землеустрою" договір №722 у зв'язку з тим, що місячний строк розгляду заяви позивача сплинув 03.12.2015 року.
16.12.2015 року позивач подав відповідачу повідомлення про те, що ним замовлено виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності в адміністративних межах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області (за межами населеного пункту) Черкаської області площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства. До повідомлення позивачем додано копію договору №722 від 11.12.2015 року.
Вказане повідомлення зареєстровано відповідачем 16.12.2015 року об 11 год. 56 хв., після чого 16.12.2015 року о 12 год. 00 хв. зареєстровано лист відповідача №5800/0/300-15, яким позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв'язку з відмовою рішенням Білозірської сільської ради №3-19/VІІ від 26.11.2015 року в наданні такого дозволу.
Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, управління Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області висновком №8-28-0.5-772/15-16 від 03.02.2016 року відмовило позивачу в погодженні проекту землеустрою, посилаючись на відсутність у проекті рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Позивач повторно звернувся з клопотанням від 17.02.2016 року до управління Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області, повідомивши, що законом передбачено випадок виготовлення проекту землеустрою без надання такого дозволу, за умови пропуску органом влади місячного строку розгляду заяви позивача. Як наслідок, висновком №70/41-16 від 02.03.2016 року управління Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області погодило позивачу проект землеустрою.
За результатами проведення державної експертизи землевпорядної документації у висновку №467-16 від 21.04.2016 року Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області зазначено, що представлений проект землеустрою відповідає вимогам земельного законодавства та діючих нормативно-методичних документів, встановленим нормам і правилам. При цьому, в зауваженнях до проекту зазначено про необхідність врахування рішення Білозірської сільської ради №3-19/VІІ від 26.11.2015 року при прийнятті рішення про затвердження проекту.
Крім того, у судовому засіданні суд першої інстанції встановив, що 17.06.2016 року відомості про наведену земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру та присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1, про що позивачу видано витяг №НВ-7103828492016 від 17.06.2016 року.
07.07.2016 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про затвердження проекту землеустрою. До заяви позивачем додано проект землеустрою та витяг на земельну ділянку з Державного земельного кадастру.
Проте, листом №6214/6-16 від 25.07.2016 року Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області відмовило позивачу в затвердженні проекту землеустрою з посиланням на рішення Білозірської сільської ради №3-19/VІІ від 26.11.2015 року, а також на ту обставину, що наданий проект не містить рішення органу про надання дозволу на його розробку.
Не погодившись із рішенням відповідачів, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 116 Земельного кодексу України, зокрема частиною 1 передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірах для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Згідно ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відповідно до ч.1 ст. 15-1 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить: внесення у встановленому порядку пропозицій щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим законом, участь у державному регулюванні планування територій.
За змістом частини 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, у власність або у користування для всіх потреб.
Отже, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області мало право приймати рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою.
На виконання доручення віце-прем'єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Гройсмана В. Б. від 08.10.2014 року № 37732/0/1-14, наказом Держземагентства України № 328 від 15.10.2014 року «Про введення в дію рішень колегії Держземагентства України» введені в дію рішення колегії Держземагентства України від 14.10.2014 року (протокол засідання № 2) «Про обов'язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності» № 2/1.
Відповідно до пункту 2 рішення колегії № 2/1 «Про обов'язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності» начальники головних управлінь Держземагентства в областях, м. Києві за зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні, що надходитимуть з 15.10.2014 року, забезпечують обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою.
Відповідно до п.2 рішення сесії Білозірської сільської ради від 26 листопада 2015 року №3-19/УІІ відмовлено ОСОБА_2 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Білогірської сільської ради за межами населеного пункту в зв»язку з тим, що вказаний масив передбачений для надання учасникам АТО.
Колегія суддів враховує, що відмовляючи у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність позивачу Головне управління Держгеокадатру у Черкаській області врахувало вищезазначену відмову Білогірської сільської ради, так як відповідно до норм чинного земельного законодавства України, органи Держгеокадастру повинні враховувати позиції органів місцевого самоврядування у питаннях розпорядження землями сільськогосподарського призначення, тоді як без згоди відповідного органу місцевого самоврядування на території якого знаходиться земельна ділянка, дозвіл на розроблення проекту землеустрою чи затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є неможливим .
Також колегія суддів зазначає, що право на постійне користування земельною ділянкою може бути отримано особою після виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки та погодження цього проекту у порядку, визначеному законодавчими актами. Отримання дозволу на землеустрій передбачає перевірку органом виконавчої влади, наділеним повноваженнями контролю за земельним устроєм чи погоджується з наданням дозволу органу місцевого самоврядування, де знаходиться земельна ділянка.
Крім того, оскільки спірна земельна ділянка належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, то розгляд питання про надання дозволу чи відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність віднесено до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.
Так відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом)..
Отже, саме Головне управління виносить розпорядчий документ у формі наказу про передачу земельної ділянки у власність, документи на основі яких виданий такий наказ повинні відповідати вимогам чинного законодавства.
Наданий позивачем проект на затвердження такого рішення не містив, а отже він не відповідє вимогам чинного законодавства і не підлягає затвердженню
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області площею 2,0 га кадастровий номер НОМЕР_1 у власність для ведення особистого селянського господарства, яка викладена в листі за № 6214/6-16 від 25.07.2016 року, є протиправною, оскільки відповідач, відмовляючи затвердити проект землеустрою, діяв відповідно до вимог чинного законодавства, в межах наданих йому повноважень.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2016 року щодо задоволення позовних вимог є помилковою, так як прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду скасувати її та прийняти нову постанову.
Керуючись ст. ст. 41,160,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області задовольнити.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2016 року скасувати та ухвалити у справі нову постанову, якою у задовленні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Повний текст виготовлено: 26 жовтня 2016 року.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Троян Н.М.