Справа № 127/18686/16-ц
Провадження 2-к/127/12/16
21 жовтня 2016 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Король О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за клопотанням ОСОБА_1 про надання дозволу на примусове виконання ухвали про судовий наказ №2-2170 від 14.07.2014 року, постановленої судом Новобеліцького району м. Гомеля Республіки Білорусь про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітній дітей,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на примусове виконання ухвали суду про судовий наказ №2-2170 від 14.07.2014 року, постановленої судом Новобеліцького району м. Гомеля Республіки Білорусь про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітній дітей.
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав заперечення, в якому просив розглянути клопотання ОСОБА_1 за його відсутності, тому що він працює за межами України.
Відповідно до ст.395 ЦПК України його неявка за таких обставин не є перешкодою для розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ст.390 ЦПК України рішення іноземного суду визнається та виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду про судовий наказ №2-2170 від 14.07.2014 року судом Новобеліцького району м. Гомеля Республіки Білорусь вирішено стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Україна, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого в ОДО «Торговий альянс СВ» ресторан «Браво», посвідка на проживання СІ 0076390, видана ОВС адміністрації Новобеліцького района м. Гомеля 19 вересня 2011 року, особистий номер 3200377Н002VF5, аліменти в розмірі 33 відсотків заробітку та іншого доходу, але не менше 75 відсотків бюджету прожиткового мінімуму середньому на душу населення, щомісячно, на користь ОСОБА_1, проживаючої за тією ж адресою, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, починаючи з 12 липня 2014 року, і здійснювати їх стягнення до повноліття дітей.
Ухвала про судовий наказ вступила в силу 25 липня 2014 року.
Відповідно до ст. 51 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (ратифікованою Україною в 1994 році) кожна з Договірних Сторін на умовах, передбачених цією Конвенцією, визнає і виконує рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах, винесені на території інших Договірних Сторін.
Відповідно до ст. 53 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, клопотання про дозвіл примусового виконання рішення подається в компетентний суд Договірної Сторони, де рішення підлягає виконанню з відповідним переліком документів: рішення або його засвідчена копія, а також офіційний документ про те, що рішення набрало законної сили і підлягає виконанню або про те, що воно підлягає виконанню до набуття законної сили, якщо це не випливає із самого рішення; документ, з якого випливає, що сторона, проти якої було винесене рішення, що не прийняла участі в процесі, була в належному порядку і вчасно викликана в суд, а у випадку її процесуальної недієздатності була належним чином представлена; документ, що підтверджує часткове виконання рішення на момент його пересилання; документ, що підтверджує угоду сторін, по справах договірної підсудності.
Відповідно до ч.2 ст.394 ЦПК України до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З аналізу матеріалів вбачається, що наявні всі необхідні документи, умови дотримані.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, суд, що розглядає клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішення, обмежується встановленням того, що умови, передбачені цією Конвенцією, дотримані. У випадку, якщо умови дотримані, суд виносить рішення про примусове виконання. Отже, заявником при подачі клопотання дотримані умови, визначені ст. 53 зазначеної Конвенції. Підстави для відмови у задоволені клопотання відсутні.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999р. «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» у тому разі, коли рішення іноземного суду (арбітражу) постановлено щодо кількох боржників, частина яких не проживає (не перебуває) в Україні і не має на її території майна, суд розглядає питання про визнання й виконання цього рішення лише щодо боржників, які проживають (перебувають) на території України або мають там майно.
ОСОБА_2 зареєстрований та проживає на території України за адресою: АДРЕСА_1. Тому заявник ОСОБА_1 обґрунтовано подала клопотання про надання дозволу для виконання на території України зазначеного вище рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на примусове виконання ухвали про судовий наказ №2-2170 від 14.07.2014 року, постановленої судом Новобеліцького району м. Гомеля Республіки Білорусь про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітній дітей є обгрунтованим та підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 9 Конституції України, ст.ст. 51, 53, 54 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованою Законом України №240/94-ВР від 10.11.94 року, ст. ст. 17, 19, 81 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 10, 11, 209, 210, 390-397 ЦПК України,суддя
Клопотання задовольнити.
Визнати та надати дозвіл на примусове виконання ухвали про судовий наказ №2-2170 від 14.07.2014 року, постановленої судом Новобеліцького району м. Гомеля Республіки Білорусь, про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти в розмірі 33 відсотків заробітку та іншого доходу, але не менше 75 відсотків бюджету прожиткового мінімума в середньому на душу населення Республіки Білорусь, щомісячно, на користь ОСОБА_1, проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, починаючи з 14 квітня 2016 року, і до повноліття дітей.
Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя