Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 жовтня 2016 р. Справа №805/1564/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 11год.58хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Троянової О.В.
при секретарі Кудрі В.Г.,
за участю:
представника позивача Пархоменка О.В.,
представник відповідача не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Публічного акціонерного товариства "ГРЕТА"
до Донецької митниці Державної фіскальної служби
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №700020000/2016/000004/2 від 26 травня 2016 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №700020000/2016/00012 від 26 травня 2016р,
Публічного акціонерного товариства "ГРЕТА" (далі - позивач, ПАТ "ГРЕТА") звернулося до суду з адміністративним позовом до Донецької митниці Державної фіскальної служби (далі-Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №700020000/2016/000004/2 від 26 травня 2016 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №700020000/2016/00012 від 26 травня 2016р /а.с.4-8/.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що що між позивачем (покупець) та компанією "Bewi Styrochem Oy" м. Порвоо, Фінляндія (продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт №17/15-07 від 27.02.2015 року, за умовами якого поставлявся спінюваний полістирол марки К-750 загальною вартістю 391 875,00 Євро.
У квітні 2016 року на умовах вказаного контракту та доданої до нього Специфікації на митну територію України була ввезена партія спінюваного полістиролу марки К-750, за узгодженою сторонами ціною. 25.05.2016 року позивачем надано Митному органу для здійснення митного оформлення ввезеного товару митну декларацію №700020000/2016/002902 по ціні товару, визначеній на умовах контракту та доданої до нього Специфікації. Проте, відповідачем прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №700020000/2016/000004/2 від 26 травня 2016 року та видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №700020000/2016/00012 від 26 травня 2016 року.
Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення винесені відповідачем без законних на те підстав, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.
Просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №700020000/2016/000004/2 від 26 травня 2016 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №700020000/2016/00012 від 26 травня 2016р.
Представники позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав письмові заперечення проти позову та просив суд розгляд справи здійснювати без його участі. В своїх письмових запереченнях вказував, що у відповідності до ст.50 Митного кодексу України для нарахування митних платежів використовуються відомості про митну вартість товарів. Згідно вимог Митного кодексу України декларант зобов'язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Для митного контролю та митного оформлення митна декларація, прийнята Митницею до митного оформлення за реєстраційним номером 700020000/2016/002902. За результатами перевірки повноти та достовірності задекларованих даних виявлено факт можливого заниження позивачем митної вартості. Після проведеної консультації, Донецькою митницею прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості від 26.05.2016 р., яким визначено митну вартість за другорядним методом, згідно ст.64 МКУ з урахуванням наявної інформації про митну вартість товарів. У зв'язку з неможливістю подальшого митного оформлення товарів за митною вартістю, визначеною позивачем, митницею оформлено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 26.05.2016р. Зазначив, що Митнтий орган діяв правомірно, у відповідності до вимог діючого законодавства. Просив у задоволені позовних вимог відмовити позивачу в повному обсязі/а.с.130-144/.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач - Публічне акціонерне товариство "ГРЕТА" (код ЄДРПОУ 00153488), зареєстроване платником податку на додану вартість, місцезнаходження: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Чайковського, буд. 1/а.с.9-11/.
Відповідач - Донецька митниця Державної фіскальної служби є юридичною особою, органом державної влади.
Відповідно до ст. 11 Митного кодексу України ( далі - МК України) митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують, зокрема, такі основні завдання: як забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку; застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України; здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Згідно зі ст. 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на Митну службу України. Митна служба України є складовою частиною системи органів виконавчої влади України і складається з митних органів, митних організацій, а також спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України. Митними органами є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, спеціалізовані митні органи, митниці та митні пости.
Судом встановлено, що 27.02.2015року між Публічним акціонерним товариством "ГРЕТА" (покупець) та компанією "Bewi Styrochem Oy" м. Порвоо, Фінляндія (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №17/15-07, за умовами якого на адресу покупця поставлявся спінюваний полістирол марки К-750 загальною вартістю 391 875 Євро/а.с.21-24/.
Відповідно до умов п.4.2 зазначеного Контракту - ціна партії товару, що поставляється за цим контрактом, узгоджена сторонами і фіксується у відвантажувальній специфікації на кожну партію товару, яка є невід'ємною частиною контракту і направляється продавцем покупцеві за допомогою факсимільного або електронного зв'язку при завантаженні транспортного засобу. Ціна товару зазначена у специфікації на відвантаження не підлягає зміні. Поставка продукції здійснювалась продавцем згідно з Міжнародними правилами ИНКОТЕРМС в редакції 2010 року.
В квітні 2016 року на умовах вказаного контракту та доданої до нього специфікації на митну територію України ввезена партія спінюваного полістиролу марки К-750 за узгодженою сторонами ціною в 1100 євро за тону.
25.05.2016 року позивачем надано відповідачу для здійснення митного оформлення ввезеного товару митну декларацію №700020000/2016/002902 по ціні товару, визначеній на умовах контракту та доданої до нього Специфікації/а.с.160-161/.
До митної декларації позивачем надані наступні документи: міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 47612 від 01.04.2016 року, книжка МДП (Carnet TIR) XF.79348091 від 01.04.2016 року, банківський платіжний документ на товар № 4649583 від 22.03.2016 року, проформа інфойс №R15395 від 15.03.2016 року; рахунок - фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № СФ-0000096 від 05.04.2016 року, довідка № 30 від 04.04.2016 року про підтвердження вартості перевезення товару без страхування, рахунок-фактура (інвойс) № CD57461 від 01.04.2016 року, зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів № 17/15-07 від 27.02.2015 року доповнення до зовнішньоекономічного контракту додаток №7 від 09.12.2015 року, відвантажувальна специфікація №10 від 15.03.2016 року; технічний додаток №3 від 09.12.2015 року; договір №3110/14 від 31.10.2014 року про надання транспортно-експедеційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародном та внутрішнім сполученням, що укладений між ФОП Якуб та ПАТ «Грета»; інформація про позитивні результати здійснення санітарно - епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 01.04.2016 року; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2730 від 01.04.2016 року; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів. що не підлягають екологічному контролю) № 2730 від 01.04.2016 року; сертифікат про походження товару №5473140 від 01.04.2016 року; інші некласифіковані документи - заявка на транспортування №12 від 01.04.2016 року; 3 сертифіката якості до партії від 01.04.2016 року; технічна інформація б/н від 09.12.2015 року; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів № 633/05-70-60 від 05.04.2016 року; митна декларація країни відправлення № МRN 16FI000000242766E0 від 01.04.2016 року; попередня декларація № 700000000/2016/900610 від 01.04.2016 року; уніфікована митна квитанція МД-1 від 03.04.2016 року; лист компанії продавця «Вewi Styrochem Oу» від 19.08.2015 року/а.с.19-51/. Надання вищевказаних документів під час митного оформлення, сторонами не заперечувалась
За наслідками розгляду митним органом поданих документів складена картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №700020000/2016/000004/2 від 26 травня 2016 року, внаслідок чого згідно ст.55 Митного кодексу України винесено рішення про коригування митної вартості №700020000/2016/00012 від 26 травня 2016р. за 6-им другорядним методом,за яким значно збільшено вартість ввезеного товару/а.с.16,17/.
При здійсненні митних формальностей, як зазначено Митним органом, у поданих позивачем документах містяться певні розбіжності, які у нього викликають сумніви в достовірності інформації, зазначеної в них, зокрема, невірно визначено митну вартість, а саме:
- 1) проформа-інвойс R15395 від 15.03.2016 року не підписано продавцем(сумніви достовірності документа);
2) у інвойсі № CD 57461 від 01.04.2016 року продавцем визначено штраф 10 %, який не передбачено контрактом.
Позивач не погоджуючись із прийнятими рішеннями митного органу звернувся до суду із даним позовом.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4)безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно;6)розсудливо;7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правовідносини,що виникли між сторонами регулює Митний кодекс України.
Так, згідно ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу (ст.51).
Відповідно до ч.1, 2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право, зокрема, надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу (ст.52).
Згідно ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій ішостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ч.1-3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.1,2 ст.55 Митного кодексу України - рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ч.5. ст. 55 цього Кодексу декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Відповідно до ст.57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Так, 25 травня 2016 року відповідачем запропоновано позивачу надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, оформлений належним чином оригінал інвойсу, документи, що підтверджують витрати на страхування товарів, документи, що підтверджують транспортні витрати, призначення штрафу та його конкретний розмір, а також вплив якості товару на його вартість.
Також, в повідомленні відповідачем зазначалось про право декларанта - позивача надати додаткові документи за власним бажанням для підтвердження митної вартості товару відповідно до ч.6 ст.53 Митного кодексу України.
26.05.2016 року відповідно до повідомлення митного органу, декларант з'явився до Донецької митниці з письмовими поясненнями та листами, отриманими відповідно до свого звернення від компанії-продавця "Bewi Styrochem Oy" від 25.05.2016 року з поясненнями відносно низької ціни партії товару та відносно дійсності проформи-інвойсу №R15395 від 15.03.2016 року, відповідним документом про повну оплату транспортних витрат від 25.05.2016 року і з первинними докукментами, які підтверджують ціну товару, де відповідно до ч.5 ст.55 Митного кодексу України проведені усні консультації з участю сторін.
Зазначена обставина не заперечувалась відповідачем при надані письмових заперечень.
Незважаючі на надані додаткові пояснення та документи, відповідач відмовив позивачу у прийнятті митної декларації по заявленій декларантом ціні товару.
Стосовно того, що проформа-інвойс R15395 від 15.03.2016 року не підписано продавцем(сумніви достовірності документа), суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи проформа-інвойс R15395 від 15.03.2016 тільки печатка надана в електроному вигляді /а.с. 31/.
Сам інвойс підписаний продавцем як видно з самого документу має підпис та відбиток печатки та спростовує доводи відповідача в цій частині /а.с.34/.
Суд звертає увагу, що проформа- інвойс це попередній рахунок на оплату товару, який поставляє поставщик (відправник, виробник, фабрика, експортер).
Стосовно зазначення в рахунку - фактурі № CD 57461 від 01.04.2016 року користі в розмірі 10%, яка не передбачена контрактом, суд зазначає наступне. З пояснень представника позивача вбачається, що ставка 10 відсотків була вказана в рахунку - фактурі №57461 від 01.04.2016 року згідно вимог банку Skandinaviska Enskilda Banken, клієнтом якого є продавець. Обовязковою вимогою є те,що всім контрагентам в тексті інвойсу повинно бути зазначено - "штраф 10%". Тобто у разі прострочення контрагентом платежу з останнього стягується штраф у розмірі 10% від суми інвойсу. Проте, оскільки умовами контракту передбачена 100 відсоткова передплата за придбаний товар (п.5.2 Контракту), умови 10% штрафу в даному випадку не розповсюджуються на позивача.
Зазначені пояснення представника позивача також підтверджуються листом "Bewi Styrochem Oy" від 19.08.2015 року/а.ст. 49/.
Крім того, слід відмітити, що форма та текст інвойсу із зазначенням 10% штрафу були надані позивачу та складені продавцем товару.
Суд звертає увагу, що аналогічні обставини, щодо поставок інших партій товару за зовнішньоекономічним контрактом №17/15-07 від 27.02.2015року були встановлені постановами Донецького окружного адміністративного суду, ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду у справах № 805/2869/15-а позовом Публічного акціонерного товариства "Грета" до Донецької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №700020000/2015/000028/2 від 25.06.2015року, відмови у прийнятті митної декларації №700020000/2015/003847 від 24.06.2015року, у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, визнання недійсною картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №700020000/2015/00031 та № 805/860/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства "ГРЕТА" до Донецької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,між тими ж сторонами/а.с.52-73,111-118/.
Відповідно до ч.1 статті 72 Кодексу адмінінстративного суду України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Тобто, на підтвердження митної вартості товару позивачем надано митному органу первинні та інші документи, передбачені відповідними положеннями Митного кодексу України.
Відповідачем не наведено, яким чином витребувані ним у позивача документи можуть усунути сумніви у правильності визначення митної вартості, пов'язані з цифровим значенням статистичної вартості митної декларації країни - експортеру.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсно митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не довільні документи, з перелічених у статті 58 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач не довів, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, відсутність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей робить безпідставним витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості з боку митного органу.
Вказана правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду України в постанові від 31 березня 2015 року (справа 21-127а15).
Відповідно до ч.2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, вище викладене, позовні вимоги позивача про визнання протиправним і скасувати рішення Донецької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № 700020000/2016/000004/2 від 26 травня 2016 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №700020000/2016/00012 від 26 травня 2016 року підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністартивного судочинства України судові витрати, в сумі 1 378,00 грн., здійснені позивачем, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "ГРЕТА" до Донецької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №700020000/2016/000004/2 від 26 травня 2016 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №700020000/2016/00012 від 26 травня 2016р - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №700020000/2016/000004/2 від 26 травня 2016 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №700020000/2016/00012 від 26 травня 2016р.
Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "ГРЕТА" судові витрати у сумі 1 378(одна тисяча триста сімдесят вісім гривень)грн. за рахунок бюджетних асигнувань Донецької митниці Державної фіскальної служби.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 18 жовтня 2016 року.
Повний текст постанови складено та підписано 24 жовтня 2016 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Троянова О.В.