Справа № 140/1914/14-ц
"18" липня 2014 р. м. Немирів
Суддя Немирівського районного суду Вінницької області ЦАРАПОРА О.П. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до СВК «Поділля», с. Зарудинці, Немирівського району про виділення майна в натурі та про визнання права власності на майно,-
17.07.2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Немирівського районного суду з даним позовом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що її необхідно залишити без руху оскільки вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України з наступних підстав:
Відповідно до ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна зокрема містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, а також ціну позову.
В позові не зазначені докази в обґрунтування обставин, щодо наявності рішення зборів співвласників майнових паїв, про виділення із складу пайового фонду майна в натурі ОСОБА_1, із зазначенням способу виділення, та рішення про таке виділення, прийняте КСП «Поділля», як правонаступником СВК «Поділля»;
Крім того в позові не зазначені докази в обґрунтування обставин, щодо наявності сформованого Комісією з організації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування аграрного сектору економіки, списку осіб, які прийняли рішення отримати майно в індивідуальну власність, а також наявності рішення Комісії про загальну вартість майнових паїв осіб, які виявили бажання отримати паї в індивідуальну власність.
Також заявляючи вимоги про виділ в натурі частки нерухомого майна, в заяві позивача не має посилання на докази, які підтверджують таку обставину як можливість виділення в натурі належної частки позивачеві нерухомого майна як і не конкретизовано, які дії вчинив голова СВК «Поділля» із даним майном та які його дії порушують право позивача на власність.
В позовній заяві позивач посилається на норми, що регулюють правовий режим спільної часткової власності. Однак відповідно до ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Положення даної норми позивачем не враховане та питання про припинення спільної часткової власності та визнання права власності на частину майна не ставиться.
До матеріалів позову позивачем, як доказ долучено ксерокопії протоколів засідання комісії по розподілу розпайованого майна, які не завірені належним чином.
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 року затверджено Національний стандарт України „Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003. Пунктами 1.1, 5.26, 5.27 Стандарту визначено, що при видачі копії документів, які виходять від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, робиться відмітка про засвідчення копії, яка складається зі слів: „Згідно з оригіналом, назва посади, особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали, прізвище, дата засвідчення копії".
Використання факсимільного підпису при засвідченні копій документів не допускається. Підпис посадової особи, яка засвідчує копію документа засвідчується відбитком печатки підприємства, установи та організації, яка її видає.
Вказане стосується також інших документів доданих до матеріалів справи, які належним чином не завірені.
Крім того, позивач у позовній заяві просить суд зобов'язати, відповідача передати, виділити майно. Зобов'язати Немирівське ВРЕВ ДАІ України у Вінницькій області зареєструвати майно, дозволити його відчужувати, з чого вбачається, що заявлені позивачем вимоги носять зобов'язальний характер, однак відповідно до вимог ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України, лише позивач наділений правом визначити предмет та підстави позову, а не залишати їх на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 119 ЦПК України.
У відповідності до ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись, ст.ст.119,120,121 ЦПК України , суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до СВК «Поділля», с. Зарудинці, Немирівського району про виділення майна в натурі та про визнання права власності на майно, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, не більше п'яти днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: