Справа № 574/975/16-ц
Провадження № 2-о/574/168/2016
30 серпня 2016 року Буринський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Куцан В.М.
при секретарі Кошелєвій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за заявою за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Червонослобідська сільська рада в Буринському районі про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності їй сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, мотивуючи тим, що при його видачі в цьому документі було допущено помилку в написанні її прізвища, зазначено, що сертифікат і видано «ОСОБА_1», замість вірного «ОСОБА_1». Виправити цю помилку, шляхом внесення відповідних виправлень до сертифікату не є можливим, оскільки це не передбачено діючим законодавством. Встановлення цього юридичного факту їй необхідно для належної реалізації права на вказану земельну частку (пай).
Представник заявниці ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримав, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмовою заявою.
Представник заінтересованої особи в задоволенні заяви не заперечував, просив справу розглянути без його участі, про що повідомили суд листом.
Приймаючи до уваги, що сторони в судове засідання не явилися, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 серпня 2002 року Буринським РВ УМВС України в Сумській області заявниці був виданий паспорт серії НОМЕР_3, де її прізвище, ім'я, по батькові записано «ОСОБА_1» (а.с.3).
02 квітня 1996 року, на підставі рішення Буринської районної державної адміністрації від 22.03.1996 року №106 заявниці видано сертифікат на право на земельну частку (пай) у землі , яка перебуває у колективній власності САПТЗТ «Колос» розміром 3,58 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості) серії НОМЕР_2, в якому при написанні її прізвища допущена помилка, вказано, що цей державний акт видано «ОСОБА_1», замість вірного «ОСОБА_1» - як записано у паспорті та інших документах, що вбачається із сертифікату, трудової книжки заявниці, паспорту, свідоцтва на нерухоме майно, довідки відділу Держгеокадастру у Буринському районі (а.с.3,4,6-8).
Аналізуючи вказані обставини, у суду не викликає сумнівів наявність права заявниці на зазначену земельну частку( пай), так як фактично, паювання сільськогосподарських земель в Україні розпочалося після прийняття Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» №666/94 від 10.11.1994 року та Указу від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» №720/95.
Зокрема, згідно п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно із законодавством, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»).
Тобто відповідно до змісту статей 22,23 Земельного кодексу України ( 1990 р. N 561-XII) та Указу Президента України від 08.08.1995 року право на земельний пай у таких випадках особа набуває за наявності усіх трьох умов - перебування в членах КСП, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП Державного акта.
Судом встановлено, що заявниця була включена до відповідного списку осіб - членів колективного сільськогосподарського підприємства, однак в написанні її прізвища до пущена помилка.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Таким чином, даючи оцінку наведеним вище доказам, суд вважає сертифікат на право за земельну частку пай належить саме ОСОБА_1, а розбіжності у ньому в написанні її прізвища виникли через відхилення від орфографічних норм при міжмовному перетворенні.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про доведеність факту, який просить встановити заявниця та про необхідність задоволення заяви, оскільки від встановлення цього факту залежить реалізація її права на належну земельну частку (пай) і встановлення вказаного факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Керуючись ст. 5,6,10,15, 212, 234,235, ст.256 ЦПК України, суд -
Встановити факт про те, що сертифікат серії НОМЕР_2 на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності САПТЗТ «Колос» розміром 3,58 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), виданий «ОСОБА_1» Буринською районною державною адміністрацією 02.04.1996 року на підставі рішення №106 від 22.03.1996 року, належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків НОМЕР_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: