Справа № 761/37403/16-к
Провадження № 1-кс/761/22852/2016
26 жовтня 2016 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого Шевченківського управління поліції ГУ НП в м. Києві ОСОБА_2 про арешт майна, -
Слідчий Шевченківського управління поліції ГУ НП в м. Києві ОСОБА_2 , 25.10.2016 року звернувся до суду з клопотанням погодженим прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_3 , згідно якого просить накласти арешт на майно, яке було вилучено під час обшуку 21.10.2016 року за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції ГУ НП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100100007125 від 07.06.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
Кримінальне провадження №12016100100007125, зареєстроване за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, тому виникла необхідність у накладенні арешту на майно, оскільки, арешт накладається виключно на підставі рішення суду.
Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що воно підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. (ч. 2 ст. 171 КПК України).
22.09.2016 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 в приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , з метою вилучення підроблених документів та печаток банківських установ і підприємств ПАТ «Акцент-Банк», ПАТ «КБ «Приват Банк», ТОВ «Автокредит плюс».
Відповідно до матеріалів поданого клопотання, 21.10.2016 року в період часу з 08:30 до 20:30 год. за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено майно на яке слідчий просить накласти арешт, що підтверджується протоколом обшуку від 21.10.2016 року.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (ч. 5 ст. 171 КПК України).
Як вбачається зі змісту клопотання та протоколу огляду від 21.10.2016 року та враховуючи вимоги ч. 5 ст. 171 КПК України, а саме клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, тобто дане клопотання мало бути подано 23 жовтня 2016 року, а оскільки 23 жовтня 2016 року - це неділя (вихідний день), то 24 жовтня 2016 року, проте, слідчий ОСОБА_2 звернувся з цим клопотанням до суду, яке зареєстровано 25 жовтня 2016 року о 17 годині 03 хвилини, що підтверджує протокол автоматичного визначення слідчого судді, а тому слідчим пропущено строк для подачі клопотання до суду та не надано клопотання про поновлення пропущеного строку.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 131, 132, 163, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого Шевченківського управління поліції ГУ НП в м. Києві ОСОБА_2 про арешт майна - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя