26.10.2016
Справа № 642/5393/16-а
Провадження № 2-а/642/210/16
26 жовтня 2016 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді Гримайло А.М. за участю секретаря Сорокіній Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 3 роти 4 батальйону патрульної поліції УПП в м.Одеси лейтенанта поліції Ковальчук Ольги Петрівни про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, яким просить визнати дії інспектора патрульної поліції м.Одеси 3 роти 4 батальйону Ковальчук
Ольги Петрівни щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності
протиправними, визнати постанову серії ПС2 №087082 від 17 серпня 2016р. про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити. Згідно ст.23 ЦК України, в якості компенсації завданого морального збитку,
зобов'язати Управління патрульної поліції м.Одеси офіційно вибачитись перед
ОСОБА_1 , за непрофесійні протиправні дії
інспектора ПП ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він 17.08.2016 року він зупинився біля будинку №7 на Олександрівському проспекті праворуч на проїжджій частині для того, щоб винести і погрузити в машину свої речі, з квартири, двері під'їзду якої розташовано напроти місця де він зупинився. Декілька разів ходив до квартири, виносив речі та грузив їх у машину. Коли закінчив погрузку, до машини підійшла інспектор патрульної поліції м.Одеси 3 роти 4 батальону лейтенант поліції Ковальчук Ольга Петрівна і склала постанову про адміністративне правопорушення згідно п. 15.10 правил дорожнього руху України. Позивач попередив інспектора, що не згоден з накладенням штрафу і буде оскаржувати її дії. Позивач, посилаючись на вимоги КУпАП та ПДР України, вважає, що винесена відповідачем постанова є протиправною та незаконною, оскільки не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок відповідача про скоєння ним адміністративного правопорушення. Вказаним в постанові пунктом Правил заборонена зупинка на смузі для маршрутних транспортних засобів. Але, згідно правил дорожнього руху 17.1: «На дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі». Але смуга на якій зупинився позивач , не позначена відповідними знаками, а відтак немає жодних підстав стверджувати, що ця смуга для маршрутних транспортних засобів, що в свою чергу ставить під сумнів відповідність висновків інспектора патрульної служби дійсним обставинам справи.
Позивач в судове засіадння надав заяву з проханням розглядати справу без його участі, підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про що у справі маються поштові повідомлення, однак причину неявки суду не повідомив, письмових заперечень суду не надходило. Суд відповідно до ч.4 ст.128 КАС України розглядає справу за відсутністю відповідача.
Суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів, в порядку письмового провадження.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, згідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Як убачається з постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №087082 від 17.08.2016 року, о 12 год. 00 хв. на пр.Олександрівському 5 в м.Одеса, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Деу Сенс НОМЕР_1 , здійснив зупинку та стоянку на полосі руху виділену для проїзду маршрутного транспорту, чим суттєво завадив руху іншим учасникам руху, чим порушив п.15.10 ПДР України.
Відповідач притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.3 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 510 грн.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема ці дані встановлюються поясненнями свідків.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року №14 «про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту», а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
За приписами ст. 279 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення посадова особа досліджує докази, заслуховує пояснення особи, що бере участь у справі.
Виходячи із вищезазначених норм КУпАП, інспектор патрульної служби повинен був з'ясувати і розглянути в сукупності всі докази у справі, відібрати пояснення. Якщо ж інспектор патрульної служби під час розгляду справи був би не згоден з поясненнями позивача, він повинен надати їм відповідну оцінку або спростувати, керуючись ст.ст. 245, 252 КУпАП, оскільки закон, встановлюючи межі відповідальності, наділяє його функціями суб'єкта влади.
Позивач не визнає свою вину в інкримінованому правопорушенні та згідно з наданих доказів позивачем, на дорозі де він здійснив зупинку, тобто смуга, на якій зупинився, не позначена відповідними знаками 5.8 або 5.11, як того вимагає п.17.1 ПДР, а також при повороті з вул.Жуковського на Олександровський проспект в м.Одеса відсутній знак 5.10.1, який би попереджав про виїзд на вулицю зі смугою для маршрутних транспортних засобів. При відсутності дорожніх знаків 5.8 або 5.11 немає жодних підстав стверджувати, що на проїжджій частині існує смуга для маршрутних транспортних засобів.
Згідно ПДР України знак 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів».
Смуга призначена лише для транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами попутно із загальним потоком транспортних засобів.
Дія знака поширюється на смугу руху, над якою він встановлений. Дія знака, що встановлений праворуч від дороги, поширюється на праву смугу руху.
Так, згідно п.10.7.12 ПДР, Знак 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів» повинен застосовуватись для позначення смуги, призначеної для руху тільки транспортних засобів, що рухаються за установленими маршрутами, якщо рух такою смугою здійснюється попутно загальному потоку транспортних засобів. Знак 5.11 повинен установлюватись над позначеною смугою. Допускається встановлювати знак 5.11 праворуч від дороги, якщо він позначає праву смугу. Знак повинен повторюватись після кожного перехрестя протягом усієї ділянки дороги, де рух маршрутних транспортних засобів організовано відокремленою смугою.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте відповідач до суду не з'явився, об'єктивні докази правомірності свого рішення суду не надав.
Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, постанова не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Відповідачем не представлено суду жодних доказів, які б спростували доводи позивача, обставини відображені у постанові не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Позивач не надав ніяких доказів, які б свідчили про заподіяння йому матеріальної чи моральної шкоди фактом винесення відносно нього постанови про накладення штрафу. Те, що позивач у встановленому законодавством України порядку звернувся до суду за захистом свого права, не можна розцінювати як моральну шкоду.
За таких обставин позов в частині вимоги про відшкодування моральних збитків, шляхом офіційного вибачення, задоволенню не підлягає.
Також, суд відмовляє у вимозі про закриття провадження у справі, оскільки відповідно до ч.3 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень, а тому прийняття рішення щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення може лише орган чи повноважена особа, яка вирішує питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищенаведене суд вважає за необхідне визнати неправомірними дії відповідача щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення та скасувати постанову серії ПС2 №087082 від 17.08.2016 року по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. ст. 122 ч. 3, 251, 254, 255, 256, 280, 283, 293 КУпАП, ст.2, 6-10, 17, 71, 72, 122 ч.4, 128 ч.8, 158-163, 171-2, 255, 256 КАС України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 3 роти 4 батальйону патрульної поліції УПП в м.Одеси лейтенанта поліції Ковальчук Ольги Петрівни про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Визнати дії інспектора патрульної поліції м.Одеси 3 роти 4 батальйону Ковальчук
Ольги Петрівни з притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - протиправними.
Скасувати постанову серії ПС2 №087082 від 17 серпня 2016 р. про адміністративне
правопорушення та накладення штрафу в розмірі 510 грн. відносно ОСОБА_1 .
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Гримайло