Комінтернівський районний суд м.Харкова
Провадження № 2-з/641/83/2016 Справа № 641/3085/16-ц
24 жовтня 2016 року Суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Григор?єв Б.П. розглянувши заяву про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Територіальна громада м. Харкова в особі Виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -
В провадженні Комінтернівського районного суду м.Харкова знаходиться зазначена цивільна справа.
Представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить прийняти заходи забезпечення позову, а саме заборонити відповідачеві - ОСОБА_4 вчиняти дії щодо трикімнатної квартири № 15 за адресою: м. Харків провулок Зерновий № 1-А без узгодження з позивачем ОСОБА_1 наступні дії: надавати доступ до квартири іншим особам з метою проживання, здійснювати переобладнання та перепланування квартири.
В обгрунтування заяви зазначив, рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10.10.2011 року ОСОБА_1 було подовжено строк для прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_5 05.02.2014 року на заяву позивача про видачу свідоцтва про право на спадщину було відмовлено, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на квартиру, в зв*язку з чим вона звернулась з відповідним позовом. З того моменту коли його довірителю стало відомо про смерть спадкодавця і до теперішнього часу, спірна квартира перебуває у безпосередньому володінні Відповідача та її матері. З слів сусідів у вказаній квартирі після смерті спадкодавця з відома матері Відповідача постійно проживають невідомі особи, які користуються комунальними послугами (водопостачання та водовідведення, теплопостачання, обслуговування та утримання житла, вивіз сміття тощо ) та за користування якими не сплачують, тобто накопичуються борги. Невідомим є стан здоров'я цих осіб та умови на яких вони проживають. Враховуючи ту обставину, що вказані дії Відповідач та її мати здійснюють без узгодження з його довірителем, є підстави вважати їх такими, що можуть значно погіршити спадкове майно. Самовільні дії Відповідача щодо спадкового майна (вселення з метою проживання невідомих осіб, можливе переобладнання та перепланування тощо) можуть негативно вплинути на його вартість та прямо зачіпають інтереси мого довірителя. Враховуючи те, що спірна квартира знаходиться у безпосередньому володінні Відповідача і остання, шляхом вільного доступу може допустити вселення з метою проживання необмеженого кола осіб, її переобладнання та перепланування, а також зробити житло непридатним до використання у майбутньому, вважаю, що за таких обставин неприйняття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в подальшому або призвести до незворотніх наслідків.
Відповідно до вимог п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Так, згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У відповідності до 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Заява відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Заборонити Відповідачеві - ОСОБА_4 вчиняти щодо трикімнатної квартири № 15, за адресою: м. Харків, провулок Зерновий № 1-А без узгодження з Позивачем - ОСОБА_1 наступні дії:
- надавати доступ до квартири іншим особам для проживання;
-здійснювати переобладнання та перепланування квартири.
Виконання ухвали суду доручити Комінтернівському відділу держаної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.
Ухвала підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена в Апеляційний суд Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги або в порядку ч. 2 ст. 294 ЦПК України.
Оскарження ухвали про заборону відчуження не зупиняє її виконання.
Суддя -ОСОБА_6