"20" жовтня 2016 р. Справа № 922/2130/16
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.
при секретарі Кохан Ю.В.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №654 від 15.08.2016
ОСОБА_2, за довіреністю №743 від 22.09.2016
відповідача - ОСОБА_3, довіреність №5-Д від 15.10.15 року
третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЕЗОВКА", м. Харків (вх. №2428 Х) на рішення господарського суду Харківської області від 18.08.16 у справі № 922/2130/16
за позовом Приватного акціонерного товариства "КОЛОС.", смт. Пересічне, Дергачівський район, Харківська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЕЗОВКА", м. Харків
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Харків
про спонукання до укладання договору
Рішенням господарського суду Харківської області від 18.08.2016 у справі № 922/2130/16 (суддя Суслова В.В.) позов задоволено повністю. Визнано укладеним між Приватним акціонерним товариством "КОЛОС." та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕРЕЗОВКА" договір про експлуатацію під'їзної колії ТОВ "Березовка" при станції "Шпаківка" Південної залізниці, в редакції Приватного акціонерного товариства "КОЛОС.". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЕЗОВКА" на користь Приватного акціонерного товариства “КОЛОС.” 1378,00 грн. витрат на оплату судового збору.
Відповідач звернувся з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 18.08.2016 у справі № 922/2130/16, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах відмовити повністю. Судові витрати відповідач просить покласти на позивача.
Відповідач зазначає про відсутність підстав для укладання договору про експлуатацію під'їзної колії, посилаючись на необхідність встановлення обставин ведення господарської діяльності позивачем з березня 2016 року по теперішній час без укладання договору з відповідачем; можливість транспортування позивачем готової продукції іншим засобом або іншою залізничною колією (власно побудованою) без використання залізничної під'їзної колії ТОВ "БЕРЕЗОВКА" (ЗПК). Відповідач стверджує, що ЗПК є технічно непридатною для використання, а також посилається на наявність у позивача технічних умов на будівництво власної ЗПК. Відповідач вважає, що судом першої інстанції порушено ч. 3, 6 ст. 179, ст. 187 ГК України, заперечуючи при цьому обов'язковість укладання договору про експлуатацію під'їзної колії між сторонами у справі. Крім того, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції ст. 27 ГПК України в зв'язку з тим, що рішення у справі прийнято за відсутністю третьої особи та відсутністю письмових пояснень по суті спору та доказів про наявність у позивача іншого засобу реалізації свого права.
Третя особа надала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що всі питання, пов'язані з використанням, амортизацією залізничних під'їзних колій, щодо участі позивача та відповідача у ремонті та утриманні колій у всій випадках здійснюється безпосередньо між ними без участі залізниці. У зв'язку з відсутністю будь-яких взаємовідносин залізниці з ПрАТ "Колос." та ТОВ "Березовка" щодо перевезення вантажів залізничним транспортом, просить суд розглядати справу без участі залізниці з урахуванням викладеного.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 розгляд справи відкладено на 18.10.2016.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Позивач зазначає про те, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив докази в їх сукупності, правильно застосував норми ст.ст. 179, 187 ГПК України про обов'язковість для відповідача укласти з позивачем договір про експлуатацію ЗПК. Позивач вказує на те, що обов'язок відповідача укласти з позивачем договір про експлуатацію ЗПК пов'язаний з неможливістю реалізувати право власності на з/д гілку т інші об'єкти залізничної транспортної інфраструктури.
Відповідач надав доповнення до апеляційної скарги, в яких зазначає про те, що при вирішенні справи господарським судом невірно застосовано норми п. 6 ст. 179 ГПК України, як підстава для задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач може навантажувати та вивантажувати власну продукцію без проїзду через під'їзну колію відповідача.
Позивач також надав свої доповнення до заперечення на апеляційну скаргу щодо застосування норми ч. 6 ст. 179 ГПК України.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, Приватне акціонерне товариство “КОЛОС.” (позивач) є власником маслоекстракційного заводу по насінню соняшника загальною площею 11 740,2 кв.м. за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н, смт. Пересічна, вул. Центральна, б.1. Право власності на завод підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане 17.02.2012 року на підставі Рішення Виконкому Пересічанської селищної ради №22 від 16.02.2012 року.
Відповідно до доповнення до вищевказаного Свідоцтва на право власності на нерухоме майно, однією із складових частин маслоекстракційного заводу по насінню соняшника, входить, зокрема, з/д гілка (а.с.22).
Зазначена вище з/д гілка як складова частина маслоекстракційного заводу, є залізничною під'їзною колією, технічні характеристики якої визначені в Технічному паспорті залізничної під'їзної колії ПрАТ “КОЛОС.” та Технічному паспорті на з/д гілку смт. Пересічна, вул. Центральна, 1.
Відповідно до розділу 2 Технічного паспорту позивача колійне господарство позивача складається з чотирьох колій №№ 1, 2, 3, 4 з п'ятьма стрілочними переводами №№1, 2, 3, 4, 5; розгорнута довжина під'їзної колії становить 892,75 п.м.; на колії №1 установлені тензометричні двоплатформні 150 тонні ваги типу ВВ- И150Д1.4 для статистичного повагонного (повізково) зважування продуктивних вантажів в односторонньому і двосторонньому напрямках, також позивач експлуатує маневровий тепловоз ТГМ-23Б, який є власністю позивача та обслуговується змінним машиністом тепловоза і складачем поїздів позивача (а.с. 31-32).
Згідно ст. 12 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій та ст.ст. 64 - 77 Статуту залізниць України, затверджених Наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.00, на з/д гілку позивачем було складено:
- Інструкцію про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії ПрАТ КОЛОС.”, яка примикає до станції Шпаківка Південної залізниці (а.с.65-71).
- Місцеву інструкцію про порядок виїзду локомотива промислового підприємства ПрАТ “КОЛОС.” та пересування по коліях станції Шпаківка відокремленого підрозділу “Харківська дирекція залізничних перевезень” державного підприємства “Південна залізниця” (а.с 79-88).
Експлуатація з/д гілки позивача, подача та прибирання вагонів на гілку, відбувається на підставі договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії №3702 від 27.09.2013 року, укладеного між Позивачем та ДП “Південна залізниця” ( а.с 89-91).
При цьому під'їзна колія позивача безпосередньо не з'єднана із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією. Сполучення з/д гілки позивача із загальною мережею залізниць здійснюється через залізничну під'їзну колію, що перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕРЕЗОВКА” (відповідач).
З матеріалів справи також вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю “БЕРЕЗОВКА” є власником залізничної під'їзної колії загальною довжиною 5 024,8 п.м. (далі - ЗПК), що знаходиться за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Березівське, вул. Березівська, б. 1-Б. Право власності посвідчується Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 08.10.2013 року, реєстровий №4197, та зареєстровано на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 10484410, від 08.10.2013 року (а.с. 94).
Відповідно до розділу 1 Технічного паспорту залізничної під'їзної колії ТОВ “БЕРЕЗОВКА” на ст. Шпаківка Південної залізниці загальна довжина ЗПК складає 4 972,3 м. та до її складу входить, зокрема, ходова колія 1, від ізольованого етика маневрового світлофора МБ через стрілки 1, 2, 13, 5 до стика рамної рейки стрілочного переводу 5, загальною довжиною 3 363,3 п.м., примикає до ст. Шпаківка стрілочним переводом 13 до ділянки колії між стрілками 11 та 17. Межею під'їзної ходової колії 1 є сигнальний знак “Межа під'їзної залізничної колії”, який встановлено проти ізольованого стика маневрового світлофору МБ на відстані 4.2 м від вістря вістряка стрілки 9 по рамній рейці, також до колії 1 примикає під'їзна залізнична колія ПрАТ “КОЛОС.” стрілками №1 ПК20+84.00 та №2 ПК21+56,10, які є власністю ПрАТ “КОЛОС.”.
Таким чином, під'їзна колія відповідача взаємодіє, зокрема, з колією 1 - стрілочні переводи №1 та №2 , які є власністю ПрАТ “КОЛОС.”
З метою здійснення господарської діяльності ПрАТ “КОЛОС.” звернувся до ТОВ “БЕРЕЗОВКА” з листом від 22.01.2016 року № 50, та запропонував відповідачу укласти договір користування позивачем залізничною під'їзною колією.
У відповідь на отриманий лист, відповідач у своєму листі від 05.02.2016 року № 1-02, на вказану пропозицію відмовив, у зв'язку з відсутністю, на думку відповідача, внутрішньої волі позивача на укладення будь-якого договору користування ЗПК.
10.02.2016 року позивач вдруге звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір з користування ЗПК , однак відповідач відповіді на вказаний лист не надав
Зазначені обставини стали підставою звернення позивача до господарського суду з даним позовом, який обґрунтований положеннями ст.ст. 179, 187 Господарського кодексу України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язковість укладення договорів на експлуатацію під'їзної колії передбачено Законом України “Про залізничний транспорт”, Статутом залізниць України, "Правил обслуговування залізничних під'їзних колій". З урахуванням викладених обставин, та позиції Вищого господарського суду України, викладеній в п. 5.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України №04-5/278 від 23.12.2008 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з договорів на обслуговування залізничних під'їзних колій", з огляду на те, що під'їзна колія позивача примикає до під'їзної колії відповідача, і позивач не може отримати залізничні вагони на свої колії до місць навантаження-вивантаження інакше, як шляхом проїзду через ЗПК відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що укладення договору про експлуатацію ЗПК між позивачем та відповідачем є обов'язковим.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів повністю погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Приписами частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ч.ч. 3,6 ст.179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, зокрема, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору певних категорій суб'єктів господарювання .
Згідно ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону, і в інших випадках, встановлених законом , розглядаються судом.
Отже, за законом можливе спонукання до укладення договору за рішення суду за умови виникнення переддоговірного спору, якщо обов'язковість укладення договору прямо передбачена законом.
Обов'язковість укладення договорів на експлуатацію під'їзної колії передбачено, зокрема, Законом України “Про залізничний транспорт”, Статутом залізниць України, "Правил обслуговування залізничних під'їзних колій".
Норма ст. 1 Закону України “Про залізничний транспорт” встановлює, що під'їзні колії - залізничні колії, які призначені для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств, організацій та установ у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.
Відповідно до п. 64 Статуту залізниць України до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і як: належать підприємствам, підприємцям, організаціям та установам незалежно віл форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності; під'їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.
Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором; подача і забирання вагонів, а також маневрова робота на залізничних коліях, що належать підприємствам, здійснюються їх локомотивами (п.71 Статуту залізниць України).
Пунктом 73 Статуту залізниць України визначено порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія.
Згідно "Правил обслуговування залізничних під'їзних колій" договір про експлуатацію під'їзної колії і договір про подачу та забирання вагонів укладається терміном на п'ять років; для під'їзних колій, які обслуговуються власними локомотивами, порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються безпосередньо між контрагентом і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія, без участі залізниці (пп.2.2., 2.7. Правил).
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “БЕРЕЗОВКА” є власником залізничної під'їзної колії загальною довжиною 5 024,8 п.м. (далі - ЗПК), що знаходиться за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н, сщ. Березівське, вул. Березівська, б. 1-Б. Право власності посвідчується Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 08.10.2013 року, реєстровий №4197, та зареєстровано на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 10484410, від 08.10.2013 року (а.с. 94).
Також, факт належності ТОВ “БЕРЕЗОВКА” на праві власності під'їзної колії довжиною 5 024,8 п.м. (далі - ЗПК), що знаходиться за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н, сщ. Березівське, вул. Березівська, б. 1-Б встановлений постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 у справі № 922/4679/15, яка набрала законної сили.
З метою здійснення господарської діяльності ПрАТ “КОЛОС.” звернувся до ТОВ “БЕРЕЗОВКА” з листом від 22.01.2016 року № 50, та запропонував відповідачу врегулювати відносини з користування залізничною під'їзною колією шляхом укладання прямого договору між ТОВ “БЕРЕЗОВКА” (як власником колії) та ПрАТ “КОЛОС.” (як користувачем колії), а.с. 165, т. 1).
У відповідь на отриманий лист, відповідач у своєму листі від 05.02.2016 року № 1-02, на вказану пропозицію відмовив, у зв'язку з відсутністю, на думку відповідача, внутрішньої волі позивача на укладення будь-якого договору користування ЗПК (а.с. 167-168).
10.02.2016 позивач повторно направив відповідачу лист № 68 з проханням розглянути можливість врегулювання відносин з користування під'їзною колією шляхом укладання договору користування майном ТОВ “БЕРЕЗОВКА” (як власником колії) та ПрАТ “КОЛОС.” (як користувачем колії), а.с. 169, т. 1).
Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Як свідчать матеріали справи, на виконання вказаної норми ст. 181 Господарського кодексу України, позивач листом вих. №410 від 22.04.2016 року, направив відповідачу проект договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії, підписаний позивачем, у 2 примірниках, про що свідчать опис поштового вкладення, фіскальний чек, а також повідомлення про вручення (а.с. 171-174, т. 1).
Відповідач листом вих. №01-05 від 05.05.16 повідомив про те, що ТОВ “БЕРЕЗОВКА” було розпочато проведення ремонтних робіт у зв'язку з довготривалим неправомірним користуванням під'їзної колії. Також, відповідач повідомив про те, що після завершення ремонтних робіт ТОВ “БЕРЕЗОВКА” планується розпочати фінансово-господарську діяльність, пов'язану з використанням великого товарообороту на придбаній під'їзній колії, що, за твердженнями відповідача, унеможливлює надання її в експлуатацію третім особам (а.с. 175, т. 1).
Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ухиляється від встановлення прямих правовідносин з експлуатації ЗПК позивачем, як це визначено чинним законодавством України, що порушує права відповідача здійснювати господарську діяльність.
Так, матеріалами справи підтверджено, що Приватне акціонерне товариство “КОЛОС.” (позивач) є власником маслоекстракційного заводу по насінню соняшника загальною площею 11 740,2 кв.м. за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н, смт. Пересічна, вул. Центральна, б.1. на підставі Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане 17.02.2012 року на підставі Рішення Виконкому Пересічанської селищної ради №22 від 16.02.2012 року, а саме:
- будівля операторської до залізничних вагонів літ. Т-1, площею 9,6 кв.м..
- будівля залізнодорожного вивантаження літ. Ю-1, площею 53.0 кв.м..
- естакада №2 для трубопроводів олії під з/д завантаження,
- залізнодорожний термінал для розвантаження з/д вагонів,
- естакада для завантаження олії в з/д цистерни,
- естакада для завантаження шрота в з/д вагони,
- бункер шрота на з/д 337,
- з/д гілка.
Вказані вище будівлі та споруди призначені для обслуговування залізничного транспорту, а з/д гілка позивача є під'їзною колією, яка сполучається із ЗПК відповідача ОСОБА_5 для обслуговування зазначених будівель та споруд залізничної інфраструктури, а також подачі та забирання вагонів із залізничної станції на свою з/д гілку позивач повинен користуватися ЗПК відповідача. В свою чергу, подальше ухилення відповідача від укладення договору про експлуатацію ЗПК унеможливлює реалізацію позивачем права власності на такі об'єкти нерухомості.
Отже, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на необхідність встановлення обставин можливості здійснення позивачем господарської діяльності без використання залізничної під'їзної колії, оскільки обов'язок відповідача укласти з позивачем договір про експлуатацію ЗПК пов'язаний не з відсутністю у позивача можливості здійснювати господарську діяльність в цілому, а з неможливістю реалізувати право власності на з/д гілку та інші об'єкти залізничної транспортної інфраструктури.
Посилання відповідача на те, що ЗПК є технічно непридатною для використання не може вважатися підставою для відмови від укладення договору про експлуатацію під'їзної колії, оскільки позивач може самостійно здійснити такий ремонт ЗПК та підтримувати колію в належному технічному стані, відповідно до умов договору про експлуатацію ЗПК в редакції позивача, що визнається самим позивачем.
Також, наявність чи відсутність у позивача технічних умов на будівництво власної залізничної під'їзної колії не впливає на обов'язок відповідача укласти з позивачем договору на експлуатацію ЗПК відповідно до вимог ч. 6 ст. 179 ГК України.
Посилання відповідача на те, що він нібито пропонував позивачу укласти договір про користування ЗПК відповідно до листів №289 від 20.04.2015 та №514 від 04.08.2015 не можуть прийматися до уваги, оскільки на момент направлення вказаних листів ЗПК відповідача перебувала в законній експлуатації позивача відповідно до договору №2 про експлуатацію залізничної під'їзної колії від 01.07.2013, укладеного з ТОВ «БЕРЕЗІВСЬКІ МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ.».
Стосовно наведених відповідачем доводів про зміну відповідачем видів діяльності, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій, згідно з яким видами діяльності відповідача є вантажний залізничний транспорт, код КВЕД 49.29 (основний), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, код КВЕД 68.20.
Крім того, не може бути підставою для скасування рішення посилання відповідача на те, що рішення у справі прийнято за відсутністю третьої особи та відсутністю письмових пояснень по суті спору та доказів про наявність у позивача іншого засобу реалізації свого права.
Так, матеріали справи свідчать про те, що третя особа - ОСОБА_4 акціонерне товариство "Українська залізниця" була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду справи в суді першої інстанції (а.с.3, т. 2), але своїм диспозитивним правом на участь в судовому засіданні при розгляді справи не скористалась.
Колегія суддів звертає увагу, що у відзиві на апеляційну скаргу третя особа зазначає, що всі питання, пов'язані з використанням, амортизацією залізничних під'їзних колій, щодо участі позивача та відповідача у ремонті та утриманні колій у всій випадках здійснюється безпосередньо між ними без участі залізниці, а також посилається на відсутністю будь-яких взаємовідносин залізниці з ПрАТ "Колос." та ТОВ "Березовка" щодо перевезення вантажів залізничним транспортом.
Таким чином, відсутність третьої особи не впливає на вирішення даного господарського спору по суті та не спростовує висновків суду першої інстанції про наявність підстав для укладання договору експлуатації під'їзної колії між ТОВ “БЕРЕЗОВКА”, як власником колії та ПрАТ “КОЛОС.”, як користувачем колії.
Норма ч. 6 ст. 179 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.
Позивач є споживачем послуг відповідача, що також встановлено судовими рішеннями у справі №922/4679/15. Під'їзна колія відповідача взаємодіє, зокрема, з колією 1 - стрілочні переводи №1 та №2, які є власністю ПрАТ “КОЛОС.”, тобто у позивача відсутня можливість реалізації права власності на об'єкти нерухомості.
Відповідно до п. 5.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України №04-5/278 від 23.12.2008 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з договорів на обслуговування залізничних під'їзних колій" встановлено, що оскільки власники залізничних під'їзних колій здійснюють транспортне обслуговування підприємств, і їх залізничні під'їзні колії з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією, укладання власником під'їзної колії договору про транспортне обслуговування підприємств - контрагентів є обов'язковим.
ОСОБА_5 Президія Вищого господарського суду України роз'яснила. що умовою застосування ч. 6 ст. 179 ГК України є неможливість контрагента отримати залізничні вагони на свої колії до місць навантаження-вивантаження інакше, як шляхом проїзду саме через під'їзну колію власника, а не будь-яким іншим транспортом. В зв'язку з чим, помилковим є твердження відповідача про те, що можливість контрагента користуватися іншими видами транспорту (окрім залізничного) виключає застосування норми ч. 6 ст. 179 ГК України.
З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що даний господарський спір виник з приводу укладання договору про експлуатацію під'їзної колії, укладання якого є обов'язковим в силу закону - ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт, ст.ст. 71, 73 Статуту залізниць України, відповідно до вимог ч. 6 ст. 179 ГК України та позиції Вищого господарського суду України, з огляду на те, що під'їзна колія позивача примикає до під'їзної колії відповідача, і позивач не може отримати залізничні вагони на свої колії до місць навантаження-вивантаження інакше, як шляхом проїзду через ЗПК відповідача, позовні вимоги про визнання укладеним між Приватним акціонерним товариством "КОЛОС." та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕРЕЗОВКА" договору про експлуатацію під'їзної колії ТОВ "Березовка" при станції "Шпаківка" Південної залізниці у викладеній позивачем редакції, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.
Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування.
На підставі викладеного та керуючись статтями ст..ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЕЗОВКА", м. Харків залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 18.08.2016 у справі № 922/2130/16 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя Білецька А.М.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Істоміна О.А.