20.10.2016 р. Справа № 914/2676/16
Суддя О.З. Долінська,
Розглянувши матеріали
За клопотанням: Товариства з обмежено відповідальністю «Нексіа Пачолі» (вих. №2777 від 18.10.2016 року),
Боржник: Публічне акціонерне товариство «Концерн Хлібпром» (79035, Україна, м. Львів, вул. Хлібна, 2)
про: визнання рішення Арбітражного суду м. Москви від 16.12.2013 р. по справі №А40-79241/13 та приведення до виконання рішення Арбітражного суду м. Москви від 16.12.2013 р. по справі №А40-79241/13.
Встановила, що у прийнятті даного клопотання до розгляду слід відмовити, виходячи з такого.
18.10.2016р. до Господарського суду Львівська область (Україна) надійшло клопотання Товариства з обмежено відповідальністю «Нексіа Пачолі» (Російська Федерація) про визнання рішення Арбітражного суду м. Москви від 16.12.2013 р. по справі №А40-79241/13 та приведення до виконання рішення Арбітражного суду м. Москви від 16.12.2013 р. по справі №А40-79241/13.
Правове регулювання порядку розгляду зазначеного клопотання здійснюється нормами Європейської конвенції про визнання та приведення до виконання рішень іноземних арбітражів від 10.06.1958р., багатосторонньої угоди „Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності” ратифікованою 19.12.1992р. та підписаною Україною 20.03.1992р., конвенції „О правовой помощи и правовых отношениях по гражданским, семейным и уголовным делам” ратифікованої 10.11.1994р. та підписаної Україною 22.01.1993р., а також нормативно-правовими актами України.
Згідно статей 7-8 багатосторонньої угоди „Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності”, рішення, винесені компетентним судом однієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав у частині звернення стягнення на майно відповідача, підлягають виконанню на території іншої держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав органами, призначеними судом або визначеними законодавством цієї держави. Виконання рішення відбувається за клопотанням заінтересованої Сторони.
Відповідно до ст.53 конвенції „О правовой помощи и правовых отношениях по гражданским, семейным и уголовным делам”, клопотання про вирішення примусового виконання рішення подається в компетентний суд сторони, що домовляється, де рішення підлягає виконанню. Воно може бути подано до суду, який виніс рішення по справі у першій інстанції. Цей суд направляє клопотання суду, компетентному винести рішення по клопотанню.
Стягувач у своєму клопотанні посилається на приписи вищевказаних нормативно-правових актів.
Разом з цим, згідно ст.124 Госодарського процесуального кодексу України, підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 127 цього ж кодексу передбачено, що суди України виконують доручення іноземних судів щодо надання правової допомоги - вручення викликів до суду чи інших документів, допит сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, передані їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено, - дипломатичними каналам.
З аналізу вищевказаних приписів вбачається, що до компетенції господарських судів України не віднесено здійснення таких процесуальних дій, як визнання та приведення до виконання рішення іноземного суду.
Під визначеним міжнародними договорами України судовим порядком розгляду клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) розуміється порядок провадження в цивільних справах, встановлений ЦПК. Тому при розгляді зазначених клопотань повинні застосовуватися відповідні інститути ЦПК, які згідно із засадами цивільного судочинства забезпечили б права стягувача та боржника, об'єктивне, правильне і своєчасне вирішення питання.
Процесуальні правовідносини, які спрямовані на визнання та виконання рішень іноземних суддів в Україні врегулюванні у розділі VIII чинного Цивільно-процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.390 Цивільного процесуального кодексу України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника (стаття 392 Цивільного процесуального кодексу України).
Окрім того, для правильного застосування норм ЦПК України про визнання і виконання судових рішень мають значення і інші нормативні акти, Закон України «Про міжнародне приватне право», Закон України «Про виконавче провадження», тощо.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у прийнятті клопотання ТзОВ «Нексіа Пачолі» (вх. №2777 від 18.10.2016 року), згідно п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, так як таке не підлягає розгляду в господарських судах України.
З огляду на вищенаведене, на підставі Європейської конвенції про визнання та приведення до виконання рішень іноземних арбітражів від 10.06.1958р., багатосторонньої угоди „Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності” ратифікованою 19.12.1992р. та підписаною Україною 20.03.1992р., конвенції „О правовой помощи и правовых отношениях по гражданским, семейным и уголовным делам” ратифікованої 10.11.1994р. та підписаної Україною 22.01.1993р., ст.93 Цивільного кодексу України, ст.ст.390, 392 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Відмовити у прийнятті клопотання Товариства з обмежено відповідальністю «Нексіа Пачолі» (вх. №2777 від 18.10.2016 року) про визнання рішення Арбітражного суду м. Москви від 16.12.2013 р. по справі №А40-79241/13 та приведення до виконання рішення Арбітражного суду м. Москви від 16.12.2013 р. по справі №А40-79241/13.
Додаток: Клопотання з додатками на 9 арк. в адресу Товариства з обмежено відповідальністю «Нексіа Пачолі» (Російська Федерація).
Суддя Долінська О.З.