Апеляційний суд Житомирської області
Справа №295/17886/15-п Головуючий у 1-й інст. Гулак Н. А.
Категорія ст. 124 КУпАП Доповідач Кіянова С. В.
21 жовтня 2016 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:
судді судової палати у кримінальних справах ОСОБА_1,
за участю:
особи, яка притягнута
до адміністративної відповідальності ОСОБА_2,
потерпілого ОСОБА_3,
представника потерпілого ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Житомирі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 16 серпня 2016 року,-
Цією постановою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючу: ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючу лікарем, -
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрито провадження по справі в зв'язку із закінченням строків для накладення адміністративного стягнення.
В постанові суду зазначено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення АП1 №926334, 16.12.2015 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на перехресті вул. Коцюбинського та ОСОБА_5 в м. Житомирі, виїхала на заборонений сигнал світлофора (червоний) внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який рухався по вул. В.Бердичівська. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_2 - ОСОБА_6 просила закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строків для накладення адміністративного стягнення.
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 01.02.2016 року матеріали були направленні до Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення автотехнічного дослідження.
Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-автотехнічної експертизи № 130/16-25, для оцінки дій водія автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_2, з точки зору відповідності вимогам п. 8.7.3. е та п.8.10 ПДР України спеціальних знань в області авто техніки не потрібно (така оцінка може бути зроблена судом самостійно), а оцінити в категоричній формі дії водія автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_3 в даній дорожній обстановці з точки зору їх відповідності вимогам п.12.3 ПДР України в рамках даного дослідження не є можливим.
Дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку про винність ОСОБА_2, та закриття провадження по справі, оскільки на день розгляду справи закінчились строки для накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 38 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування вказаної постанови суду та закриття провадження у справі. Апелянт вважає постанову суду незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не наведено жодних доказів та мотивів визнання її винною. Також, вказує, що суд безпідставно не надав оцінки показам свідка ОСОБА_7 і взагалі не викликав свідків в судове засідання. Крім того, вважає, що в разі закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, суд зобов'язаний був закрити провадження по справі, а не розглядати її по суті.
В запереченні на апеляційну скаргу, яке надійшло від потерпілого ОСОБА_3, йдеться про необґрунтованість апеляційної скарги та залишення постанови суду без зміни.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2, яка підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів, доводи потерпілого ОСОБА_3 та його представника, які просили залишити постанову суду без зміни, вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Апеляційний перегляд справи відбувається за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, яка в судовому засіданні дала пояснення про те, що вона підтримує доводи своєї скарги, тим саме скориставшись своїм правом, яке передбачене ст. 268 КУпАП - дати пояснення. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 заявила про те, що їй не потрібен захисник.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення АП1 №926334 від 21.12.2015р. вбачається, що 16.12.2015р. близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_5, на перехресті вул. Коцюбинського та ОСОБА_5 в м. Житомирі, виїхала на заборонений сигнал світлофора (червоний), внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем НОМЕР_6, який рухався по вул. В.Бердичівська, чим порушила вимоги п. 8.7.3 е) Правил дорожнього руху. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, травмовані відсутні (а.с. 1).
Вказані в протоколі обставини також підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_8 (а.с. 4).
В засідання апеляційного суду за клопотанням представника потерпілого був викликаний свідок ОСОБА_8, який надав суду пояснення про те, що бачив як червоний автомобіль «ВАЗ 2108» під керуванням жінки (ОСОБА_9С.) виїхав на перехрестя на червоний сигнал світлофору, внаслідок чого сталась ДТП. Його показання аналогічні тим, що додані до протоколу.
Свідок ОСОБА_7, запрошений за клопотанням ОСОБА_9, в апеляційному суді надав пояснення, що в момент ДТП рухався по вул. Коцюбинського та бачив, що автомобіль «ВАЗ 2108» виїхав на перехрестя на зелений сигнал світлофору.
Апеляційний суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_7, оскільки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в нього не відбирались показання, а тому відсутні підстави вважати, що він був безпосереднім свідком даної ДТП.
Також, апеляційним судом було досліджено матеріали судово-автотехнічної експертизи № 130/16-25 від 09.06.2016 року. Згідно висновку експерта за результатами проведення вказаної експертизи, для оцінки дій водія автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_2, з точки зору відповідності вимогам п. 8.7.3. е та п. 8.10 ПДР України спеціальних знань в області авто техніки не потрібно (така оцінка може бути зроблена судом самостійно), а оцінити в категоричній формі дії водія автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_3 в даній дорожній обстановці з точки зору їх відповідності вимогам п. 12.3 ПДР України в рамках даного до дослідження не є можливим.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами доведено порушення ОСОБА_2 п. 8.7.3. е) Правил дорожнього руху України, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що в разі закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, суд зобов'язаний був закрити провадження по справі, а не розглядати її по суті, апеляційний суд вважає безпідставними.
Відповідно ст. 247 ч.1 п.7, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, вказане провадження було розпочато в межах строків накладення стягнення та постановою судді в даному провадженні була призначена експертиза за клопотанням захисника, то в даному випадку суд зобов'язаний був розглянути провадження по суті при надходженні результатів експертизи, що і було зроблено судом першої інстанції та на підставі ст. 38 КУпАП закрито провадження.
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 також не спростовують висновків судді і не впливають на їх правильність.
За таких обставин, постанова суду щодо ОСОБА_2 є законною та обґрунтованою, а тому не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 16 серпня 2016 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Житомирської області ОСОБА_1