Апеляційний суд Житомирської області
Справа №292/73/16-ц Головуючий у 1-й інст. Гуц О. В.
Категорія 47 Доповідач Товянська О. В.
19 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого: судді Товянської О.В.
суддів: Гансецької І.А., Кочетова Л.Г.
при секретарі: Кравчук Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО - ОСОБА_1» про розірвання договорів оренди земельних ділянок за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 31 травня 2016 року,
В березні 2016р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом. Просила розірвати договори оренди землі, укладені із ТОВ "АГРО-РЕГІОН ЖИТОМИР" 11.02.2011р., зареєстровані у Державному реєстрі земель 23.05.2011р. за №182540004000012 і № 182540004000060. В порушення умов укладених договорів, відповідач у 2013, 2014р.р. несвоєчасно сплатив орендну плату, а у 2015р. орендну плату не сплатив, що завдає значної шкоди її правам та інтересам, як землевласника. Письмова вимога до відповідача про дострокове припинення договорів оренди землі за взаємною згодою сторін, залишена відповідачем поза увагою.
Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 31 травня 2016р. у позові відмовлено. Додатковим рішенням Червоноармійського райсуду від 11 липня 2016р. стягнуто з ОСОБА_2 551,20грн. судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати, посилаючись на те, що відповідач систематично порушував взяті на себе зобов'язання.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником земельних ділянок, площею 3,1641 га і 3,1609га, розташовані на території Івановицької сільради Червоноармійського району Житомирської області (Державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 153472, кадастровий номер 1825481800:01:000:0165, серії ЯД 153473 кадастровий номер 1825481800:01: 000:0164 від 12.05.2008р., видані Червоноармійською райдержадміністрацією). 11 лютого 2011р. сторони уклали договори оренди зазначених земельних ділянок строком на 10 років (а.с.6-7,8-11). Договори оренди позивачка підписала без жодних застережень, погодившись зі строком, на який вони укладено, розміром і формою оплати орендної плати, умовами використання землі тощо.
Судом встановлено, що позивачка отримала орендну плату за 2013р. - 06.01.2014р., 2014р. - 21.04.2015р., 2015р. - 16.01.2016р. (а.с.12-15,66-67,77-78,95-104).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1,2 ст.651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст.ст.13, ч.ч.1,2 ст.21, ч.1 ст.24, ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст.24,25 цього Закону за умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу).
Відповідно до п.9 укладених сторонами договорів, орендна плата складає у грошовому виразі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки обумовленої в п.5 цього Договору або 554,10грн. на рік або 5 ц. зерна.
Згідно п.11 Договорів, орендна плата вноситься один раз на рік, не пізніше 30 грудня кожного року. П. 36 передбачено, що дія Договору припиняється, шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін ; рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другої сторони обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Матеріалами справи доведено, що сторонами при укладенні договору узгоджено порядок розірвання договору. Сторони договору не передбачили можливість дострокового його розірвання у разі затримки виплати орендної плати. Взаємна згода сторін на розірвання договору відсутня, тому спірний договір може бути розірваний судом лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
У правовому висновку Верховного Суду України у справі №6-146цс12 зазначено, що аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що у справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції залишив поза увагою положення п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України та дійшов помилкового висновку про те, що положення закону, які регулюють спірні правовідносини не вимагають систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди.
Позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів того, що Орендарем систематично не сплачується орендна плата.
На основі аналізу вказаних норм суд вважає, що положення закону, які регулюють спірні правовідносини, вимагають саме систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди, а не її затримки.
Пунктом 11 Договорів оренди земельної ділянки передбачено, що орендна плата вноситься один раз на рік ,не пізніше 30 грудня кожного року.
За умовами договорів оренди ( п.14) у разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, стягується пеня у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожний день прострочення. Проте такі позовні вимоги не були предметом судового розгляду. Сторони Договору домовились, що за затримку орендної плати у вигляді пені за кожний день затримки буде діяти п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, а саме сплата неустойки, тобто пені, а не п.1 ч.1 ст.611 ЦК України - припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, що спростовує доводи позивача про систематичну невиплату орендної плати, і таким чином порушень відповідачем права позивача в частині мирного володіння ним своїм майном судом не встановлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачкою не доведено факту систематичної несплати орендної плати та порушення вимог договорів оренди. При цьому, сама по собі незгода позивача на даний час зі строком дії договору, розміром орендної плати, індексацією, формою платежу, строками і порядком внесення, перегляду орендної плати, відповідальністю за її невиплату, не є підставою для дострокового розірвання договорів, оскільки позивачка з його умовами погодилась і підписала договір. Внесення наступних змін до цього договору проводиться в порядку, передбаченому п.34 договорів оренди.
Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313-315,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 31 травня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: