Справа № 296/8562/16-к
1-кс/296/3552/16
11 жовтня 2016 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , розглянувши клопотання про накладення арешту на майно, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників провадження,-
У провадженні СУ ГУ НП в Житомирської області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016060360000125 від 06.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.
Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим прокурором ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, яке було виявлено та вилучено 10.10.2016 року у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно положень ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. При цьому у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, всупереч вимог ст.171 КПК України у клопотанні відсутнє обґрунтування відповідності тимчасово вилученого майна критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, та до клопотання не додані документи на підтвердження того, що зазначені у клопотанні речі і документи є речовими доказами.
Згідно ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст.170-173, 309 КПК України,-
Клопотання про арешт майна повернути та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1