12 вересня 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кадєтова О.В., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Апеляційного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання неправомірними дій щодо нарахування заборгованості та зобов'язання здійснити списання коштів,
У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 20 жовтня 2014 року та 24 жовтня 2014 року між ним та публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») підписано заяви-анкети на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб - власників «Ощадних» рахунків. На підставі даних заяв банком на його ім'я було відкрито два розрахункові рахунки: № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.
Зазначав, що у період з 17 січня 2015 року по 19 січня 2015 року ним було здійснено кілька переказів на платіжну систему «Skrill».
20 січня 2015 року банком вчинено односторонній письмовий правочин до договорів на відкриття карткового рахунку, яким змінено тарифи на обслуговування електронного платіжного засобу та встановлено тарифи на рівні 30 % від суми операції.
Крім того, банком на підставі вищевказаного правочину йому була нарахована комісія на рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 134 537,67 грн та на рахунок № НОМЕР_2 у розмірі 46 751,67 грн по грошовим операціям, що здійснені у зазначений вище період.
Вважав встановлений банком тариф у розмірі 30 % від суми операції неправомірним, оскільки відповідач був зобов'язаний повідомити його не пізніше, ніж за тридцять календарних днів про такі зміни.
На підставі наведеного, просив суд визнати неправомірними дії ПАТ АБ «Укргазбанк» щодо нарахування заборгованості на відкриті на його ім'я рахунки у розмірі 134 537,67 грн та у розмірі 46 751,67 грн, зобов'язати банк списати дані кошти.
Справа переглядалася судами неодноразово.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24 листопада 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 листопада 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано неправомірним нарахування ПАТ АБ «Укргазбанк» ОСОБА_2 заборгованості по рахунку № НОМЕР_1 у розмірі 134 537,67 грн. Зобов'язано ПАТ АБ «Укргазбанк» списати з рахунку № НОМЕР_1 заборгованість у розмірі 134 537,67 грн. Визнано неправомірним нарахування ПАТ АБ «Укргазбанк» ОСОБА_2 заборгованості по рахунку № НОМЕР_2 у розмірі 46 751,67 грн. Зобов'язано ПАТ АБ «Укргазбанк» списати з рахунку № НОМЕР_2 заборгованість у розмірі 46 751,67 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ПАТ АБ «Укргазбанк», порушує питання про скасування рішення Апеляційного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року та залишення в силі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 листопада 2015 року, мотивуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що дії банку щодо прийняття одностороннього правочину та нарахування позивачу комісії за тарифом на рівні 30 % від суми операції є правомірними та передбаченими умовами договору.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, виходив з того, що у банка не було підстав для нарахування позивачу комісії за грошовими операціями здійсненими 17 та 19 січня 2015 року, оскільки банком за 10 банківських днів, як встановлено у договорі або за 30 календарних днів, як встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів» не було повідомлено ОСОБА_2 про те, що з 20 січня 2015 року застосовуватимуться нові тарифи на обслуговування електронного платіжного засобу.
Доводи касаційної скарги та зміст доданих до неї судових рішень не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.
На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити публічному акціонерному товариству «Акціонерний банк «Укргазбанк» у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання неправомірними дій щодо нарахування заборгованості та зобов'язання здійснити списання коштів.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ О.В. Кадєтова