Справа № 143/1852/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Бойко А. В.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
11 жовтня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М.
за участю:
секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,
позивача ОСОБА_2,
представника відповідача: Огородник Н. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Погребищенському районі Вінницької області на постанову Погребищенського районного суду Вінницької області від 15 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України у Погребищенському районі Вінницької області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у відновленні виплат пенсії, обмеження її розміру та зобов'язання вчинення певних дій,
Позивач в грудні 2015 року звернувся до Погребищенського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправними дії управління Управління ПФУ у Погребищенському районі Вінницької області щодо відмови у відновленні виплати пенсії за віком. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Погребищенському районі Вінницької області відновити позивачу з 25.06.2015 виплату пенсії за віком, яка призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Постанову звернути до негайного виконання. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму сплаченого судового збору розміром 487 грн. 20 коп.
Постановою Погребищенського районного суду Вінницької області від 15.01.2016 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Управління ПФУ у Погребищенському районі щодо відмови відновити виплати ОСОБА_2 раніше призначеної пенсії за віком.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Погребищенському районі відновити з 25.06.2015 виплату ОСОБА_2 пенсії за віком, яка призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору розміром 487 грн. 20 коп.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.
Позивач заперечив проти апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 04.07.2012 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Погребищенському районі як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На час призначення пенсії та по даний час позивач працює на посаді сільського голови Плисківської сільської ради.
18.12.2015 позивач звернувся до управлінні Пенсійного фонду України у Погребищенському районі з приводу поновлення виплати пенсії за віком, починаючи з 01.06.2015.
24.12.2015 листом управління Пенсійного фонду України у Погребищенському районі №330/11-18/11, позивачу призупинено виплату пенсії з 01.04.2015 згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02.03.2015 (далі - Закон №213-VIII) яка призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що з 25.06.2015 виплата пенсії, призначеної позивачеві відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підлягає відновленню, у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.
Пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" № 2493-III від 07.06.2001 (далі - Закон № 2493-III) вказано, що дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Статтею 21 Закону № 2493-III зазначено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування, виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і посад. Пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу, за рахунок внесків до Пенсійного фонду України, що сплачуються відповідно до закону.
Таким чином, посадові особи органів місцевого самоврядування в частині оплати праці та пенсійного забезпечення прирівнюються до державних службовців відповідних категорій.
В силу вимог ч. 7 ст.21 Закону № 2493-III (в редакції, що діяла до 01.04.2015) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Пенсія в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.
З 01.04.2015 набрав чинності Закон № 213-VIII, яким внесено зміни до ряду законів, зокрема до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Відповідно до п. 9 Закону № 213-VIII, частину сьому статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються". Таким чином з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року існувала пряма заборона на виплату пенсій посадовим особам місцевого самоврядування, до яких відноситься і позивач.
Крім того, п. 17 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VІІІ від 24.12.2015 (далі - Закон №911-VІІІ) вказану норму викладено в іншій редакції: "У частині сьомій статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" цифри і слова "1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року" замінити цифрами і словами "1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року".
Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Закону №911-VIII, цей Закон набирає чинності з 01 січня 2016 року.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №213-VIII зазначено, що порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.
Отже, під час розгляду даної справи застосуванню підлягає спеціальний закон, який регулює правовідносини пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців та прирівняних до них осіб - посадових осіб органів місцевого самоврядування, яким є, зокрема, Закон № 213-VIII.
Враховуючи те, що позивач по даний час працює на посаді сільського голови Плисківської сільської ради, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач з урахуванням приписів Закону №213-VIII та Закону №911-VIII правомірно не здійснював позивачу виплату пенсії.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової, про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Погребищенському районі Вінницької області задовольнити повністю.
Постанову Погребищенського районного суду Вінницької області - скасувати та прийняти нову.
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 19 жовтня 2016 року.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сторчак В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М.