Провадження №22-ц/790/4043/16 Головуючий 1-ї інстанції - Сватіков А.В.
Справа №642/7576/15-ц Доповідач - Довгаль А.П.
Категорія: договірні
11 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Довгаль А.П.
суддів - Коваленко І.П., Костенко Т.М.
при секретарі - Щегельському Д.О.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 січня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (надалі - ПАТ «КБ «Надра» або Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 (відповідач-1), ОСОБА_3 (відповідач-2), ОСОБА_1 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4), в якому просило стягнути солідарно з відповідачів-1,2,3,4, заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 956 117,32грн., а також вирішити питання про судові витрати.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 22.03.2007року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» (правонаступником якого є - ПАТ «КБ «Надра») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №6/4/31/2007/840-К/12 (надалі - кредитний договір), згідно умов якого Банк надав відповідачу-1 кредитні кошти у тимчасове користування в сумі 63 900,00дол. США зі сплатою 12,49% (відсотків) річних, строком до - 20.03.2037року. З метою забезпечення взятих позичальником зобов'язань за кредитним договором, 22.03.2007року та 31.01.2014року між Банком,з однієї сторони, та відповідачами-2, 3, 4, з іншої сторони, були укладені договори поруки №6/4/31/2007/840-П/9, №1 та №2, згідно яких останні зобов'язалися відповідати перед Банком за невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором. Взяті на себе зобов'язання за договором кредиту Банк виконав у повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитні кошти, але ОСОБА_2 свої зобов'язання належним чином не виконував, повернення кредиту та відсотків не проводив, у зв'язку з чим станом на 13.08.2015року виникла заборгованість на загальну суму 91 469,79дол. США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 1 956 117,32грн. і складається: заборгованості за кредитом - 52 707,52дол. США, що в еквіваленті становить 1 127 174,61грн.; заборгованості по відсоткам - 36 908,98дол. США, що в еквіваленті становить 789 313,01грн. та пені - 1 853,12дол. США, що в еквіваленті становить - 39 629,70грн.
В судове засідання суду першої інстанції представник позивача ПАТ КБ «Надра» не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, заявлені ними вимоги підтримав та не заперечував проти ухвалення у справі заочного рішення.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 26 січня 2016 року позов ПАТ «КБ «Надра» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Надра» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 956 117,32грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою цього ж суду від 29.04.2016року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати, справу передати на новий розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на неповне з'ясування обставин справи, які суд вважав встановленими, та на неналежну оцінку наданим доказам.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд з'ясовує чи були враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти); якими доказами мотивовано рішення, належними чи допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримані та правильно застосовані норми матеріального й процесуального права.
Судовим розглядом встановлено, що 22.03.2007року між ВАТ «КБ «Надра» (правонаступником якого є - ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №6/4/31/2007/840-К/12, відповідно до умов якого Банк надав йому кредитні кошти у тимчасове користування в сумі 63 900,00дол. США, на строк до 20.03.2037року, зі сплатою 12,49% річних за користування кредитом.
22.03.2007року з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за договором кредиту між Банком, з однієї сторони, та ОСОБА_3, з другої сторони, (поручителем-1) було укладено договір поруки №6/4/31/2007/840-П/9.
31.01.2014року між Банком та ОСОБА_2 було укладено Додатковий договір про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору від 22.03.2007року. У цей же день, тобто 31.01.2014року між Банком та поручителем-1 укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень №1 до Договору поруки №№ 6/4/31/2007/840 - П/9 від 22.03.2007 року.
31.01.2014року між Банком та ОСОБА_1 (поручитель-2) був укладений договір поруки №1.
31.01.2014року між Банком та ОСОБА_4 (поручитель-3) був укладений договір поруки №2.
27.05.2014року між Банком та позичальником укладено Додатковий договір про внесення змін та доповнень №2 до кредитного договору від 22.03.2007року. Сторони домовились, що на період пільгового періоду (6 місяців з дати укладання цього додаткового договору) для розрахунків процентів за користування кредитними коштами встановлюється пільгова процентна ставка в розмірі 11,0 % річних.
Відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за договором кредиту виконував не належним чином, в результаті чого станом на 13.08.2015року за ним та його поручителями рахується заборгованість в сумі 1 956 117,32грн., яка складається: заборгованість по кредиту - 1 127 174,61грн.; заборгованість по відсоткам - 789 313,01грн.; заборгованість по пені - 39 629,70грн.
На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №113 від 05.06.2015року «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», в ПАТ «КБ «Надра» розпочалась процедура ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку.
Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу . Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом, або іншим актом.
У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст.543 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя (ч.1 ст.554 ЦК України).
Частиною 2 цієї статті встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Задовольняючи вимоги Банку та стягуючи з відповідачів солідарно борг за тілом кредиту, нарахованих процентів та пені, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що ними були порушені взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення кредитних сум за договором кредиту.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом до даних правовідносин не застосована позовна давність колегією суддів не приймаються, оскільки відповідно до положень ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. З такої заявою жодний з відповідачів до суду першої інстанції не звертався, про що свідчать матеріали даної справи, а тому підстав для застосування норм глави 19 розділу V Книги першої Цивільного кодексу України у суду не було.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують, суттєвими не являються і не дають колегії суддів підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення, яке ухвалено з дотриманням вимог закону.
Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 січня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - Судді -